Рішення

від 21.11.2018 по справі 908/1804/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/104/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 Справа № 908/1804/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л., при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/1804/18

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Ековуд Трейд", 03049, м. Київ, вул. Тополева , буд. 4, оф. 19

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бєлай Олександра Вікторовича, АДРЕСА_1

про стягнення 98 591,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Щербак О.Г., довіреність від 02.05.18 № 02/05-18

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

07.09.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 03.09.18 товариства з обмеженою відповідальністю "Ековуд Трейд" (далі ТОВ "Ековуд Трейд") до фізичної особи-підприємця Бєлай Олександра Вікторовича (надалі ФОП Бєлай О.В.) про стягнення 98 591,01 грн. боргу за договором купівлі-продажу твердого палива від 02.07.18 № 020718, а саме: 94 650,24 грн. - основний борг, 3 940,77 грн. - пеня (штрафна санкція).

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов'язку за договором купівлі-продажу від 02.07.18 № 020718 щодо передачі позивачу товару у строк обумовлений договором. У зв'язку з письмовою відмовою позивача від договору та враховуючи неналежне виконанням відповідачем своїх обов'язків, позивач на підставі ст.ст. 526, 655, 662,663, 665 та 670 ЦК України просить суд стягнути з відповідача попередню оплату за договором у розмірі 94 650,24 грн., а також стягнути з відповідача на підставі п. 3.2. договору штрафну санкцію у розміні 3 940,77 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1804/18 між суддями від 07.09.18, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 12.09.18 по справі № 908/1804/18 позовну заяву ТОВ "Ековуд Трейд" від 03.09.18 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяву визначений строк та спосіб, ухвалою суду від 24.09.18 прийнято позовну заяву ТОВ "Ековуд Трейд" від 03.09.18 до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1804/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23.10.18.

Ухвалою від 26.09.18 судом, за наслідками розгляду клопотанням позивача, доручено господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції 23.10.18 о 11 год. 20 хв. у приміщенні господарського суду Київської області, за участю уповноваженого представника ТОВ "Ековуд Трейд".

Ухвалою суду від 23.10.18 розгляд справи відкладено на 21.11.18.

Ухвалою від 29.10.18 судом, за наслідками розгляду клопотанням позивача, доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 21.11.18 о 12 год. 00 хв. у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літ. А, за участю уповноваженого представника ТОВ "Ековуд Трейд".

Судові засідання 23.10.18 та 21.11.18 у цій справі здійснювались в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Представник позивача у засіданні 21.11.18 підтримав позовні вимоги повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання по цій справі жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не надав.

Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено в установленому чинним ГПК України порядку шляхом направлення ухвал суду від 24.09.18 та від 23.10.18 у цій справі за місцем проживання фізичної особи-підприємця Бєлай Олександра Вікторовича (АДРЕСА_1), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.09.18.

Однак, відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі № 908/1804/18 від 24.09.18, яка надіслана судом на юридичну адресу відповідача, з причин її повернення підприємством поштового зв'язку суду за закінченням встановленого строку зберігання. Вказане підтверджується довідкою ПАТ Укрпошта до поштового відправлення за вих. № 012405 від 25.10.18.

Згідно із витягом з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який приєднано до матеріалів справи, поштове відправлення за вих. від 24.10.18 № 014062 (ухвала від 23.10.18 у цій справі), яке направлено судом на адресу відповідача станом на 29.10.18 не вручене під час доставки з інших причин.

Враховуючи, що судом вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1804/18, суд дійшов висновку за можливе відповідно до положень ст. 202 ГПК України розглянути справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

У засіданні суду 21.11.18 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.18 між фізичною особою-підприємцем Бєлай Олександром Вікторовичем (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ековуд Трейд" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу твердого палива № 020718, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується продати і передати у власність, а Покупець - сплатити і прийняти на умовах даного договору, брикети паливні (надалі - Товар), які відповідають наступним характеристикам:

1.Тип: Брикет Піні-Кей 8 гранний, торцований.

2. Фасування товару: Термоплівка по 10 кг.

3. Фасування товару на автотранспорті: 23 палети по 960 кг. Палета обмотана стреч-плівкою та стрепінг стрічкою.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що ціна товару обумовлюється у рахунку-фактурі. Сума даного договору дорівнює сумі всіх рахунків до даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору сторони домовились, що документом за допомогою якого Продавець сповіщає Покупця про готовність партії товару, відповідність Товару характеристикам зазначеним в п. 1.1. даного Договору, та підтверджує необхідність замовлення автотранспортного засобу для подальшого завантаження Товару, є рахунок-фактура на Товар (сканована копія), підписана уповноваженою особою Продавця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що передплата у розмірі 50 % здійснюється після надання рахунку Продавцем. Залишок у розмірі 50 % оплачується в день відвантаження Товару. Всі перерахунки здійснюються в безготівковій формі, згідно виставленого рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця вказаний в даному договорі.

Фактична передача Товару Покупцю здійснюється після підписання двома сторонами, або їх представниками, видаткової накладної на Товар (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 4.4. договору, сторони домовились про прийом-передачу товару на складі продавця шляхом підписання видаткової накладної відповідальними особами сторін з урахуванням всіх характеристик пункту 1.1.

За змістом пунктів п. 5.1.-5.2. договору, зобов'язанням Продавця є надання покупцеві товару згідно до специфікації вказаної в пункті 1.1. в строк 15 діб, що обумовлено в пунктів 3.2. договору, а зобов'язаннями Покупця є здійснення повної оплати за товар та надання автотранспорту для завантаження товару на складі Продавця.

