Рішення

від 13.09.2018 по справі 804/3498/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2018 року Справа № 804/3498/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представників позивача Гладуш О.В., Чорного М.А., Набивач Г.Ю.

представників відповідача Бузунової К.О., Славанівської І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічний комплекс Весна звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2018 № 0000241402, № 0000251402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної податкової перевірки, контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, є необґрунтованим та такими, що суперечать приписам чинного законодавства України, внаслідок чого повідомлення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач наполягає на тому, що реальний характер здійснюваної господарської діяльності підтверджено первинною документацією.

Ухвалою від 16.05.2018 року відкрито загальне провадження у справі №804/3498/18 та призначено її до розгляду.

Відповідачем до суду надіслано відзив до адміністративного позову, в якому останній не визнавав заявлені позовні вимоги та вказував на необґрунтованість заявленого позову. Відповідач вказує на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення позивачем господарських операцій з отримання ТМЦ та робіт у ТОВ Прем'єр Папір , ТОВ Прем'єр Папір Україна , ТОВ Буд-Інсайт , а встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру. В обґрунтування наведених доводів відповідач вказує на те, що ТОВ Буд-Інсайт та ТОВ Прем'єр Папір не надали до ДПІ за місцем реєстрації податкові декларації по податку на прибуток, фінансову звітність за 2015 і 2016 роки відповідно, не сплатили податок на прибуток по здійсненим операціями за вказані періоди; за даними аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) не встановлено придбання контрагентами ідентичних товарів, що в подальшому реалізовані позивачу; згідно даних підсистеми СФП ІС Податковий блок по ТОВ Буд-Інсайт порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 КК України; відсутня належна обачність позивача при виборі контрагентів.

У судове засідання прибув представник відповідача та підтримав заперечення з підстав викладених вище. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 26.10.2017 по 06.12.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-поліграфічний комплекс Весна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

За результатами перевірки виявлені наступні порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 2 032 028 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 710 990 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 250 974 грн., за 2 квартал 2016 року у сумі 247 262 грн., за 3 квартал 2016 року у сумі 264 207 грн., за 4 квартал 2016 року у сумі 349 747 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 146 127 грн., за 2 квартал 2017 року у сумі 62 721 грн.

- підпунктів 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1 976 029 грн., у т.ч. за січень 2015 року у сумі 117 975 грн, за лютий 2015 року у сумі 300 440 грн., за січень 2016 року у сумі 517 290 грн., за лютий 2016 року у сумі 205 892 грн., за березень 2016 року у сумі 60 404 грн., за квітень 2016 року у сумі 4 362 грн., за травень 2016 року у сумі 22 227 грн., за липень 2016 року у сумі 36 494 грн., за серпень 2016 року у сумі 22 791 грн., за вересень 2016 року у сумі 142 249 грн., за жовтень 2016 року у сумі 175 689 грн., за листопад 2016 року у сумі 114 856 грн., за лютий 2017 року у сумі 150 235 грн., за березень 2017 року у сумі 37 122 грн., за квітень 2017 року у сумі 31 935 грн., за травень 2017 року у сумі 19 949 грн., за червень 2017 року у сумі 16 120 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0000241402, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 692 547,00 гривень, що складається з: суми збільшення за податковими зобов'язаннями у розмірі 2 032 028,00 гривень та суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 660 519,00 гривень;

- податкове повідомлення - рішення № 0000251402, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ ) у розмірі 2 964 043,50 гривень, що складається з: суми збільшення за податковими зобов'язаннями у розмірі 1 976 029,00 гривень та суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 988 014,50 гривень.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю ВПК Весна звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2017), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ Прем'єрПапір , ТОВ Прем'єрПапірУкраїна , ТОВ Буд-Інсайт .

Так, між Позивачем та ТОВ Прем'єр Папір укладено договори купівлі-продажу № 015 X від 04.09.2014, № 016/Х від 23.10.2014, № 018/Х від 15.12.2014.

На виконання умов укладених договорів, протягом перевіряємого періоду позивачем придбано картону, паперу та фольги на суму 6 819 921,00 грн.

