Рішення

від 13.11.2018 по справі 0840/3292/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2018 року Справа № 0840/3292/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "КАСТОР ГРУП" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, прим. О13/А2, код ЄДРПОУ 38461711)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "КАСТОР ГРУП" (далі - позивач; ПП "КАСТОР ГРУП") до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області) в якому позивач просить суди визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0055065001 від 24 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року відкладено підготовче судове засідання на 18 жовтня 2018 року.

Підготовче судове засідання призначене на 18 жовтня 2018 року було відкладено на 22 жовтня 2018 року, у зв'язку із перебування головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 14 листопада 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в декларації з податку на прибуток від 26 лютого 2018 року ПП "КАСТОР ГРУП" допущено помилку у 18 рядку, у зв'язку із чим було зазначено недостовірні дані, а саме не відображено податок на прибуток сплачений у попередні періоди у розмірі 588883,00 грн. 30 травня 2018 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0055065001 від 24 травня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області, що винесено на підставі акту камеральної перевірки № 0846/08-01-50-01/38461711 від 04 травня 2018 року щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. Зазначає, що за результатами перевірки та висновків вказаного акту ПП "КАСТОР ГРУП" порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а ГУ ДФС у Запорізькій області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким контролюючим органом нараховане грошове зобов'язання у сумі 58888,30 грн., у зв'язку зі штрафом за затримку сплати позивачем податку на прибуток на 1 календарний день. Вважає винесене відповідачем податкове повідомлення-рішенням протиправним та просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

17 вересня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28814), в якому зазначає, що перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, у зв'язку із чим платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а відтак винесене ГУ ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам діючого законодавства. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приватним підприємство "КАСТОР ГРУП" було подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за 2017 рік № 9299158972, але у зв'язку з допущеною помилкою у 18 (вісімнадцятому) рядку було зазначено недостовірні дані, а саме не відображено податок на прибуток сплачений у попередні періоди у розмірі 5888830,00 грн.

Позивач, враховуючи наведене, 12 березня 2018 року подав до Запорізької ОДПІ уточнюючий податковий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, у якому ПП "КАСТОР ГРУП" було уточнено (вірно вказано) - зменшено податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму сплачену у попередні звітні періоди за 2007 рік у сумі 588883,00 грн. Зазначений уточнюючий податковий розрахунок був визнаний контролюючим органом.

04 травня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вознесенівського управління у м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області Шуляк А.В. безпосередньо у приміщенні Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку ПП "КАСТОР ГРУП" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, за результатами якої складено акт камеральної перевірки № 0846/08-01-50-01/38461711 від 04 травня 2018 року.

Відповідно до висновку вказаного акту та даних камеральної перевірки позивачем порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0055065001 від 24 травня 2018 року, яким застосовано штраф у сумі 58888,30 грн. у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме 588883,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 6 Податкового кодексу України передбачено поняття податку та збору.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Статтями 16 та 17 Податкового кодексу України передбачено обов'язки та права платника податків.

Статтями 19-1 та 20 Податкового кодексу України передбачено функції та права контролюючих органів.

Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку, відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Порядок проведення камеральної перевірки передбачено статтею 76 Податкового кодексу України.

Разом з тим, статтею 87 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік джерел погашення податкового боргу.

Так, відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пункт 87.3 статті 87 Податкового кодексу України визначено майно, яке не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України).

Наведені норми податкового законодавства свідчать, що платник податку має право у разі виявлення помилок в оформленні податкових декларацій подати до неї уточнюючий розрахунок.

Окрім того, зміст статті 87 Податкового кодексу України вказує на те, що іншим джерелом погашення податкового боргу окрім власних коштів, майна платника податків та за рахунок надміру сплачених сум може бути лише дебіторська заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи. При цьому зазначена норма закону передбачає обов'язково зміни у майновому стані такого платника податків.

Як свідчать матеріали справи, позивач не здійснював погашення податкового боргу, а тому суд не погоджується з тлумаченням відповідачем поняття погашення податкового боргу , яке зводиться до того, що погашенням позивачем податкового боргу є подання ним уточнюючої декларації зі зменшенням суми раніше нарахованого зобов'язання.

Подача уточнюючої податкової декларації у зв'язку з виявленням допущених помилок не є джерелом сплати податкового боргу в розумінні статті 87 Податкового кодексу України.

Сплати зазначеної суми боргу, що підтверджується відповідним платіжним документом, чи за рахунок майна платника податку, або у разі зарахування в рахунок погашення податкового боргу надміру сплачених сум з інших платежів, або за рахунок дебіторської заборгованості платника податку не відбувалося, а отже й відсутній момент для початку та закінчення нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, податковий орган помилково ототожнює подання позивачем уточнюючої декларації зі сплатою ним податкового боргу, тоді як фактично зазначеними деклараціями позивач скасував помилково задекларовані зобов'язання.

Суд також бере до уваги правову позицію Верховного Суду в аналогічних правовідносинах (постанови від 27 лютого 2018 року у справі № 813/2009/17, від 31 липня 2018 року у справі № 824/2675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 818/1507/17).

Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "КАСТОР ГРУП" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, прим. О13/А2, код ЄДРПОУ 38461711) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0055065001 від 24 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23 листопада 2018 року.

Суддя М.С. Лазаренко