Рішення

від 02.10.2018 по справі 1940/1686/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1686/18

02 жовтня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Група" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-група» про стягнення податкової заборгованості.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що ТзОВ «Транс-група» як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов'язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 31.07.2018 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 194626,94 грн., з яких: основний платіж – 38876,77 грн., штрафні санкції 153666,09 грн., пеня – 2084,08 грн.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

представник відповідача, відзиву на позовну заяву у строк визначений ухвалою від 03 вересня 2018 року суду не надав.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено слухання справи на 02 жовтня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав з підстав наведених в адміністративному позові та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідну заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-група» (Код ЄДРПОУ 40139894) 26.11.2015 зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на 31.07.2018 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 194626,94 грн., з яких: основний платіж – 38876,77 грн., штрафні санкції 153666,09 грн., пеня – 2084,08 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання, нарахованого платником самостійно згідно, декларацій з податку на додану вартість №9100672816 від 23.05.2018, №9100711337 від 23.05.2018, №9100712377 від 23.05.2018, №9100701409 від 23.05.2018, №9121661727 від 18.06.2018, №9148945127 від 19.07.2018, а також нарахованого згідно податкових повідомлень-рішень №0022751207 від 28.03.2018, винесеного на підставі акта перевірки №1028/19-00-12-07/40139894 від 21.02.2018, №0022601207 від 28.03.2018, винесеного на підставі акта перевірки №850/19-00-12-07/40139894 від 16.02.2018, №0032061207 та №0032031207 від 25.04.2018, винесених на підставі акта перевірки №1629/19-00-12-07/40139894 від 15.03.2018, №0034471207 від 07.05.2018, винесеного на підставі акта перевірки №1970/19-00-12-07/40139894 від 29.03.2018, №0041391207 та №0041361207 від 05.06.2018, винесених на підставі акта перевірки №2669/19-00-12-07/40139894 від 25.04.2018, №0046241207 та №0046071207 від 19.06.2018, винесених на підставі акта перевірки №2791/19-00-12-07/40139894 від 07.05.2018, №0045961207 від 19.06.2018, винесеного на підставі акта перевірки №2789/19-00-12-07/40139894 від 07.05.2018.

Також відповідачу нарахована пеня, відповідно до наступних податкових повідомлень-рішень:

згідно ППР №0022751207 від 28.03.2018 нарахована пеня в сумі 961,33 грн. за 102 календарних днів заниження податкового зобов'язання на суму 17917,00 грн.

згідно ППР №0046241207 від 19.06.2018 нарахована пеня в сумі 851,91 грн. за 92 календарних днів заниження податкового зобов'язання на суму 16568,00 грн.

згідно ППР №0032061207 від 25.04.2018 нарахована пеня в сумі 242,67 грн. за 65 календарних днів заниження податкового зобов'язання на суму 6679,77 грн.

А також, нараховано пеню у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки за період з 14.05.2018 по 22.07.2018 рік.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені в них, вважаються узгодженими.

Виникнення та існування такого податкового боргу по вказаних платежах також підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунками податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу форми «Ю» №21405-17 від 15.06.2018 з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 194626,94 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-група» (місцезнаходження: вул. Агрономічна, 10, м. Тернопіль, 46012, код ЄДРПОУ 40139894), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-група» кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 194626 (сто дев'яносто чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки на р/р 31119029019002, код одержувача 37977726, МФО 899998. код бюджетної класифікації 14010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                      Подлісна І.М.