Фактичне отримання придбаної продукції підтверджується видатковими накладними: № ДП-0000426 від 11.10.16, № ДП-0000425 від 11.10.16, № ДП-0000408 від 30.09.2016 № ДП-0000396 від 26.09.16, № ДП-0000370 від 14.09.16, № ДП-0000371 від 14.09.16, № ДП- 0000360 від 09.09.16, № ДП-0000359 від 09.09.16, № Пр-0000332 від 15.08.16, № Пр-0000331 від 15.08.Ц, № Пр-0000295 від 29.07.16, № Пр-0000296 від 29.07.16, № Пр-0000202 від 30.05.16, № Пр-0000181 від 12.05.2016 № Пр-0000158 від 20.04.16, № Пр-0000126 від 28.03.16, № Пр-0000118 від 17.03.16, № Пр- 0000057 від 08.02.16, № Пр-0000047 від 01.02.16, № Пр-0000021 від 18.01.16, № Пр-0000022 від 18.01.16, № Пр-0000660 від 28.12.15, № ДП-0000545 від 25.12.15, № ДП-0000531 від 22.12.15, № Пр-0000651 від 21.12.2015 № ДП-0000524 від 17.12.15, № Пр-0000639 від 14.12.15, № Пр-0000618 від 09.12.15, № ДП- 0000503 від 03.12.15, № ДП-0000497 від 02.12.15, № ДП-0000496 від 02.12.15, № ДП-0000486 від 30.11.2015, № ДП-0000469 від 23.11.15, № ДП-0000456 від 16.11.15, № ДП-0000450 від 11.11.15, № ДП-0000439 від 04.11.2015 № ДП-0000431 від 02.11.15, № Пр-0000556 від 28.10.15, № Пр-0000555 від 28.10.15, № ДП- 0000410 від 26.10.15, № ДП-0000408 від 23.10.15, № Пр-0000544 від 21.10.15, № ДП-0000354 від 06.10.15, № Пр-0000502 від 18.09.15, № ДП-0000319 від 18.09.15, № ДП-0000306 від 15.09.15, № ДП-0000301 від 14.09.2015 ,№ ДП-0000300 від 10.09.15, № ДП-0000299 від 10.09.15, № Пр-0000487 від 09.09.15, № ДП- 0000295 від 08.09.15, № ДП-0000293 від 02.09.15, № ДП-0000286 від 31.08.15, № ДП-0000277 від 25.08.15, № ДП-0000274 від 21.08.15, № ДП-0000273 від 21.08.15, № Пр-0000437 від 17.08.15, № Пр-0000438 від 17.08.2015, № ДП-0000266 від 14.08.15, № ДП-0000264 від 13.08.15, № ДП-0000436 від 17.08.15, № ДП- 0000261 від 07.08.15, № ДП-0000251 від 30.07.15, № Пр-0000409 від 30.07.15, № Пр-0000410 від 30.07.15, № ДП-0000248 від 27.07.15, № ДП-0000246 від 23.07.15, № Пр-0000375 від 10.07.15, № ДП-000023фід 20.02.2015, № ДП-0000205 від 23.06.15, № ДП-0000204 від 22.06.15, № ДП-0000201 від 19.06.15, № ДП- 0000198 від 17.06.15, № ДП-0000196 від 16.06.15, № ДП-0000189 від 11.06.15, № Пр-0000325 від 08.06.15, № Пр-0000324 від 08.06.15, № ДП-0000181 від 05.06.15, № ДП-0000157 від 25.05.15, № Пр-0000286 від 22.05.2015, № Пр-0000276 від 20.05.15, № Пр-0000275 від 20.05.15, № Пр-0000274 від 20.05.15, № ДП- 0000145 від 05.05.15, № ДП-0000135 від 30.04.15, № ДП-0000132 від 28.04.15, № ДП-0000131 від 27.04.15, № Пр-0000223 від 24.04.15, № Пр-0000215 від 23.04.15, № ДП-0000128 від 23.04.15, № ДП-0000124 від 20.04.2015, № ДП-0000116 від 10.04.15, № ДП-0000106 від 07.04.15, № ДП-0000104 від 06.04.15, № ДП- 0000092 від 01.04.15, № Пр-0000159 від 31.03.15, № Пр-0000160 від 31.03.15, № ДП-0000086 від 30.03.15, № ДП-0000079 від 26.03.15, № Пр-0000146 від 20.03.15, № ДП-0000067 від 20.03.15, № ДП-0000053 від 12.03.2015, № Пр-0000115 від 06.03.15, № ДП-0000045 від 05.03.15, № ДП-0000043 від 03.03.15, № ДП- 0000042 від 26.02.15, № Пр-0000095 від 23.02.2015, № Пр-0000094 від 23.02.2015, № ДП-0000037 від 20.02.2015, № Пр-0000079 від 13.02.2015, № Пр-0000078 від 13.02.2015, № Пр-0000077 від 13.02.2015, № ДП-0000029 від 12.02.2015, № Пр-0000065 від 06.02.2015, № Пр-0000064 від 03.02.2015, № Пр-00^)58 від30.01.2015, № Пр-0000057 від 30.01.2015, № Пр-0000033 від 23.01.2015, № Пр-0000034 від 23.01.2015, № Пр-0000019 від 19.01.2015, № Пр-0000021 від 20.01.2015, № Пр-0000009 від 14.01.2015, № Пр-0000008 від 13.01.2015, № Пр-0000001 від 05.01.2015.

