Ухвала

від 26.11.2018 по справі 280/4134/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

26 листопада 2018 рокуСправа № 280/4134/18м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Конишевої О.В., перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 45-Б)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» (далі – позивач) Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № ЗП 1495/563/АН/П/ТД-ФС від 28.08.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на позивача.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.12.2018.

23.11.2018 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтуванні заяви заявник зазначає, що оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 2792250,00 грн. Вищевказана постанова прийнята відповідачем згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок № 509). Приписами п. 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення"); у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України). Як слідує з оскаржуваної постанови, вона прийнята на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Позивач зазначає, що оскаржувану постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП 1495/563/АН/П/ТД-ФС від 28.08.2018 вже передано для примусового виконання до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Однак, а ні Порядком № 509, а ні ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Водночас, відповідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Враховуючи зазначене та те, що не зупинення дії вказаної постанови завдасть значних збитків позивачу, просить суд задовольнити заяву та зупинити дію Постанов про накладення штрафу № ЗП 1495/563/АН/П/ТД-ФС від 28.08.2018 до набрання законної сили судовим рішенням по цій адміністративній справі.

Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що зважаючи на те, що позивач не погоджується з Постановою Головного управління Держпраці Запорізькій області про накладення штрафу № ЗП 1495/563/АН/П/ТД-ФС від 28.08.2018, існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання Постанови Відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Також слід зазначити, що Наказом Мінфіну України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Але випадки повернення помилково чи передчасно стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства вказаний порядок не регулює. Іншого механізму повернення з бюджету коштів платника у вигляді стягнутих штрафів за правопорушення у сфері трудового законодавства за виконавчим провадженням, які не є податками чи іншими обов'язковими платежами, законодавцем не передбачено, що унеможливить їх повернення за заявницьким принципом.

Зокрема, суд вважає за необхідне зазначити, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї Постанови.

Відтак, у суду є всі підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. За таких обставин, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 45-Б, код ЄДРПОУ 30850448).

Зупинити дію Постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1495/563/АН/П/ТД-ФС від 28.08.2018 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/4134/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Ухвалу у повному обсязі складено та підписано 26.11.2018.

Суддя О.В.Конишева