Рішення

від 27.11.2018 по справі 420/5303/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5303/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Куща М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій щодо відмови у наданні дозволу на будівництво протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить:

визнати відмову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у видачі дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг на виконання будівельних робіт Будівництва курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67 протипраною;

зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надати та зареєструвати Товариству з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг дозвіл на будівництво Будівництва курортно-оздоровчого комплексу , за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67.

Ухвалою від 16.10.2018 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву залишено без руху.

17.10.2018 року (вх. № 30844/18) на виконання ухвали позивач надав до суду квитанцію № ПН4809 від 17.10.2018 року, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 22.10.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

18.10.2018 року (вх. № 30901/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про заміну первісного відповідача.

Ухвалою від 23.10.2018 року Одеським окружним адміністративним судом виправлено описку в ухвалі суду від 22.10.2018 року.

31.10.2018 року (вх. № 32604/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог.

06.11.2018 року (вх. № 33511/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про видачу копії ухвали суду.

09.11.2018 року (вх. № ЕП/6310/18) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про продовження строку.

09.11.2018 року (вх. 34069/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

12.11.2018 року (вх. № 34379/18) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

20.11.2018 року (вх. № 35520/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника в порядку письмового провадження.

У судове засідання 20.11.2018 року сторони по справі не з'явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження, від відповідача жодних клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.09.2018 року ТОВ Ден Ком Торг звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з заявою про отримання дозволу на будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67. При реєстрації заяви із документами було отримано опис документів, що надаються.

Згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, виданих управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-07/243 від 05.08.2014 року на земельній ділянці передбачено будівництво курортно-оздоровчого комплексу. Для досягнення вищевказаної мети, ТОВ Ден Ком Торг уклало договори оренди земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67, цільове призначення вказаних земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд (присадибна ділянка). Так, на підставі зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок розроблено проект будівництва та отриманий позитивний висновок будівельної експертизи, яка виконана ДП Державний науково дослідний та проектно - вишукувальний інститут Ндіпроектреконструкція , висновок № ЕК-1113/18-17 від 17.08.2018 року. Зазначений висновок підтверджує, що проект будівництва здійснено з урахуванням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДБН та іншого чинного законодавства. Таким чином, позивач стверджує, що виконав усі вимоги Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , щодо належного оформлення матеріалів для отримання дозволу на будівництво, однак відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на виконання будівельних робіт від 20.09.2018 року за № ОД 132182631374.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що на адресу управління 06.09.2018 року надійшла заява ТОВ Ден Ком Торг щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Французький бульвар, 67 . На підставі документів, наданих позивачем до Управління, в результаті всебічного їх вивчення, Управлінням прийнято рішення, щодо відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Французький бульвар, 67 , від 20.09.2018 року № ОД 132182631374, зважаючи на порушення позивачем норм Земельного кодексу України, щодо використання земель в межах цільового призначення.

В судове засідання 20.11.2018 року сторони по справі не з'явились, представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника в порядку письмового провадження, від відповідача жодних клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" Одеському окружному адміністративному суду.

Як зазначено в позовній заяві та не заперечується відповідачем, 06.09.2018 року ТОВ Ден Ком Торг звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з заявою про отримання дозволу на будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67, зокрема при реєстрації заяви із документами позивачем було отримано опис документів, що додавався (а.с. 33).

При цьому, у позовній заяві зазначено, що згідно генерального плану за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67, передбачено будівництво курортно-оздоровчого комплексу (Генплан не надається у зв'язку із великим об'ємом, він зберігається в Одеській міській раді).

Для досягнення вищевказаної мети, ТОВ Ден Ком Торг уклало договори оренди земельних ділянок від 23.08.2018 року та від 11.10.2016 року, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 67, цільове призначення вказаних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 29-31, 35-40).

05.08.2014 року, ТОВ Ден Ком Торг отримані в Управлінні архітектури та містобудуванні умови та обмеження № 01-07/243 щодо забудови вказаних земельних ділянок по категорії складності будівництва СС2 (а.с. 43-47).

На підставі зазначених містобудівних умов розроблено проект будівництва та отриманий позитивний висновок будівельної експертизи, яка виконана Одеською філією ДП Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом НДІпроектреконструкція , № ЕК-1113/08-17 від 17.08.2018 року (а.с. 48-81).

Однак, відповідач листом від 20.09.2018 року за № ОД 132182631374 відмовив ТОВ Ден Ком Торг у наданні дозволу на будівництво (а.с. 41-42).