Факт транспортування продукції до складу позивача підтверджується товарно-транспортними накладними: № 2 від 05.01.2015, № 12 від 13.01.2015, № 33 від 19.01.2015, № 120012015 від 20.01.2015, № 40 від 23.01.2015, № 51 від 30.01.2015, № 0103022015 від 03.02.2015, № 69 від 13.02.2015, № 83 від 23.02.2015, № 100 від 06.03.2015, № 166 від 31.03.2015, № 227 від 23.04.2015, №229 від 24.04.2015, № 262 від 20.05.2015, № 302 від 08.06.2015, № 392 від 30.07.2015, № 0117082015 від 17.08.2015, № 457 від 09.09.2015, № 582 від 21.10.2015, № 601 від 28.10.2015, № 699 від 09.12.2015, № 721 від 21.12.2015, № 16 від 18.01.2016, № 32 від 01.02.2016, № 42 від 08.02.2016, № 116 від 28.03.2016, № 150 від 20.04.2016, № 171 від 12.05.2016, № 202 від 30.05.2016, № 298 від 29.07.2016, № 320 від 15.08.2016, №379 від 09.09.2016, № 389 від 14.09.2016, № 415 від 26.09.2016, № 15 від 30.09.2016, № 17 від 11.10.2016, № 358 від 12.02.2015, №363 від 20.02.2015, № 327 від 27.02.2015, № 384 від 04.03.2015, № 386 від 05.03.2015, № 395 від 13.03.2015,№ 412 від 20.03.2015, № 419 від 27.03.2015, № 422 від 31.03.2015, № 424 від 01.04.2015, № 432 від 06.04.2015, № 435 від 07.04.2015, № 439 від 10.04.2015, № 422 від 20.04.2015, № 444 від 23.04.2015, №448 від 27.04.2015, № 449 від 28.04.2015, № 453 від 30.04.2015, № 467 від 05.05.2015, № 486 від 25.05.2015, №491 від 05.06.2015, № 497 від 11.06.2015, № 499 від 16.06.2015, № 501 від 17.06.2015, № 503 від 19.06.2015, № 509 від 22.06.2015, № 510 від 23.06.2015, № 514 від 08.07.2015, № 521 від 23.07.2015, №529 від 27.07.2015, № 530 від 30.07.2015, № 538 від 07.08.2015, № 543 від 13.08.2015, № 545 від 14.08.2015, № 540 від 21.08.2015, № 535 від 25.08.2015, № 539 від 31.08.2015, № 542 від 02.09.2015, № 549 від 08.09.2015, № 551 від 10.09.2015, № 553 від 14.09.2015, № 558 від 15.09.2015, № 571 від 18.09.2015, №606 від 06.10.2015, № 660 від 23.10.2015, № 662 від 26.10.2015, № 670 від 02.11.2015, № 678 від 04.11.2015, № 689 від 11.11.2015, № 695 від 16.11.2015, № 708 від 23.11.2015, № 725 від 30.11.2015, № 719 від 02.12.2015, № 726 від 03.12.2015, № 740 від 17.12.2015, № 747 від 22.12.2015, № 761 від 25.12.2015.

