Рішення

від 08.11.2018 по справі 910/7528/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2018Справа № 910/7528/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Національного заповідника "Софія Київська"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК Інжиніринг"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Північний офіс Держаудитслужби

про визнання договору підряду № 125 від 10.01.2014 р. частково недійсним, стягнення збитків на суму 6 065,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Бєляєва Н.М., довіреність № 25/01-16 від 26.06.18; Гаврильченко О.П., довіреність № 25/01-16 від 26.06.18;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся Національний заповідник "Софія Київська" (далі - НЗ "Софія Київська") із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК Інжиніринг" (далі - ТОВ "АЕК Інжиніринг", відповідач) про визнання договору підряду № 125 від 10.01.2014 р. частково недійсним, стягнення збитків на суму 6 065,67 грн.

Позов мотивований тим, що за результатами ревізії, проведеної Державною фінансовою інспекцією у місті Києві у діяльності НЗ "Софія Київська", було встановлено завищення вартості робіт за договором підряду № 125 від 10.01.2014 р., укладеного з ТОВ "АЕК Інжиніринг", у зв'язку із чим позивачу завдано збитки на суму 6 065,67 грн. Також на думку позивача результати перевірки свідчать про недійсність пункту 2.1 вказаного договору, відповідно до якого вартість підрядних робіт складає 380 008,80 грн., оскільки така вартість не відповідає Загальним умовам укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 668 від 01.08.2005 р., та будівельним нормам в частині завищення коефіціентів під час визначення вартості будівництва.

У позові НЗ "Софія Київська" просить суд визнати недійсним окрему частину правочину - пункт 2.1 договору підряду № 125 від 10.01.2014 р., укладеного між НЗ "Софія Київська" та ТОВ "АЕК Інжиніринг", щодо визначення вартості підрядних робіт на суму 6 065,67 грн. та стягнути з відповідача понесені збитки в сумі 6 065,67 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2018 р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Північний офіс Держаудитслужби.

У строк, встановлений законом, відповідач відзиву не надав. Третя особа - Північний офіс Держаудитслужби надіслала письмові пояснення по справі.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали. Позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома. Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, визначених позивачем.

Суд, розглянувши заяви учасників спору по суті справи, заслухавши пояснення представників позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 10.01.2014 р. між НЗ "Софія Київська" (замовник) та ТОВ "АЕК Інжиніринг" (підрядник) був укладений договір підряду № 125 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору підрядник зобов'язується виконати роботи по монтажу та запуску системи вентиляції та кондиціонування в ході проведення реставрації та реабілітації пам'ятки архітектури Будинок Митрополита Національного заповідника "Софія Київська" за адресою вул. Володимирська, 24, згідно з технічним завданням (п. 1.1).

Ціна цього договору становить 380 008,80 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 30 банківських днів з дня підписання акту про виконані роботи в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний період (п.п. 2.1, 2.4 договору).

Підрядник повідомляє у письмовій формі замовника про закінчення виконання робіт, передбачених цим договором та передає акт прийому-передачі виконаних робіт, що підписується сторонами, а також звіт за формою КБ-2в, КБ-3. Роботи вважаються прийнятими піcля підписання вказаних документів, та є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи (п.п. 6.1, 6.2, 6.4 договору). Пунктом 1.3 договору встановлений строк виконання робіт - до 31.12.2014 р.

Замовник зобов'язаний прийняти від підрядника належним чином виконані роботи, а також здійснити оплату їх вартості (п.п. 3.1.5, 3.1.6 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.8).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "АЕК Інжиніринг" у березі та травні 2014 р. виконало роботи з монтажу та запуску системи вентиляції та кондиціонування пам'ятки архітектури Будинок Митрополита НЗ "Софія Київська" на суму 380 008,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний період.

Зі свого боку, НЗ "Софія Київська" (замовник) сплатив відповідачу вартість виконаних ним підрядних робіт, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення.

Також судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у місті Києві (далі - Держфінінспекція) у період з 28.05.2015 р. по 07.08.2015 р. була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності НЗ "Софія Київська", за наслідками якої був складений акт № 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р.

З указаного акту вбачається, що перевіркою Держфінінспекції, проведеною за період господарської діяльності позивача з 01.06.2012 р. по 01.06.2015 р., встановлено, що під час укладання та виконання договору підряду № 125 від 10.01.2014 р., сторонами були невірно застосовані коефіціенти, а саме - завищено коефіціент у кошторисному розрахунку вартості робіт з монтажу та запуску системи вентиляції та кондиціонування пам'ятки архітектури Будинок Митрополита , що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 6 065,67 грн.

Наслідком проведеної перевірки стало направлення Держфінінспекцією вимоги позивачу № 26-04-14-14/932 від 08.09.2015 р. про усунення порушень, виявлених ревізією.

18.06.2015 р. комісією за участю представників НЗ "Софія Київська", ТОВ "АЕК Інжиніринг" та державного інспектора Держфінінспекції був зроблений перерахунок вартості кошторису за договором підряду № 125 від 10.01.2014 р., за результатами якого зафіксовано завищення вартості кошторису на суму 6 065,67 грн. з ПДВ. Вказаний перерахунок № 1 від 18.06.2015 р. був підписаний з боку відповідача без будь-яких зауважень.