Так, за результатами розгляду заяви ТОВ Дем Ком Торг про видачу дозволу на виконання будівельних робіт віл 06.09.2018 року № 1802 д/д та доданих до неї документів відповідачем встановлено, що:

1. Не цільове використання земельної ділянки за кадастровим номером 5110137500:20:00160023 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

2. Не цільове використання земельної ділянки за кадастровим номером 5110137500:47:001:0038 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

3. Не надано ліцензію генерального підрядника завірену належним чином.

4. Не надано копію договору № 0319-2018-0101 про приєднання до електричних мереж від 05.07.2018 року.

5. Не надано ТУ ГУ Національної поліції Одеської області Управління превентивної діяльності від 21.07.2017 року № 3/1-1840.

6. Експертний звіт завірений не належним чином.

7. В проектній документації відсутній розрахунок інсоляції.

8. Згідно складу проекту нумерація томів не співпадає з наявною кількістю томів.

9. Не надано розділ генплану, в тому числі ситуаційний план, опорний план, вільний план інженерних мереж відповідно до ДБН А. 2.-3:2014.

10. На листі Генерального плану не зазначені осі приміщення, осі паркінгу, відстань існуючих будівель, споруд, границь ділянок по державного акту.

11. Не надано ідентифікацію паркінгу, дахової котельні, підключення мереж газопостачання з урахуванням даних до ідентифікації повинен виконуватись розрахунок класу наслідків відповідності об'єкта.

12. Не надано право власності на об'єкт, який знаходиться на земельній ділянці, який підлягає зносу.

13. Не надано документація по обстеженню штольні № 4, яка розташована на дільниці будівництва.

14. Не надано документацію по організації дренажної системи.

15. Не надано згода власників суміжних ділянок відповідно до вимог п. 5 МБУ.

16. Не надано інформацію відповідно до проектної документації, які плити передбачені в запроектованих кухнях.

17. Не надано розмір конструктивних рішень.

18. Відповідно до експертного звіту розрахункова сейсмічність площадки прийнята 7 балів, що відповідає вимогам таблиці 5.1 ДБН В.1.1-1:2014 - сейсмічність площадки становить 8 балів так, як товщина ґрунтів ІІІ категорії по сейсмічним властивостям більше 5 м.

19. Будівлю конструктивно 10 поверхів, що не відповідає вимогам ДБН В.1,1-1-2014, відповідно до таблиці 7.1 допустимо на 8 бальній площадці 3-х поверхове будівництво. Для будівництва більшої поверховості, необхідно отримати дозвіл в Мінрегіонбуді на підставі науково-технічного супроводу.

20. Не надано науково-технічний супровід, що не відповідає ДБН В1.2-5:2007.

21. Відсутня відповідно до даного проекту майданчик для збирання сміття - ДБН 360-92.

22. План поверхів на відмітці 0.000, 3.900 розділ АР не відповідають планам розділу ТХ, що не відповідає вимогам ДСТУ Б А.2.4-4:2009.

23. Облаштування вентиляційних шахт в антисейсмічному шві в осях 11-12 не відповідає вимогам а 7.1.7 ДБН.1.1-12:2014.

24. Сходові клітки в осях Д-В та Д-Ж не відповідають вимогам п. 7.1.8 ДБН В.1.1- 12:2014.

25. Надати належним чином завірений кваліфікаційний сертифікат особи, яка здійснює тех. Нагляд.

26. Надати завдання на проектування по пожежній безпеці.

27.Розділ проекту опалення та вентиляція та кондиціювання, водо забезпечення та каналізація розроблено ПКП Овик Юг надати завдання на проектування або договір субпідряду.

28. Надати розділ проекту ТОМ 1 книга 3, ТОМ 1 книга 2, розроблений ТОВ Связьсервіс - надати завдання на проектування або договір субпідряду.

Позивач вважає, що спірне рішення прийнято Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Повноваження державної архітектурно-будівельної інспекції та порядок їх реалізації визначаються Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294.

Згідно з ч. 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011р. (надалі - Закон №3038-VI, в редакції станом на 23.09.2016 р.) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У відповідності до п. 1 - п. 9 ч. 1 статті 1 Закону № 3038-VI генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій; лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Абзацом 1 ч. 1 статті 16 Закон №3038-VI, визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Пунктом 5 статті 26 Закону № 3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3038-VI є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання та проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно з ч. 1 - ч. 3 статті 37 Закон №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пп. 4 п. 4 Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт

Так, згідно з пунками 27 - 29 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Відповідно до опису від 05.09.2018 року № Т1-120330-ю/л вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги суб'єктом звернення ТОВ Ден Ком Торг , задля отримання дозволу на виконання будівельних робіт надало:

1. Заяву суб'єкта звернення (фізичка особа, суб'єкт господарювання, юридична особа) про надання адміністративної послуги встановленого зразка.

2. Заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466.

3. Копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або копію договору суперфікцію (крім випадків, визначених п. 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466).

4. Копію розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельної ділянкою).

5. Проектну документацію на будівництво розроблення та затвердження в установленому законодавством порядку.

6. Копії документів про призначення осіб відповідальних за виконання будівельних робіт та осіб які здійснюють авторський і технічний нагляд.

7. Інформацію про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт та кваліфікаційні сертифікати.

8. Доручення.

Також, у відповідності до ч. 1 статті 16 Закон №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 180 Земельного кодексу України зонування є різновидом територіального планування, здійснюється у межах населених пунктів, встановлює вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Зонувань здійснюється відповідно до закону.

Статтею 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території. Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання. План зонування території не підлягає експертизі.

У відповідності до статті 12 Закону України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд дійшов висновку, що відповідачем не було належним чином вивчено подані позивачем документів для надання дозволу на виконання будівельних робіт: Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса Приморський район, вул. Французький бульвар, 67 .

Так, Генеральним планом м. Одеси 1989 року і Містобудівною обґрунтуванням розробки правил використання і забудови території курорту Аркадія і першого рекреаційного комплексу затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2151 від 17.04.2001 року, Земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 67, визначена як рекреаційно-курортно житлова зона. На підстав чого були видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки Будівництво курортно-оздоровчого комплексу . Тобто цільове призначення та намір забудови на момент отримання містобудівних умов відповідав діючому законодавству. Так, 25.03.2015 року, Рішенням Одеської міської ради № 6489-VI затверджено генеральний план м. Одеси, яким зазначена земельна ділянка визначена, як зона садибної житлової забудови. 19.10.2016 року рішенням Одеської міської ради № 1316-VII затверджений план зонування території м. Одеси, яким зазначена земельна ділянки визначена, як зона садибної житлової забудови. Таким чином, містобудівні умови і обмеження отримані відповідно до чинного на момент їх отримання законодавства та містобудівною документацією є законними. Новий генеральний план і план зонування територій м. Одеси були прийняті пізніше отриманих містобудівних умов і не можуть скасовувати отримані раніше містобудівні умови і обмеження.

Окрім того, ТОВ Ден Ком Торг було надано копію ліцензії з додатком ТОВ Виробничо-будівельне підприємство ЕКО БУД , яка видана 27.09.2017 року безстроково, надана у повному обсязі, засвідчена належним чином (а.с. 174-175), копію належним чином завіреного договору № 0319-2018-0101 про приєднання до електричних мереж від 05.07.2018 року була надана разом із заявою у складі проектної документації (а.с. 176-178), копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок № 0319-2018-0101 від 05.07.2018 року (а.с. 179-180), копію листа ТУ ГУ Національної поліції Одеської області управління превентивної діяльності 21.07.2017 року за № 3/1-1840, який надано у складі проектної документації разом із заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (а.с. 181-182), експертний звіт ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція від 17.08.2018 року № ЕК-1113/08-17, який було надано у повному обсязі, засвідчено належним чином, печаткою підприємства замовника директор, якого несе повну відповідальність за достовірність поданої інформації разом з додатком (а.с. 48-80), договір генерального підряду від 17.08.2018 року № 17/08-18-Ф (а.с. 148-153), технічні умови на приєднання курнтно-оздоровчого комплексу к центральній системі водопостачання та водовідводу м. Одеси від 31.07.2018 року № 3687-29/2075 (а.с. 158-159), технічні умови на проектування зовнішнього освітлення від 05.07.2017 року № 38 (а.с. 160), технічні умови проектування диспетчеризації ліфтів від 24.07.2017 року № 90 (а.с. 161), договір про забудову від 11.07.2014 року (а.с. 183-187), кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури (а.с. 188).