Придбаний товар, повністю оплачений, що підтверджується копіями платіжних доручень підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 06.01.15, № 5 від 08.01.15, № 6 від 08.01.15, № 7 ф 08.01.15, № 18 від 13.01.15, № 3428 від 16.01.15, № 3471 від 19.01.15, №39 від 02.02.15, № 3578 від 03.02.15, № 48 від 06.02.15, № 52 від 09.02.15, № 3955 від 18.02.15, № 66 від 19.02.15, № 73 від 24.02.15, № 4034 від 26.02.15, № 4045 від 02.03.15, № 91 від 10.03.15, № 4194 від 16.03.15, № 4224 від 19.03.15, № 117 від 20.03.15, № 121 від 23.03.15, № 4310 від 31.03.15, №4315 від 01.04.15, № 4316 від 01.04.15, № 187 від 09.04.15, № 4460 від 22.04.15, № 239 від 05.05.15, № 243 від 05.05.15, № 244 від 05.05.15, № 276 від № 294 від 20.05.15, № 827 від 25.05.15, № 325 від 25.05.15; № 834 від 26.05.15; № 407 від 09.06.15; № 408 від 09.06.15; № 457 від 15.06.15; № 478 від 22.06.15; № 579 від 06.07.15; № 620 від 10.07.15; № 709 від 23.07.15; № 744 від 27.07.15; № 763 від 28.07.15; № 778 від 29.07.15; № 785 від 31.07.15; № 799 від 31.07.15; № 823 від 05.08.15; № 857 від 13.08.15; № 893 від 18.08.15; № 956 від 27.08.15; № 1121 від 17.09.15; № 1148 від 21.09.15; № 1212 від 22.09.15; № 1227 від 01.10.15; № 1246 від 06.10.15; № 1265 від 07.10.15; №1305 від 13.10.15; № 1394 від 22.10.15; № 1425 від 26.10.15; № 1426 від 26.10.15; № 1473 від 30.10.15; № 1474 від 30.10.15; № 1731 від 23.11.15; № 1902 від 08.12.15; № 1941 від 10.12.15; №1940 від 10.12.15; № 2003 від 16.12.15; № 2002 від 16.12.15; № 2078 від 21.12.15; № 2115 від 28.12.15; № 2138 від 29.12.15; № 2150 від 30.12.15; № 207 від 25.01.16; № 247 від 01.02.16; № 317 від 08.02.16; № 318 від 08.02.16; № 370 від 12.02.16; № 371 від 12.02.16; № 595 від 09.03.16; №760 від 25.03.16; № 776 від 29.03.16; № 1052 від 04.05.16; № 1180 від 13.05.16; № 1245 від 23.05.16; № 1372 від 07.06.16; № 1705 від 20.07.16; № 1876 від 10.08.16; № 2107 від 09.09.16; № 2139 від 13.09.16; № 2152 від 14.09.16; № 2267 від 29.09.16; № 2290 від 03.10.16; №2574 від 02.11.16; № 2745 від 14.11.16; № 2766 від 16.11.16; № 2891 від 29.11.16.