Відповідно до п. 8.1. договору, його укладено на один рік.

Як свідчать матеріали цієї справи, відповідачем виставлено ТОВ "Ековуд Трейд на оплату рахунок фактуру від 03.07.18 № 1 на суму 64 650,24 грн. та рахунок фактуру від 12.07.18 № 2 на суму 64 650,24 грн.

Позивачем здійснено оплату вказаних рахунків по договору № 020718 від 02.07.18 на загальну суму 94 650,24 грн., а саме: в рахунок оплати рахунку № 1 позивач платіжними дорученнями від 03.07.18 № 219 та від 11.07.18 № 230 перерахував відповідачу 64 650,24 грн., в рахунок оплати рахунку № 2 позивач платіжними дорученнями від 12.07.18 № 233 та від 13.07.18 № 235 перерахував відповідачу 30 000,00 грн.

20.08.18 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 20.08.18 (відповідні опис вкладення та фіскальний чек, якими підтверджується надіслання претензії додані до позову ) з вимогою негайно поставити товар за договором купівлі-продажу твердого палива від 02.07.18 № 020718 та повідомити час та місце, де покупець зможе забрати товар.

28.08.18 позивачем на адресу відповідача надіслано заяву від 27.08.18 (відповідні опис вкладення та фіскальний чек, якими підтверджується надіслання претензії додані до позову ) про відмову від договору купівлі-продажу твердого палива від 02.07.18 № 020718, повернення коштів в розмірі 94 650,24 грн. та суми пені за прострочення поставки.

Оскільки відповідач позивачу кошти за оплачені товари в сумі 94 650,24 грн. та суму пені за прострочення поставки не перерахував (не сплатив), позивач звернувся до суду із цим позовом.

Предметом спору по справі № 908/1804/18 є вимога позивача про стягнення з відповідача 94 650,24 грн. основного боргу (попередньої оплати) та 3 940,77 грн. штрафної санкції (пені).

Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.

Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Вбачається, що договором купівлі-продажу від 02.07.18 № 020718 передбачено обов'язок (п. 5.1. договору) продавця (відповідача) надати покупцеві товар згідно до специфікації вказаної в пункті 1.1. в строк 15 діб.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень закону та умов договору від 02.07.18 № 020718, граничним строком передання відповідачем позивачу товару за рахунком-фактурою від 03.07.18 № 1 є 18.07.18, а за рахунком-фактурою від 12.07.18 № 2 - 28.07.18.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свого обов'язку за договором поставки щодо передачі позивачу у строк, встановлений договором, товару згідно переліку наведеного у рахунках-фактури від 03.07.18 № 1 та від 12.07.18 № 2. Зокрема, доказів інформування позивача, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці.

Також в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на вимогу позивача (викладену в претензію від 20.08.17) поставити товар по договору від 02.07.18 № 020718.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе договірних зобов'язань щодо надання товару обумовленого в рахунках рахунках-фактури від 03.07.18 № 1 та від 12.07.18 № 2 у строк встановлений договором у розпорядження покупця (позивача)

Наведене вище свідчить, що зі сторони ФОП Бєлай О.В. мало місце порушення прав позивача на отримання товару в сумі 98 591,01 грн. у строк встановлений договором від 02.07.18 № 020718.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що ФОП Бєлай О.В. отримано від позивача попередню оплату товару за договором від 02.07.18 № 020718, проте не передано товар у встановлений строк покупцю, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 94 650,24 грн. основного боргу (суми попередньої оплати) підлягає задоволенню судом.

З підстав невиконання відповідачем свого обов'язку щодо відвантаження товару в строк встановлений договором, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 940,77 грн. пені (штрафна санкція).

Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Судом враховано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

У п. 7.1. договору сторони передбачили, що у разі неможливості відвантаження партії Товару протягом 14 діб, Продавець повинен повернути отримані кошти на поточний рахунок Покупця зі сплатою штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день, до моменту їх повернення та зарахування на поточний рахунок Покупця.

З огляду на умови договору вбачається, що розмір договірної штрафної санкції (штрафу) обраховано у відсотковому розмірі за кожен день прострочення, що за визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК відповідає поняттю пеня .

Отже, виходячи зі змісту ст. 253 ЦК України і п. 3.2. та п. 5.1.1. договору від 02.07.18 № 020718, початком для нарахування штрафної санкції (пені) за прострочення виконання не грошового зобов'язання (щодо відвантажити товару у строк визначений договором) буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, а саме: за рахунком фактурою від 03.07.18 № 1 - 19.07.18, за рахунком-фактурою від 12.07.18 № 2 - 29.07.18.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правомірним в межах заявлених позивачем сум та періоду є нарахування пені (штрафної санкції) за прострочення виконання не грошового зобов'язання за рахунком фактурою від 03.07.18 № 1 за період з 19.07.18 по 03.09.18 в сумі 2 886,27 грн., за рахунком-фактурою від 12.07.18 № 2 за період з 29.07.18 - 03.09.18 в сумі 1054,50 грн.

У зв'язку з чим, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 3 940,77 грн. пені (штрафної санкції).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 91, 129, 236-238, 240, главою 10 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Бєлай Олександра Вікторовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ековуд Трейд" (03049, м. Київ, вул. Тополева, буд. 4, оф. 19, код ЄДРПОУ 40949713) - 94 650 (дев'яносто чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 24 коп. передоплати за договором від 02.07.18 № 020718, штрафну санкцію у розмірі 3 940 (три тисячі дев'яносто сорок) грн. 77 коп. та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України .

Повне рішення складено 26.11.18.

Суддя В.Л. Корсун