Рішення

від 27.11.2018 по справі 924/944/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2018 р. Справа № 924/944/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 306 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищенське", с. Городище Шепетівський район, Хмельницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-МІТ", м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 114230,00 грн. основного боргу, 5163,82 грн. 3% річних та 15877,97 грн. інфляційних втрат за договором купівлі - продажу від 23.02.17р. № 264,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат згідно ордера

відповідача: не з'явився

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.10.2018 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищенське" с. Городище Шепетівський район, Хмельницька область до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-МІТ", м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 114230,00 грн. основного боргу, 5163,82 грн. 3% річних та 15877,97 грн. інфляційних втрат за договором купівлі - продажу від 23.02.17р. № 264, за правилами розгляду спрощеного провадження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 114230,00 грн. основного боргу, 5163,82 грн. 3% річних, та 15877,97 грн. інфляційних втрат.

Своїх вимоги мотивує тим, що ТОВ "СВАТ Городищинське" на виконання умов договору купівлі-продажу від 23.02.2017 року передало ТОВ "Еко-Міт" 989/1000 часток у праві спільної часткової власності на майновий комплекс, що знаходиться по вул. Миру за № 18 в с. Вишневе Шепетівського району Хмельницької області загальною площею 1556,1 кв.м. Проте, відповідачем не здійснено оплату переданого майна, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 114230,00 грн.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі свого представника на судових розглядах спору, відзиву на позов не подав, причин не повідомив.

Ухвали суду по даній справі від 22.10.2018р., від 13.11.2018р., надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно ОСОБА_2. Крім того, дані ухвали надіслані на адресу засновника відповідача.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищинське" (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Міт" (покупець) 23.02.2017 року уклали договір купівлі-продажу (далі - договір), за умовами якого продавець у відповідності до протоколу №18/12-2016 загальних зборів учасників ТОВ "СВАТ Городищинське" від 18.12.2016 року та протоколу №22/02-2017 загальних зборів учасників ТОВ "Еко-Міт" від 22.02.2017 року передає у власність покупцю майно, а покупець приймає майно у власність і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму (п. 1.1. договору).

Предметом договору є 989/1000 часток в праві спільної часткової власності на комплекс, що знаходиться по вул. Миру за № 18 в селі Вишневе Шепетівського району Хмельницької області, загальною площею 1556, 1 кв.м. (п. 1.2. договору).

На земельній ділянці розміром 15,0488 га, яка належить Вербовецькій сільській раді Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер - 6825581300:04:027:0354, розташовані: адмінбудинок, площею 427,3 кв.м., позначений на плані 4, зерносклад, площею 574,1 кв.м, позначений на плані 6, будинок механізаторів, площею 104,1 кв.м, позначений на плані 7, гараж-піднавіс на зерно, площею 235,4 кв.м, позначений на плані 9, ангар, площею 215,2 кв.м, позначений на плані 10 (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.4. договору вказана у п. 1.2. цього договору частка комплексу належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу комплексу, посвідченого Шепетівською районною державною нотаріальною конторою Хмельницької області від 02.03.2012 року за реєстровим № 422, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 4905210 та в Шепетівському бюро технічної інвентаризації Хмельницької області 05.03.2012 року номер запису: 1, в книзі: 1, реєстраційний номер: 21575558. Державна реєстрація права власності щодо нерухомості здійснена відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", номер запису про право власності: 3030375 від 24.10.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 190756068255.

Відповідно до п. 1.6. договору відчужувана частка комплексу оглянута покупцем. Недоліків, які перешкоджають її використанню за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного майна покупець не має.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що продаж частки комплексу за домовленістю сторін вчинено за 114230,00 грн. без урахування ПДВ, які покупець зобов'язується сплатити продавцю до 31.03.2017 року. Розрахунок має бути здійснено з одночасним письмовим підтвердженням цього факту, що є невід'ємною частиною цього договору.

Ринкова вартість частки комплексу, що є предметом цього договору, згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, складених ТОВ "Буковина Експерт" 16.12.2016 року, становить 114230,00 грн. без урахування ПДВ (п. 2.2. договору).

У п. 3.1. договору передбачено, що продавець зобов'язується, зокрема, передати частку комплексу у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам; передати покупцю одночасно з передачею частки комплексу всі документи щодо нього (технічний паспорт, тощо).

В свою чергу, продавець має право вимагати сплати встановленої ціни за частку комплексу відповідно до умов цього договору та вимагати прийняття частки комплексу покупцем у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам (п. 3.2. договору).

До обов'язків покупця п. 3.3. договору відносить сплату за частку комплексу ціну, встановлену цим договором; прийняття частки комплексу у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам.