09.11.2015 р. позивач - НЗ "Софія Київська" звернувся до ТОВ "АЕК Інжиніринг" з вимогою № 571/01-19/06 про стягнення завданих йому збитків у сумі 6 065,67 грн., про що вказала Держфінінспекція. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Оскільки ТОВ "АЕК Інжиніринг" не задовольнив вимогу НЗ "Софія Київська", позивач звернувся до суду з даним позовом та вважає, що виявлені перевіркою збитки були спричинені відповідачем, тому мають бути ним відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Із матеріалів справи вбачається, що договором підряду № 125 від 10.01.2014 р. сторони погодили роботи з монтажу та запуску системи вентиляції та кондиціонування пам'ятки архітектури Будинок Митрополита на суму 380 008,80 грн.

Проте, ревізією фінансово-господарської діяльності НЗ "Софія Київська" було встановлено завищення коефіціенту вартості наступних робіт - установлення насосів відцентрованих з електродвигуном; монтажу агрегату або машини компресорно-конденсаторної; установлення електродвигуна асинхронного з коротко замкнутим ротором; установлення кондиціонерів місцевих неавтономних з центральним теплохолодопостачанням; установлення клапану регулюючого на трубопроводах.

Результати проведеної перевірки позивачем не оскаржувались, зокрема, й вимога Держфінінспекції № 26-04-14-14/9321 від 08.09.2015 р. Також акт перевірки 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р. був підписаний позивачем без заперечень.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач застосував завищений коефіцієнт вказаних робіт, що є порушенням будівельних норм, у зв'язку з чим вартість робіт за договором підряду № 125 від 10.01.2014 р. була завищена на загальну суму 6 065,67 грн., чого не спростував відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності НЗ "Софія Київська" № 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р. та вимогою Держфінінспекції № 26-04-14-14/9321 від 08.09.2015 р. підтверджено факт порушення відповідачем будівельних норм в частині завищення коефіціентів під час визначення вартості будівництва та наявність його вини цьому, що призвело до заподіяння збитків позивачу на загальну суму 6 065,67 грн. Зазначене порушення на дану суму відповідач визнав у повному обсязі, про що свідчить підпис його представника - генерального директора Бородіна І.В. на здійсненому за його участю перерахунку вартості робіт № 1 від 18.06.2015 р.

Отже, наведені докази підтверджують наявність протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді збитків, у той час, як відповідач вказаних обставин не спростував та протилежного суду не довів.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги НЗ "Софія Київська" про відшкодування збитків у сумі 6 065, 67 грн. такими, що підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 224-225 ГК України.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним пункту 2.1 договору підряду № 125 від 10.01.2014 р. щодо визначення вартості підрядних робіт на суму 380 008,80 грн., суд зазначає наступне.

Приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

У якості підстави визнання частково недійсним договору позивач вказує на те, що вартість робіт у сумі 380 008,80 грн. (п. 2.1 договору) не відповідає нормам Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві та будівельним нормам, що підтверджується актом ревізії № 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р. та свідчить про недодержанням сторонами вимог, передбачених ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Судом вже встановлено, що сторони виконали свої зобов'язання за договором на суму погоджену у кошторисі (380 008,80 грн.), а саме - ТОВ "АЕК Інжиніринг" виконав роботи з монтажу та запуску системи вентиляції та кондиціонування в пам'ятці архітектури Будинок Митрополита , а останній здійснив оплату виконаних робіт на вказану суму, тобто своїми діями сторони засвідчили факт прийняття до виконання спірного правочину за ціною, яка була визначена у договорі підряду на момент його вчинення сторонами.

У той же час, факт неналежного виконання зобов'язання, який було встановлено ревізією, не може бути підставою для визнання договору підряду недійсним.

При цьому акт ревізії фінансово-господарської діяльності НЗ "Софія Київська" № 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р. (у якому Держфінінспекція встановила факт невідповідності коефіціенту вартості робіт) не свідчить про порушення договором імперативного припису закону, не вказує на суперечність договору його змісту, а вказує лише на невірно застосований коефіціент під час визначення вартості будівництва, що спричинило завдання позивачу збитків на суму 6 065,67 грн.

Також слід прийняти до уваги, що акт Держфінінспекції № 04-30/1312 р. від 07.08.2015 р. не існував на час укладення договору, а обставини, викладені в акті, не були встановлені, тому підстави для визнання окремої частини правочину недійсним (п. 2.1) на час його укладення (10.01.2014) відсутні.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що доводи позивача про недійсність договору в частині, є необґрунтованими та недоведеними, відтак - позов у цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги НЗ "Софія Київська" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національного заповідника "Софія Київська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК Інжиніринг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Північного офісу Держаудитслужби про визнання договору підряду № 125 від 10.01.2014 р. частково недійсним, стягнення збитків на суму 6 065,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК Інжиніринг" (03062, м. Київ, вул. проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 14278213) на користь Національного заповідника "Софія Київська" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 24, ідентифікаційний код 02498145) збитки у сумі 6 065 (шість тисяч шістдесят п'ять) грн. 67 коп., судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 листопада 2018 року.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.