Постанова

від 22.11.2018 по справі 821/718/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/718/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі за позовом приватного підприємства ОСВ Технологія до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство ОСВ Технологія звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2018 року №0000061409 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 547,85 грн. та від 30.03.2018 року № 0000071409 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів в сумі 43677,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач провів планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ПП ОСВ Технологія законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.04.2015 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складений акт № 0005/8/21-22-14-09-16/34205872 від 22.03.2018, на підставі якого винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення. ПП ОСВ Технологія послався на не відповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам справи, в тому числі, не надання контролюючим органом належної оцінки документам, що надані для проведення митного оформлення за митними деклараціями, які зазначені в акті перевірки, та під час перевірки. Зокрема, ПП ОСВ Технологія зазначило, що податковий орган не надав належної оцінки довідкам про вартість транспортування (перевезення), в той час як надані документи свідчать про вартість транспортування та були надані під час митного оформлення. У всіх довідках, які подавалися для митного оформлення, відокремлено вартість перевезення до митного кордону України, яка, як правило, є нижчою загальної вартості доставки товарів позивачу. ПП ОСВ Технологія також зазначило, що під час митного оформлення товарів будь-яких порушень серед документів, в тому числі щодо їх змісту, виявлено не було, про що свідчить митне оформлення товарів. За таких обставин ПП ОСВ Технологія вважає, що контролюючий орган невірно визначив суми грошових зобов'язань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями, невірно визначивши митну вартість товарів та відповідно неправильно розрахував вартість сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, позов приватного підприємства ОСВ Технологія - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області №0000061409 від 30 березня 2018 року, яким приватному підприємству ОСВ Технологія збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 547,85 грн.;

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області №0000071409 від 30 березня 2018 року, яким приватному підприємству ОСВ Технологія збільшено суму грошового зобов'язання за податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім ПДВ з операцій з ввезення лікарських засобів) в розмірі 43677,50 грн.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року - скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Також апелянт зазначає, що оскаржене рішення ухвалене без повного та всебічного дослідження всіх істотних обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. При цьому апелянт наводить доводи, які ідентичні доводам, викладеним у письмовому відзиві на позов (т. 1 а.с 171-186).

Зокрема апелянт зазначає, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, яке в подальшому перейменовано у Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, було проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ПП ОСВ Технологія законодавства України з питань державної митної справи. В ході перевірки виявлено, що за деклараціями, визначеними в акті перевірки, в документах бухгалтерського обліку відсутня інформація про розподілення сум транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України і від кордону України до місця призначення. В той час як, відповідно до положень Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема такі витрати (складові митної вартості) як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення. На думку апелянта ПП ОСВ Технологія порушені вимоги митного законодавства України, в частині визначення митної вартості товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності у розумінні ПК України, при митному оформленні товару.

Приватне підприємство ОСВ Технологія надало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. При цьому ПП ОСВ Технологія зазначає, що в основу позову покладений спір про порядок визначення митної вартості товарів, до складу якої, на думку апелянта мають бути включені витрати на перевезення вантажу по території України. Проте така позиції апелянта, на думку ПП ОСВ Технологія , є помилковою, оскільки спростовується довідками про вартість перевезень до кордону України, та суперечить приписам ст. 53 Митного кодексу України, та спростовується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові цього суду від 20.02.2018 року у справі № К/9901/2434/18 (ЄДРСР № 72532001). Такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах вважає ПП ОСВ Технологія і висновок апелянта про те, що ПП ОСВ Технологія отримало від нерезидента послуги, які не включило в подальшому до складу митної вартості, оскільки товар оформлювався 04.05.2017 року, а додаткова угода з нерезидентом, за якою в подальшому надавались додаткові послуги, була укладена лише 13.05.2017 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 19 лютого по 19 березня 2018 року, відповідно до ст.ст. 345, 346 Митного кодексу України, плану-графіку проведення ГУ ДФС у Херсонській області документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 02.02.2018 № 168, посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання ПП ОСВ Технологія законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами планової виїзної документальної перевірки складений акт № 0005/8/21-22-14-09-16/34205872 від 22.03.2018 року (т. 1 а.с. 12-35, 187-210, 213, 214-217), в якому зафіксовані порушення ПП ОСВ Технологія законодавства України, а саме:

- ст. 51, 52, ч.10 ст.58, ст.74, ч.3 ст.75, ст.257, ст.270. п.1 ст.279 МК України, в частині неправильного визначення митної вартості, що призвело до заниження митної вартості товарів ввезених на територію України на загальну суму 160997,65 грн.;

- Закону України Про Митний тариф України , в результаті чого занижено суму належного до сплати ввізного мита в розмірі 438,28 грн.;

- ч. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 34942 грн.