Крім того, відповідачем не надано доказів наявність на земельних ділянках будь-яких будівель та споруд, в тому числі штольнь або катакомб у зв'язку з чим необхідно була б необхідність у розробці дренажних систем. Серед іншого, на об'єкті будування відсутня необхідність газопостачання, оскільки на кухнях передбачені електричні плити, які не спричиняють небезпечні викиди. Також, слід зазначити, що відповідно до проекту, об'єкт передбачає клас сейсмічності 7 балів. Сейсмічно небезпечні ґрунти 8-ми бальної сейсмічності знаходяться на відмітці до 3, 4 метрів. Так, під будівлею передбачено будівництво паркінгу, під час якого небезпечні ґрунти будуть вибрані та будівля буде будуватися на ґрунтах з сейсмічністю 7 балів.

Так, згідно ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1.4. Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року за № 548 (надалі по тексту - Наказ ДКУЗР № 548) КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Так, землі, які відносять до категорії землі житлової та громадської забудови , підкатегорії землі громадської забудови , передбачають наступні види цільового призначення: для будівництва і обслуговування, зокрема: 1) будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; 2) будівель закладів освіти; 3) будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; 4) будівель громадських та релігійних організацій; 5) будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; 6) будівель екстериторіальних організацій та органів; 7) будівель торгівлі; 8) об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; 9) будівель кредитно-фінансових установ; 10) будівель ринкової інфраструктури; 11) будівель і споруд закладів науки; 12) будівель закладів комунального обслуговування; 13) будівель закладів побутового обслуговування; 14) для розміщення та постійної діяльності органів МНС; 15) інших будівель громадської забудови; 16) для цілей підрозділів 03.01 - 03.15 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду. Що ж стосується підкатегорії землі житлової забудови , то вона передбачає будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); колективне житлове будівництво; будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; будівництво і обслуговування будівель тимчасового проживання; будівництво індивідуальних гаражів; колективне гаражне будівництва; іншу житлову забудову; цілі підрозділів 02.01-02.07 та збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Як вже було зазначено, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до п. 3.6* ДБН 360 - 92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" при забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація, поверховість житлових будинків приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва. Вказана вище позиція підтверджується Листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.12.2006 N 14-17-7/9942. Зокрема, у вказаному листі повідомляється про те, що "земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися, а саме: глава 5 Земельного кодексу України - землі сільськогосподарського призначення, глава 6 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, глава 7 - землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, глава 8 - землі оздоровчого призначення, глава 9 - землі рекреаційного призначення, глава 10 - землі історико-культурного призначення, глава 11 - землі лісогосподарського призначення, глава 12 - землі водного фонду, глава 13 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Таким чином, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об'єкту чи для використання в межах будь-якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Відповідно до статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ТОВ Ден Ком Торг використання земельних ділянок буде відбуватись відповідно до цільового призначення та генерального плану, а надані позивачем докази були надані в обсязі встановленому чинним законодавством України, щодо належного оформлення матеріалів для отримання дозволу на будівництво.

Також суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 Стретч проти Сполученого Королівства встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування; . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява №33202/96, п.120, ЕСНR 2000-1, Онерллдіз проти Туреччини [ВП], заява №48939/99, п.128, ЕСНR 2004-ХП, Megadat.com S.r.l. проти Молдови , заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року та Москаль проти Польщі , заява №10373/05, п.51, від 15 вересня. 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх, дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року та Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119) (п. 70).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі , п,73). Будь-яка інша, позиція була б рівнозначною, inter alia, - санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , заява №36548/97, п.58, ЕСНR 2002-VIII) (п. 71).

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин.

При вирішенні спору суд враховує, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення Європейського суду з прав людини у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення Європейського суду з прав людини у справах у справах Онер'їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лелас проти Хорватії ).

Потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення Європейського суду з прав людини у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України наголосив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Хасан і Чаус проти Болгарії).

Згідно зі ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду, до яких належать і ухвали, визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Таким чином, судове рішення, у тому числі, ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх фізичних та юридичних осіб, підприємств, установ та організацій, а також органів державної влади та їхніх посадових осіб, а тому особа, якій адресоване судове рішення, має в обов'язковому порядку виконати зазначені в ньому вимоги.

Враховуючи наведене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" задовольнити позовну заяву частково, шляхом:

визнання протиправної відмови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у видачі дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг на виконання будівельних робіт Будівництва курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67;

зобов'язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг на виконання будівельних робіт Будівництва курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67, з урахуванням висновків суду.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40; код ЄДРПОУ 39711887) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання дій щодо відмови у наданні дозволу на будівництво протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у видачі дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг на виконання будівельних робіт Будівництва курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67;

Зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Ден Ком Торг на виконання будівельних робіт Будівництва курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 67, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Ком Торг" (код ЄДРПОУ 39711887) судові витрати у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.