За наслідками вказаних господарських операцій Позивач сформував податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 1001248 від 11.10.2016, № 1001247 . 11.10.2016, № 1001175 від 30.09.2016, № 1001117 від 26.09.2016, № 1001159 від 26.09.2016, № 1001028 від 14.09.2016, № 1001015 від 13.09.2016, № 1000998 від 09.09.2016, № 1000997 від 09.09.2016, № 2000348 від 15.08.2016, № 2000347 від 10.08.2016, № 2000310 від 29.07.2016, № 2000311 від 29.07.2016, № 2000215 від 30.05.2016, № 2000190 від 12.05.2016, № 2000165 від 20.04.2016, № 2000132 від 28.03.2016, № 2000124 від 17.03.2016, № 2000055 від 08.02.2016, № 2000045 від 01.02.2016, № 2000019 від 18.01.2016, № 2000020 від 18.01.2016, № 2000683 від 28.12.2015, № 1001757 від 25.12.2015, № 1001734 від 22.12.2015, № 2000675 від 21.12.2015, № 1001720 від 17.12.2015, № 2000660 від 14.12.2015, № 2000640 від 08.12.2015, № 1001664 від 03.12.2015, № 1001647 від 02.12.2015, № 1001646 від 02.12.2015, № 1001633 від 30.11.2015, № 1001588 від 23.11.2015, № 1001548 від 16.11.2015, № 1001516 від 11.11.2015, № 1001507 від 04.11.2015, № 1001476 від 02.11.2015, № 2000577 від 28.10.2015, № 2000576 від 28.10.2015, № 1001430 від 26.10.2015, № 1001418 від 23.10.2015, № 2000565 від 21.10.2015, № 1001298 від 06.10.2015, № 2000521 від 18.09.2015, № 1001171 від 18.09.2015, № 1001141 від 15.09.2015, № 1001133 від 14.09.2015, № 1001110 від 10.09.2015, № 1001109 від 10.09.2015, № 2000501 від 09.09.2015, № 1001094 від 08.09.2015, № 1001076 від 02.09.2015, № 1001066 гч 31.08.2015, № 1001025 від 25.08.2015, № 1001016 від 21.08.2015, № 1001015 від 21.08.2015, № 2000451 від 17.08.2015, № 2000452 від 17.08.2015, № 1000997 від 14.08.2015, № 1000993 від 13.08.2015, № 2000449 від 13.08.2015, № 1000981 від 07.08.2015, № 1000924 від 30.07.2015, № 2000424 від 30.07.2015, № 2000423 від 29.07.2015, № 1000916 від 27.07.2015, № 1000910 від 23.07.2015, № 2000390 від 10.07.2015, № 1000856 від 08.07.2015, № 1000785 від 23.06.2015, № 1000780 від 22.06.2015, № 1000772 від 19.06.2015, № 1000763 від 17.06.2015, № 1000744 від 16.06.2015, № 1000730 від 11.06.2015, № 2000338 від 08.06.2015, № 2000337 від 08.06.2015, № 1000711 від 05.06.2015, № 1000645 від 25.05.2015, № 2000299 від 22.05.2015, № 2000292 від 20.05.2015, № 2000291 від 20.05.2015, № 2000290 від 20.05.2015, № 1000565 від 05.05.2015, № 1000556 від 30.04.2015, № 1000538 від 28.04.2015, № 1000536 від 27.04.2015, № 2000239 від 24.04.2015, № 2000228 від 23.04.2015, № 1000529 від 23.04.2015, № 1000509 від 20.04.2015, № 1000481 від 10.04.2015, № 1000450 від 07.04.2015, № 1000445 від 06.04.2015, № 1000407 від 01.04.2015, № 2000171 від 31.03.2015, № 2000172 від 31.03.2015, № 1000365 від 30.03.2015, № 1000353 від 26.03.2015, № 2000155 від 20.03.2015, № 1000320 від 20.03.2015, № 1000268 від 12.03.2015, № 2000123 від 06.03.2015, № 1000224 від 05.03.2015, № 1000214 від 03.03.2015, № 1000191 від 26.02.2015, № 2000093 від 23.02.2015, № 2000113 від 23.02.2015, № 1000180 від 20.02.2015, № 2000078 від 13.02.2015, № 2000077 від 13.02.2015, № 2000076 від 13.02.2015, № 1000143 від 12.02.2015, № 2000064 від 06.02.2015, № 2000063 від 03.02.2015, № 2000055 від 30.01.2015, № 2000054 від30.01.2015, № 2000031 від 23.01.2015, № 2000032 від 23.01.2015, № 2000018 від 19.01.2015, № 2000020 від19.01.2015, № 2000009 від 14.01.2015, № 2000008 від 13.01.2015, № 2000001 від 05.01.2015.

Придбана продукція використана позивачем у власній господарській діяльності - у виробництві готової продукції - упаковки, етикеток, сувенірної продукції, що підтверджено даними бухгалтерського обліку по рах. 20, 23, 26, 901, 70, 79, а також видатковими накладними № 45 від 12.01.2015, № 311 від 20.02.2015, № 552 від 31.03.2015, № 599 від 09.04.2015, № 798 від 12.05.2015, № 935 від 04.06.2015, № 1199 від 21.07.2015, № 1345 від 18.08.2015, № 1418 від 01.09.2015, № 1767 від 22.10.2015, № 1928 від 16.11.2015, № 6 від 05.01.2016, № 165 від 02.02.2016, № 362 від 09.03.2016, № 421 від 21.03.2016, № 544 від 12.04.2016, № 753 від 24.05.2016, № 884 від 21.06.2016, № 1083 від 27.07.2016, № 1160 від 11.08.2016, № 1451 від 28.09.2016, № 1631 від 27.10.2016, № 1845 від 28.11.2016, № 2063 від 26.12.2016, які підтверджують виготовлення ТОВ ВПК Весна поліграфічної продукції (коробки, вкладиші, конверти, листівки, етикетки, тощо ) та її відвантаження (передачу) третім особам.

Якісні та технічні характеристики придбаної продукції підтверджуються:

- Сертифікатами (технічними специфікаціями) на картон марки: Alaska , AlaskaPlus , Exprint ' Cardboard , NingboStar , Primaboard , Umka , Starpack (копії додаються);

- Висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 30.08.2012 № 05.03.02-03/86408;

- Висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.03.2015 № 05.03.02-03/10761;

- Висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.03.2015 № 05.03.02-03/10807 .

Також протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ Прем'єр Папір Україна на підставі укладеної угод купівлі-продажу № 025/Д від 27.09.2016, відповідно до умов якої продавець зобов'язується своєчасно постачати покупцю папір, картон, плівки та іншу целюлозно-паперову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

На виконання укладеного договору, в період, що перевірявся, ТОВ Прем'єр Папір Україна поставило позивачу продукцію на загальну суму 2 863 236,25 гривень.

Факт передачі (отримання) продукції підтверджується первинними документами: видатковими накладними: № ДПУ-000210 від 21.06.2017, № ДПУ-000320 від 19.06.2017, № ДПУ-000203 від 14.06.2017, № ДПУ-000165 від 17.05.2017, № ДПУ-000133 від 20.04.2017, № ДПУ-000119 від 12.04.2017, № ДПУ-000103 від 29.03.2017, № ДПУ-000102 від 28.03.2017, № ДПУ-000052 від 21.02.2017, Jfe ДПУ-000049 від 16.02.2017, № ДПУ-000046 від 15.02.2017, № ДПУ-000037 від 07.02.2017, № ДПУ-000034 від 06.02.2017, № ДПУ-000020 від 26.01.2017, № ДПУ-000015 від 20.01.2017, № ДПУ-000003 від 10.01.2017, № ДПУ000187 від 22.12.2016, № ДПУ-000170 від 14.12.2016, № ДПУ-000159 від 09.12.2016, № ДПУ-000127 від 29.11.2016, № ДПУ-000128 від 28.11.2016, № ДПУ-000118 від 25.11.2016, № ДПУ-121 від 25.11.2016, № ДПУ-000116 від 24.11.2016, № ДПУ-000105 від 16.11.2016, № ДПУ-000104 від 16.11.2016, № ДПУ-000103 від 16.11.2016, № ДПУ-000050 від 27.10.2016, № ДПУ-000038 від 21.10.2016, № ДПУ-000031 від 19.10.2016.

Факт транспортування продукції до складу позивача підтверджується товарно-транспортними накладними: № 541 від 19.10.2016, № 628 від 16.11.2016, № 650 від 24.11.2016, № 23 від 25.11.2016, № 659 від 29.11.2016, № 01281116 від 28.11.2016, № 728 від 22.12.2016, № 53 від 06.02.2017, № 73 від 21.02.2017., № 548 від 21.10.2016, № 571 -Дд 27.10.2016, № 684 від 09.12.2016, № 00742 від 14.12.2016, № 3 від 10.01.2017, № 19 від 20.01.2017, № 36 від 26.01.2017, № 57 від 08.02.2017, № 64 від 15.02.2017, № 67 від 16.02.2017, № 121 від 28.03.2017, № 122 від 29.03.2017, № 137 від 13.04.2017, № 143 від 20.04.2017, № 174 від 17.05.2017, № 198 від 14.06.2017, № 203 від 19.06.2017, 205 від 21.06.2017.

Вартість поставленої продукції оплачена позивачем, у відповідності до умов договору, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок контрагента, що підтверджується платіжних дорученнями: № 2970 від 05.12.16, № 3003 від 07.12.16, № 3049 від 12.12.16, № 3092 від 14.12.16, № 327 від 04.01.17, № 25 від 10.01.17, № 43 від 12.01.17, № 101 від 18.01.17, № 183 від 27.01.17, № 277 від06.02.17, № 445 від 27.02.17; № 544 від 07.03.17; № 575 від 13.03.17; № 626 від 16.03.17; № 690 від 24.03.17; № 751 від 03.04.17; № 835 від 12.04.17; № 1139 від 15.05.17; № 1263 від 29.05.17; № 1330 від 06.06.17.

