Рішення

від 22.11.2018 по справі 810/2884/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року справа № 810/2884/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 до Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 з позовом до Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 03.05.2018 № 1315, зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким погодити позивачу коригування тарифів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки позивачем виконано встановлені законом вимоги щодо розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Проте, відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні коригованих тарифів. Крім того, станом на 03.05.2018 відповідач мав повноваження із затвердження таких тарифів.

Ухвалою суду від 14.06.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачем надано суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому він просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що надані позивачем розрахунки складових тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не давали можливості встановити складових такого тарифу, а саме: сумарну площу прибудинкової території, що використовується для обслуговування будинку, та яка саме площа прибудинкової території прибирається механізованим способом, та ін. (а.с. 28 - 31).

Ухвалою суду від 01.10.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 25.10.2018.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, яким підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

На підставі ч. 3 ст. 195, ч. 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Святопетрівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 є юридичною особою, основний вид економічної діяльності - 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів (а.с. 16).

Рішенням ХІ сесії VII скликання Святопетрівської сільської ради від 17.08.2016 № 421 ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 , зокрема, визнано виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території житлових будинків №№ 11, 11а, 11б, 11в, 13 по вул. Богдана Хмельницького у с. Святопетрівське (а.с. 17).

Також рішенням ХVІ сесії VII скликання Святопетрівської сільської ради від 21.12.2016 № 593 ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 , зокрема, визнано з грудня 2016 року виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території житлових будинків №№ 10, 10а, 10б, 10в, 12 на бульв. Лесі Українки у с. Святопетрівське на території житлового масиву Петрівський квартал (а.с. 18).

Також рішенням ХХІІ сесії VII скликання Святопетрівської сільської ради від 19.05.2017 № 785 ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 , зокрема, визнано з 01.06.2017 виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території житлових будинків №№ 14, 14а, 14б, 14в на бульв. Лесі Українки у с. Святопетрівське на території житлового масиву Петрівський квартал (а.с. 19).

Крім того, вказаними рішеннями погоджено тариф на утримання відповідних будинків та прибудинкової території у розмірі 5,70 грн. за 1 кв.м.

ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 звернулось до Святопетрівської сільської ради з листом від 26.04.2018 № 457 (вх. № 02-25-357), яким просило затвердити кориговані тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у с. Святопетрівське Києво-Святошнського району Київської області, а саме: по вул. Б.Хмельницького, №№ 11, 11а, 11б, 11в, 13; бульв. Лесі Українки, №№ 10, 10а, 10б, 10в, 12, 14, 14а, 14б, 14в (а.с. 43).

Рішенням ХХХVІ сесії (позачергова) VII скликання Святопетрівської сільської ради від 03.05.2018 № 1315 відмовлено ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 у затвердженні коригованих тарифів з підстав:

- невиконання вимог п. 7 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

- відсутності законодавчо закріплених повноважень у силу ст. 23 Закону України Про житлово-комунальні послуги та ст. 11 Закону України Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку (а.с. 20).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією України.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 7 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги (чинного та у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Статтею 28 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні також визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Пунктом 1.6. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60 передбачено, що виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Статею 31 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунок економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження до органів місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Постановою КМ України від 01.06.2011 № 869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 2 Порядку тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Згідно ч. 10 ст. 31 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов'язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

З матеріалів справи слідує, що у зв'язку з обставинами, передбаченими ч. 10 ст. 31 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги , у позивача як суб'єкта господарювання, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаними вище адресами, виникла необхідність у зміні тарифів на оплату послуг.

Така інформація доводилась до відома мешканців ЖК Петрівський квартал , що підтверджується наявною в матеріалах справи фотокопіє випуску № 10 (9329) газети Новий День від 24.03.2018 (а.с. 51).

Як зазначено вище, позивачем здійснено коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та подано їх на затвердження відповідачу як органу, уповноваженому здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на невиконання позивачем вимог п. 7 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суд оцінює критично, оскільки вказаною нормою встановлено формулу, за якою визначаються витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами).

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідачем не конкретизовано, з яких саме підстав кориговані тарифи не відповідають п. 7 зазначеного Порядку.

Доводи ж відповідача, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву стосовно того, що надані позивачем розрахунки складових тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не давали можливості встановити складових такого рифу, а саме: сумарну площу прибудинкової території, що використовується для обслуговування будинку та яка саме площа прибудинкової території прибирається механізованим способом, та ін. , не можуть бути взяті до уваги судом з урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.

Так, даною нормою закону визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, позивачем було виконано такі вимоги п. 7 Порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи деталізовані звіти щодо складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Так, до складу тарифу взагалі не було включено площу прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом - 0 кв.м, 0,00 грн. (а.с. 70, 80, 89, 99, 107, 117, 127, 138, 149, 155).

Крім того, така складова, як сумарна площа прибудинкової території, що використовується для обслуговування будинку , не входить до формули, передбаченої п. 7 Порядку.

Посилання ж відповідача у відзиві на позов на інші недоліки поданих позивачем документів взагалі ніяким чином не обґрунтовані (а.с. 29).

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність законодавчо закріплених повноважень у силу ст. 23 Закону України Про житлово-комунальні послуги та ст. 11 Закону України Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку , суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 23 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном.

Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку встановлено порядок управління багатоквартирним будинком управителем.

У той же час, ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 є не управителем у багатоквартирних будинках за вказаними адресами, а виконавцем послуг з утримання відповідних будинків та прибудинкової території (а.с. 17 - 19)

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на дані норми закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому заявлені позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким погодити позивачу коригування тарифів, суд зазначає наступне.

Розглядаючи вказані вимоги позивача, суд звертає увагу на те, що обрання такого способу захисту є відновленням прав ТОВ Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача з огляду на наступне.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії"[ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів" урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Як зазначено у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді № R(80)2, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.

Крім того, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція також закріплена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі № 826/22282/15.

Враховуючи той факт, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про погодження коригованих тарифів може прийняти лише одне із двох рішень (про погодження коригування тарифу або відмову у такому погодженні), - правомірним може вважатися лише один варіант поведінки. Отже, дискреційні повноваження відповідача у даному випадку відсутні.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не має права відмовити позивачу у погодженні коригованих тарифів, оскільки відсутня підстава для такої відмови, яка передбачена діючими законами України, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд.

При цьому, втручання в даному випадку у дискреційні повноваження відповідача як суб'єкта владних повноважень є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, враховуючи, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування підстав для відмови позивачу у погодженні коригованих тарифів.

З урахуванням того, що відповідач під час прийняти рішення про відмову позивачу у затвердженні коригованих тарифів діяв не у порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, суд вважає, що зобов'язання відповідача прийняти рішення про погодження позивачу таких тарифів буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів останнього.

Слід зазначити, що на користь наведених висновків суду свідчить і правова позиція Верховного Суду України, сформована у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що жоден інший спосіб захисту порушених прав позивача не гарантує повного та дієвого захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, при якому подальші можливі протиправні дії чи бездіяльність відповідача викликатимуть необхідність повторного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2018 № 306.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХVІ сесії (позачергова) VII скликання Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 03.05.2018 № 1315.

Зобов'язати Святопетрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області прийняти рішення про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 коригованого тарифу згідно із заявою від 26.04.2017 вх. № 02-25/357.

Стягнути із Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 02043485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Комфорт Сервіс 3 (код ЄДРПОУ 40441893) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.