Ухвала

від 23.11.2018 по справі 207/4087/18

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/4087/18

№ 2/207/1957/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Суддя Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року з позовною заявою до суду звернувся ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРСКОМІНВЕСТ про захист прав споживачів та визнання договору недійсним.

До позову 19 листопада 2018 року позивач додав заяву про забезпечення позову. В цій заяві ОСОБА_2 просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти ТОВ МОТОРСКОМІНВЕСТ .

Заявник до суду не з'явився.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, керуючись завданнями цивільного судочинства, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову має бути повернута заявнику виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4), а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6).

Відповідно до ч. 4 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, у заяві, окрім іншого, необхідно зазначати, як про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, так і про доцільність вжиття кожного із цих заходів забезпечення.

ОСОБА_2 хоча і порушує питання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ МОТОРСКОМІНВЕСТ , однак не зазначає та не обґрунтовує необхідність і доцільність вжиття цих заходів забезпечення, та не надав ніяких письмових доказів.

Звертаю увагу, що предметом позову є порушені права споживача та визнання договору недійсним, а не реалізація предмета спору.

Саме тому, що ОСОБА_2 при поданні заяви про забезпечення позову порушено вимоги ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України в частині зазначення необхідності і доцільності вжиття заходів забезпечення позову. До заяви не надані докази, які б свідчили про необхідність і доцільність вжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти.

Також, у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення покликане забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 151 - 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. Г. Тюлюнова