За наслідками вказаних господарських операцій позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 833 від 21.06.2017, № 818 від19.06.2017, № 791 від 14.06.2017, № 638 від 18.05.2017, № 490 від 20.04.2017, № 436 від 12.04.2017, № 369 від 29.03.2017, № 361 від 28.03.2017, № 211 від 21.02.2017, № 196 від 16.02.2017, № 193 від 15.02.2017, № 153 від 07.02.2017, № 137 від 06.02.2017, № 93 від 26.01.2017, № 66 від 20.01.2017, № 5 від 10.01.2017, № 576 від 22.12.2016, № 480 від 12.12.2016, № 475 від 09.12.2016, № 391 від 29.11.2016, № 382 від28.11.2016, № 364 від 25.11.2016, № 365 від 25.11.2016, № 358 від 24.11.2016, № 298 від 16.11.2016, № 47 від 16.11.2016, № 296 від 16.11.2016, № 146 від 27.10.2016, № 99 від 21.10.2016, № 79 від 19.10.2016.

Придбана продукція використана позивачем у власній господарській діяльності - у виробництві готової продукції - упаковки, етикеток, сувенірної продукції, що підтверджено даними бухгалтерського обліку по рах. 20, 23, 26, 901, 70, 79, а також видатковими накладними № 2015 від 20.12.2016, № 43 від 13.01.2017, № 163 від 03.02.2017, № 350 від 09.03.2017, № 573 від 18.04.2017, № 815 від 30.05.2017, № 668 від 04.05.2017, № 970 від 26.06.2017, які підтверджують виготовлення ТОВ ВПК Весна поліграфічної продукції (коробки, вкладиші, конверти, листівки, етикетки, тощо ) та її відвантаження (передачу) третім особам.

Якісні та технічні характеристики продукції підтверджуються:

- Сертифікатами (технічними специфікаціями) на картон марки: Alaska , AlaskaPlus , ЕхргіпCardboard , NingboStar , Primaboard , Umka , Starpack ;

- висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 30.08.2012 №05.03.02-03/86408;

- висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.03.2015 №05.03.02-03/10761;

- висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.03.2015 №05.03.02-03/10807.

Щодо, взаємовідносин позивача з ТОВ Буд-Інсайт з приводу придбання робіт з реконструкції та постачання електромеханічного обладнання, судом встановлено, що 04.03.2015 року між позивачем та ТОВ Буд-Інсайт укладено договір підряду відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати комплекс електромонтажних робіт: отримати технічні умови на електропостачання виробничих приміщень на 400 кВт; розробити проектну документацію по отриманим технічним умовам та узгодити у Відповідних держаних органах міста; виконати технічне рішення по проекту .

На виконання договору підряду ТОВ Буд-Інсайт поставило електромеханічне обладнання (трансформатори, кріплення, шини, вимикачі) на загальну суму 473 032,00 гривень та виконало електромонтажні роботи на загальну суму 336 000,00 гривень.

Факт поставки електромеханічного обладнання підтверджується первинним документом: видатковою накладною № 21 від 30.06.2015.

Факт виконання електромонтажних робіт підтверджується первинним документом: Актом № 22 приймання виконаних будівельних робіт (складеним за формою № КБ-2в) від 30.06.2015 року .

Транспортування електромеханічного обладнання до складу позивача підтверджується товарно-транспортною накладною: № 712 від 30.06.2015.

Вартість електромеханічного обладнання та електромонтажних робіт була повністю оплачена позивачем, у відповідності до умов Договору підряду, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями: № 102 від 18.03.15, № 4279 від 25.03.15, № 173 від 06.04.15, № 218 від 17.04.15, № 4448 від 21.04.15.

За наслідками вказаних господарських операцій позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 146 від 21.04.15, № 66 від 17.04.15, №424 від 06.04.15, № 178 від 25.03.15, № 111 від 18.03.15.

Крім того, реальний характер господарської операції між позивачем та ТОВ Буд-Інсайт , також підтверджується:

- Технічними умовами приєднання, яке не є стандартним до електричних мереж електроустановок № 1-01/0410200 від 31.03.15, якими передбачено збільшення дозволеної (приєднаної) потужності на 400 кВт (з 250 кВт до 650 кВт);

- Робочим проектом Зовнішнє електропостачання 32/153С щодо реконструкції ТП-1419;

- Паспортами силових трансформаторів від 30.04.15 заводські №№ 3705, 3706.

