Рішення

від 27.11.2018 по справі 826/9991/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2018 року № 826/9991/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Арофел Семікор ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не зарахування єдиного внеску в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015, що не було виконане та не відображено в інтегрованій картці платника;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зарахувати єдиний внесок в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015, що не було виконане та відобразити сплату в інтегрованій картці платника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ Арофел Семікор зазначає, що судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 826/23115/15, визнано протиправною та скасовано вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а отже відмова Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в зарахуванні та відображенні в інтегрованій картці платника єдиного внеску сплати в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015, є протиправною, не узгоджується з приписами податкового законодавства та порушує майнові права товариства.

29.08.2018 до суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що не зважаючи на судове рішення у справі № 826/23115/15, сума податку, яка надходить до бюджету може бути відображена в інтегрованій картці платника тільки після отримання відомостей від органів казначейства про зарахування вказаної суми, у зв'язку з чим, податковий орган не може включити до інтегрованої картки позивача відомості про сплату суми 63835,69 грн., оскільки дана сума податку до бюджету не надійшла. Також наголошено на тому, що незважаючи на встановлену поважність причини несплати податкових зобов'язань, що виникла з вини банку, ПК України не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму податкового зобов'язання. (а. с. 73-86)

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, у квітні 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор нараховано загальну суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період у розмірі 63835,69 грн.

На виконання покладеного на Товариство з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску за квітень 2015 року, останнім сформовано та подано до виконання ПАТ Український професійний банк платіжне доручення № 68 від 14.05.2015 на перерахування коштів у сумі 63835,69 грн. на реквізити Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві із зазначенням у призначенні платежу - сплата єдиного соціального внеску за квітень 2015 року .

Листом № 01/36 від 20.05.2015 ТОВ Арофел Семікор повідомило відповідача про те, що ПАТ Український професійний банк не перерахувало до бюджету єдиний соціальний внесок за квітень 2015 року.

У свою чергу, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві листом № 9651/10/26-50-17-06-11 від 03.06.2015 повідомила позивача про те, що для прийняття рішення щодо застосування фінансових санкцій проводяться заходи для з'ясування фактів, викладених у листі № 01/36 від 20.05.2015.

Надалі, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7325-23 від 07.07.2015, якою визначено, що станом на 30.06.2015 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені ТОВ Арофел Семікор становить 62543,17 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0030961706 від 21.09.2015, яким до ТОВ Арофел Семікор застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 37527,97 грн. за період з 21.05.2015 по 17.09.2015, та пеню у розмірі 5116,98 грн.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звертався з позовом до суду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7325-23 від 07.07.2015, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0030961706 від 21.09.2015.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 залишено без змін.

Отже, судовим рішенням у справі № 826/23115/15, яке набрало законної сили, було встановлено, що враховуючи факт подачі платіжного доручення № 68 від 14.05.2015 у межах строку сплати єдиного внеску за квітень 2015 року, вказані обставини виключають можливість притягнення ТОВ Арофел Семікор , як платника єдиного соціального внеску, до відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі зобов'язань з єдиного внеску за вказаний період, включаючи штрафні санкції, з огляду на що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7325-23 від 07.07.2015 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0030961706 від 21.09.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надалі, 26.12.2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 01/48, у якому просив зарахувати єдиний внесок в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплачений позивачем платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015, що не було виконане з вини банку, та відобразити таку сплату в інтегрованій картці платника.

26.01.2018 ТОВ Арофел Семікор у відповідь на лист № 01/48 від 26.12.2017 отримало від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві рішення № 2348/10/26-15-13-09-13 від 19.01.2018, яким вимога позивача про зарахування єдиного внеску за квітень 2015 року залишена без задоволення. (а. с. 22)

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача та вважаючи його таким, що суперечить нормам податкового законодавства, товариство в порядку адміністративного оскарження звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 01/05 від 26.01.2018, у якій просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 2348/10/26-15-13-09-13 від 19.01.2018 та зарахувати єдиний внесок в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплачений позивачем платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015, яке не було виконане з вини банку та відобразити цю оплату в інтегрованій картці платника. (а. с. 23-30)

На вищевказану скаргу ТОВ Арофел Семікор № 01/05 від 26.01.2018 від Державної фіскальної служби України відповідь у встановлений строк не надходила, що не було спростовано відповідачем під час розгляду даної справи.