Відповідно ст.ст. 182, 657 Цивільного кодексу України право власності на частку комплексу у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права (п. 4.2. договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений їхніми печатками та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського нотаріального округу Хмельницької області 23.02.2017 року.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою №08-ГР від 27.12.2017 року, у якій просить останнього виконати умови договору купівлі-продажу від 23.02.2017 року та погасити заборгованість в розмірі 114230,00 грн., а також сплатити 3% річних та втрати від інфляції на суму 11988,69 грн.

Проте, оскільки ТОВ "Еко-Міт" добровільно не сплатив борг, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи стверджується, що 23.02.2017 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нерухомості, а саме, 989/1000 часток у праві спільної часткової власності на комплекс за адресою: с. Вишневе Шепетівського району Хмельницької області, вул. Миру, 18. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 263.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України положення якої кореспондуються зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

У п. 2.1. договору сторонами погоджено, що продаж частки комплексу вчинено за 114230,00 грн., які відповідач зобов'язується сплатити до 31.03.2017 року. Проте, доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про стягнення вказаної суми в судовому порядку та, відповідно, задоволення позову в цій частині.

Окрім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 5163,82 грн. 3% річних за період з 01.04.2017 року по 02.10.2018 року та 15877,97 грн. втрат від інфляції за квітень 2017 року по серпень 2018 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, обов'язковою умовою для застосування відповідальності за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов'язань є наявність прострочення боржником виконання такого зобов'язання.

Судом здійснено перерахунок здійснених позивачем нарахувань у інформаційній системі "Законодавство" та встановлено, що втрати від інфляції, нараховані на борг в розмірі 114230,00 грн. за період з квітня 2017 року по серпень 2018 року становитимуть 15225,07 грн. В стягненні 652,9 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Водночас, нарахування 3% річних є вірним, тому вимога про стягнення 5163,82 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

В огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "СВАТ Городищинське" підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути 114230,00 грн. основного боргу, 5163,82 грн. 3% річних та 15225, 07 грн. втрат від інфляції. В стягненні 652,9 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивач у позовній заяві просить також відшкодувати понесені судові витрати.

Стаття 123 ГПК України відносить до судових витрат витрати зі сплати судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду спору витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно задоволеним позовним вимогам, згідно статті 129 ГПК України.

Щодо витрат, пов'язаних з розглядом спору, зокрема, на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічно зазначив Європейський суд з прав людини, вказавши, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Суд повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55).

На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу надано попередній розрахунок витрат від 02.10.2018 року на суму 12600,00 грн. Суд, проаналізувавши обставини справи, ціну позову, складність спору, з врахуванням не доведеності понесення таких витрат саме у зв'язку з розглядом даної справи (в порядку спрощеного позовного провадження зважаючи на ціну позову), вважає підставним стягнення з позивача компенсації судових витрат на професійну у допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн. При цьому враховується, що попередній орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу наданий ОСОБА_2, з яким укладено договір №032 від 01.09.2018 р., проте дана особа не представляла інтереси заявника в судових засіданнях. Також приймається до уваги, невелика кількість матеріалів даної справи (договір та претензія) та як наслідок час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судом також встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом невірно визначено загальну ціну позову та здійснено недоплату судового збору в розмірі 44,98 грн., які підлягають стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищенське" с. Городище Шепетівський район, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-МІТ", м. Шепетівка, Хмельницької області про стягнення 114230,00 грн. основного боргу, 5163,82 грн. 3% річних, та 15877,97 грн. інфляційних втрат, за договором купівлі - продажу від 23.02.17р. №264, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Міт" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Промислова, 3, код 40676359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищинське" (30423, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Городище, код 35478811) 114230,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті тридцять грн. 00 коп.) основного боргу, 5163,82 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят три грн. 82 коп.) 3% річних, 15225,07 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 07 коп.) втрат від інфляції, 2019,28 грн. (дві тисячі дев'ятнадцять грн. 28 коп.) витрат по сплаті судового збору, 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу адвоката.

Видати наказ.

В стягненні 652,9 грн. втрат від інфляції відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СВАТ Городищинське" (30423, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Городище, код 35478811) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів УК у м. Хмельниц./м.Хмельниц./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 34314206083006, код класифікації доходів бюджету 22030101) 44,98 грн. (сорок чотири грн. 98 коп.) судового збору за позовом ТОВ "СВАТ Городищинське".

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.11.2018 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (30423, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Городище);

3 - відповідачу, (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Промислова, 3);

4 - засновнику відповідача - ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.

Всім рекомендованим з повідомленням.