Також, протягом перевіряємого періоду між позивачем та ТОВ Дім Будсервіс укладено договір підряду №463 від 08.01.2015 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання, на власний ризик, виконувати, відповідно до додаткових угод, роботи з поточного ремонту об'єктів Замовника, а Замовник приймати та оплачувати їх відповідно до умов та строки, визначені Договором та Додатковими угодами.

Протягом 2016 року, на виконання наведених умов Договору, між позивачем та ТОВ Дім Будсервіс були укладені Додаткові угоди до Договору: № 11 від 05.01.2016, № 12 від 21.01.2016, № 13 від 12.05.2016, № 14 від 16.05.2016, № 15 від 02.07.2016, № 16 від 18.07.2016.

Відповідно до вказаних вище договорів, позивачем отримано ремонтних робіт на суму 2 032 523,00 грн. Фактичне, виконання ремонтних робіт підтверджується первинними документами: Актами б/н приймання виконаних будівельних робіт (складеними за формою № КБ-2в): від 29.04.2016 (за квітень 2016 року) на суму 463149,58 грн., від 30.06.2016 (за червень 2016 року) на суму 401961,14 грн., від 30.06.2016 (за червень 2016 року) на суму 358496,03 гривень, від 30.06.2016 (за червень 2016 року) на суму 255158,64 грн., від 30.07.2016 (за липень 2016 року) на суму 542067,13 грн., від 30.11.2016 (за листопад 2016 року) на суму 418195,63 грн.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд зазначає, що відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, податковий орган в обґрунтування своєї позиції посилається на наявність вироку суду, якими визнано винними осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28-ч.2 ст. 205, 209, ч. 1, ч. 5. ст. 27-ч. 2 , ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, зокрема, створення та придбання фіктивних суб'єктів господарської діяльності, легалізації грошових коштів, ухилення від сплати податків. Проте суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, у вказаному вироку відсутнє посилання на нереальність вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагенти позивача були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Слід зазначити, що приписами Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (стаття 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (стаття 215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216).

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу на те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Зокрема, стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі "Булвес проти Болгарії" зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не надано суду беззаперечних доказів порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, які б свідчили про відсутність фактичної поставки товарів за договорами поставки та купівлі-продажу позивача з вищевказаними контрагентами-постачальниками, безпідставними є висновки контролюючого органу щодо не підтвердження реального характеру здійснюваної господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Дім Будсервіс в частині віднесення до складу поточних витрат вартості отриманих ремонтних робіт, судом встановлено наступне.

Згідно до висновків акту перевірки, вбачається, що перевіркою встановлене порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 365 854.14 гривень внаслідок заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 2 032 523,00 гривень за рахунок віднесення до складу витрат вартості ремонтних робіт, які були виконані ТОВ Дім Будсервіс .В обґрунтування наведеного висновку, відповідачем зазначено, що операції з ремонту будівель, які обліковувались підприємством як операції з поточного ремонту, фактично є операціями з капітального ремонту основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємства.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Пунктом 134.1 ст. 134 ПКУ, яким передбачено, що: Об'єктом оподаткування є прибуток ізджерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу .

Пунктом 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - П(С)БО 7 ), яким передбачено, що: Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість ЯК основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів .

Пунктом 15 П(С)БО 7, яким передбачено, що: Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат .

Пунктом 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі - Методичні рекомендації ), яким передбачено, що: Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваній майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством .

Пунктом 32 Методичних рекомендацій, яким передбачено, що: Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду .

Згідно з листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 9/9-1056 від 15.07.2009 надано роз'яснення, що: капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкту. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі) .

Крім того, згідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в Постанові від 28.02.2018 по справі № 821/1496/16 Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко- економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методичних рекомендацій № 561).Отже у чинному законодавстві щодо обліку основних засобів відсутні визначення капітальний або поточний ремонт. Всі витрати по ремонту (капітальний та поточний), згідно законодавства, підприємство може віднести на поточні витрати .

Таким чином суд погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу стосовно невірного обліку витрат вартості придбаних ремонтних робіт.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- поліграфічний комплекс "Весна" (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 24993721) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.01.2018 року № 0000241402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 692 547 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 2 032 028 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 660 519 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.01.2018 року № 0000251402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-поліграфічний комплекс "Весна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 964 043 грн. 50 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 1 976 029 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 988 014 грн. 50 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- поліграфічний комплекс "Весна" (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 24993721) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 84848 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім гривень) 86 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 24.09.2018 р.

Суддя О.В. Врона