ТОВ Арофел Семікор зважаючи на приписи п. 56.9 ст. 56 ПК України, звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з вимогою № 01/11 від 14.03.2018, у якій просив за результатами адміністративного оскарження рішення № 2348/10/26-15-13-09-13 від 19.01.2018 зарахувати єдиний внесок за квітень 2015 року. (а. с. 31-33)

У відповідь на вимогу № 01/11 від 14.03.2018 ТОВ Арофел Семікор отримало лист № 15443/10/26-15-13-09-13 від 12.04.2018, у якому зазначено, що з метою з'ясування обставин справи Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Державної фіскальної служби України із запитом про результати розгляду скарги № 01/05 від 26.01.2018. (а. с. 34-35)

29.05.2018 на адресу ТОВ Арофел Семікор надійшов лист відповідача № 23355/10/26-15-13-09-13 від 18.05.2018, у якому наголошено на тому, що у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відсутні підстави для зарахування коштів згідно платіжного доручення № 68 від 14.05.2015 шляхом внесення змін до ІКП товариства. (а. с. 36-37)

Не погоджуючись з рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України про відмову в зарахуванні єдиного внеску в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015 та відображенні сплати в інтегрованій картці платника, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів ПК України законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.

Пунктами 129.6 та 129.7 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається Порядком ведення органами Державної фіскальної служби оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016. (надалі по тексту також - Порядок № 422)

Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. (п. 5 розділу І Порядку № 422)

Отже, коригування даних в інформаційній системі органів ДФС можуть здійснюватися органами ДФС не лише на підставі наданої інформації органів казначейської служби, але і на підставі рішень самого контролюючого органу, судових рішень, що набрали законної сили.

Таким чином, оскільки ТОВ Арофел Семікор виконало обов'язок по сплаті єдиного внеску за квітень 2015 року в повному обсязі, своєчасно подавши до банківської установи платіжне доручення № 68 від 14.05.2015 на суму 63835,69 грн., що не було проведено з вини банку, обставини чого встановлені судовим рішенням у справі № 826/23115/15, що набрало законної сили, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови в зарахуванні єдиного внеску в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015 та як наслідок проведення коригування у ручному режимі облікових показників та відображення оплати в інтегрованій картці платника.

Необхідно наголосити на тому, що відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейським судом з прав людини у багатьох рішеннях наголошено, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

Суд зауважує, що відсутність національного законодавства, яке б чітко регулювало порядок відображення в інтегрованій картці обліку платника податку сплату такого у випадку, коли така сплата здійснена через банківську установу, однак ці кошти з незалежних від платника обставин не були зараховані на відповідний рахунок органів казначейства, не може слугувати підставою для не відображення цієї сплати у відповідній картці обліку.

Також, важливо зазначити, що незарахування податкових зобов'язань зі сплати єдиного внеску за квітень 2015 року та не врахування у картках обліку наявної оплати цього податку з боку позивача призводить до обліку за позивачем податкового боргу на таку суму, що має наслідком необхідність повторно сплатити таку ж суму, тобто фактично це є подвійним оподаткуванням, що призводить до негативних наслідків для платника та не відповідає завданням податкового законодавства.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що протиправна бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка полягає у не зарахуванні єдиного внеску в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015 та не відображення сплати в інтегрованій картці платника, не відповідає вимогам податкового законодавства та порушує гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод майнові права та інтереси товариства, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, та понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись статтями 72 - 77, 90, 241 - 247, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор (ЄДРПОУ 31065529, проспект Глушкова, 42, м. Київ, 03187) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116), третя особа - Державна фіскальна служба України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не зарахування єдиного внеску в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зарахувати єдиний внесок в сумі 63835,69 грн. за квітень 2015 року, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор платіжним дорученням № 68 від 14.05.2015 та відобразити сплату в інтегрованій картці платника.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арофел Семікор (ЄДРПОУ 31065529, проспект Глушкова, 42, м. Київ, 03187) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко