Рішення

від 27.11.2018 по справі 917/1233/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 Справа № 917/1233/18

За позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Комунального підприємства "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради, вул. 1100 - річчя Полтави, 4, м. Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів в сумі 6 061,48 грн.

Суддя Ціленко В.А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Представники сторін в судове засідання не викликались, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради заборгованості за договором № 2730 від 11.04.2008 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води у розмірі 6 061,48 грн., з яких 2 942,44 грн. основної заборгованості, 2 942,44 грн. пені, 65,09 грн. 3% річних та 111,51 грн. інфляційних витрат.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Ухвала суду від 11.10.2018 року направлена на адресу відповідача, яка відповідає місцезнаходженню, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та співпадає з адресою вказаною у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача», згідно штемпелю на конверті дана відмітка проставлена 16.10.2018 р.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

11.04.2008 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Комунальним підприємством "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2730 .

Позивач посилається на неналежне виконання боржником договірних зобов'язань та просить суд стягнути борг та нарахування, що складають додаткову відповідальність у примусовому порядку.

До договору № 2730 від 11.04.2008 року сторони неодноразово вносили зміни шляхом укладення додаткових угод.

Відповідно до п. 1 договору позивач бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень відповідача (споживача) до межі розподілу будівлі по вул. 1100 - річчя Полтави,4.

В свою чергу споживач зобов'язується проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Отже в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання: у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 13 договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводились відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"' встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24.02.2017 року на підставі постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.2017 року.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі, показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (пінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п. 13 договору, обсяг теплової енергії, який постачався Споживачу в розрахунковому періоді, визначався "Теплопостачальною організацією" розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, та наведений в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", який є невід'ємною частиною даного договору. Розрахункове теплове навантаження на опалення складало 0,002574 Гкал/год.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 14 договору Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Теплопостачальною організацією за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення на загальну суму 2 942,44 грн.

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві акти приймання-передачі теплової енергії та були пред'явлені відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії. Факт направлення вказаних актів та рахунків підтверджується реєстрами рахунків згрупованих поштових відправлень.

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 2 942,44 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання по договору і вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема: відомостями про споживання, рахунками, актами про обсяги переданої теплової енергії.

Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідач не здійснив розрахунків за спожиту теплову енергію у строки, встановлені договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2 942,44 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути 2 942,44 грн. пені за період з жовтня - грудня 2017 року, 65,09 грн. 3% річних за період 15.11.2017 р. по 19.09.2018 р. та 111,51 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2017 року - червень 2018 року.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При викладених обставинах позов в частині стягнення 111,51 грн. інфляційних нарахування та 65,09 грн. 3% річних також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань повинен сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 16 Договору визначено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги", що підтверджує наявність підстав для стягнення з відповідача 2 942,44 грн. пені.

          Витрати по оплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

                                                   ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень" Полтавської міської ради (вул. 1100 - річчя Полтави, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 35658165) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030, р/р 26032302010972 в філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" МФО 331467) 2 942,44 грн. основної заборгованості, 2 942,44 грн. пені, 65,09 грн. 3% річних, 111,51 грн. інфляційних витрат. та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 27.11.2018.

Суддя В.А. Ціленко