На підставі акту планової виїзної документальної перевірки № 0005/8/21-22-14-09-16/34205872 від 22.03.2018 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 30 березня 2018 року № 0000061409 (т. 1 а.с. 36, 211), яким ПП ОСВ Технологія збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 547,85 грн., з яких за основним платежем - 438,28 грн., за штрафними санкціями - 109,57 грн.;

- від 30 березня 2018 року № 0000071409 (т. 1 а.с. 37, 212), яким ПП ОСВ Технологія збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 43677,50 грн., з яких за основним платежем - 34942 грн., за штрафними санкціями - 8735,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зафіксовані в акті перевірки порушення спростовані матеріалами справи, зокрема доказами наданими позивачем до суду першої інстанції, які також були надані контролюючому органу як під час здійснення митного оформлення так і під час проведення планової перевірки. При цьому податковий орган не довів належними та допустимим доказами правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження в цій справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, за таких обставин.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що в період, який перевірявся, приватним підприємством ОСВ Технологія здійснювалось митне оформлення товару за контрактом купівлі-продажу від 23 грудня 2015 року №161 (в акті перевірки помилково вказано 23.12.2017 року) укладеним між ПП ОСВ Технологія (покупець за контрактом) та Dogus Kalip Metal Form San. Dis.Tic.Ltd.Sti (Турція) (продавець за контрактом) за наступною митною декларацією (по якій податковий орган виявив порушення) - № 508030/2017/002097 від 13.05.2017 р. (умови поставки ЕХW TR Istanbul), 02 травня 2017 товар надійшов під митний контроль Одеської митниці ДФС, 13 травня 2017 року товар надійшов під митний контроль Херсонської митниці ДФС.

В апеляційній скарзі зазначено, що до митної вартості приватне підприємство ОСВ Технологія не включені витрати по додатковій угоді №2 від 13 травня 2017 року, які, відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 13 травня 2017 року за договором №161 від 23 грудня 2015 року №161, становлять 50 євро.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає такі висновки податкового органу помилковими, оскільки в графі 40 митної декларації вказані попередні документи: 1801/UA508000/2017/900872 04.05.2017/1 (форма МД-2), 1801/UA508000/2017/900872 04.05.2017/2, 1801/UA508000/2017/900872 04.05.2017/3, 1801/UA508000/2017/900872 04.05.2017/4.

Таким чином, враховуючи порядок заповнення графи 40 Загальна декларація / Попередній документ , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, фактично товар по митній декларації оформлювався 04 травня 2017 року, в той час як додаткова угода була укладена лише 13 травня 2017 року, та як наслідок вона не мала вплив на митну вартість товару, що також підтверджується поясненнями до графи 44, граф 31 митної декларації, в яких наведений перелік документів, датованих до 04 травня 2017 року, включно. За таких обставин апелянт дійшов помилкового висновку, що ПП ОСВ Технологія були порушені вимоги митного законодавства України в частині визначення митної вартості товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності у розумінні ПК України, при митному оформленні товару.

Також колегія суддів встановила, що в період, який перевірявся, приватним підприємством ОСВ Технологія здійснювалось митне оформлення товару за контрактом купівлі-продажу від 04 січня 2016 року №01, укладеним між ПП ОСВ Технологія (покупець за контрактом) та ZPTS Remigiusz Chelchowski (Ul. Krolewska 26 A, 05-822 Milanowek, Польща) (продавець за контрактом) за наступними митними деклараціями (по яким податковий орган виявив порушення):

- № 508050001/2017/000291 від 26.01.2017 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №1066 від 20.01.2017 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 700 євро в гривнях на розрахунковий рахунок, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 5000,00 грн.;

- № UA508030/2017/004329 від 21.08.2017 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 4000,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 4000,00 грн.;

- № UA508030/2017/001140 від 21.03.2017 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №1066 від 14.03.2017 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 800 євро в гривнях за розрахунковий рахунок, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 5000,00 грн.;

- № UA508030/2017/002267 від 22.05.2017 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 3250,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 3250,00 грн.;

- № UA508030/2017/003349 від 11.07.2017 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 4000,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 4000,00 грн.;

- № 508050001/2016/005754 від 16.11.2016 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №706 від 07.11.2016 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 930 євро в гривнях на розрахунковий рахунок, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 6300,00 грн.;

- № 508050001/2016/005108 від 18.10.2016 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 2850,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 2850,00 грн.;

- № 508050001/2016/003866 від 22.08.2016 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 2850,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 2850,00 грн.;

- № 508050001/2016/003344 від 29.07.2016 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №114 від 20.07.2016 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 15000 грн. на розрахунковий рахунок, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 6300,00 грн.;

- № 508050001/2016/002670 від 30.06.2016 р. (умови поставки FCA Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки від 17.06.2016 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 430 євро по курсу НБУ, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 6300,00 грн.;

- № 508050001/2016/000530 від 29.03.2016 р. (умови поставки ЕХW Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №643 від 22.03.2016 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 400 євро + (окремо сплачується митне оформлення) по курсу НБУ в гривнях на розрахунковий рахунок, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 2840,00 грн.;

- № 508050001/2016/000170 від 20.01.2016 р. (умови поставки ЕХW Osowiec, Parkova 10, 96-321 Zabia Wola, Польща), вартість транспортно-експедиційних послуг ФОП Бублієнко Ю.А. з м. Осовець, Польща до пункту пропуску Рава-Руська згідно повідомлення перевізника у митні органи склала 2263,00 грн., у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 2263,00 грн.

Також в період, який перевірявся, приватним підприємством ОСВ Технологія здійснювалось митне оформлення товару за контрактом купівлі-продажу від 22 березня 2016 року №8 укладеним між ПП ОСВ Технологія (покупець за контрактом) та Notedome LTD (Unit 4 Golded Acres Lane Binley Industrial Estate Coventry. CV3 2RT, United Kingdom) (продавець за контрактом) за наступною митною декларацією (по якій податковий орган виявив порушення) - № 508050001/2016/001536 від 13.05.2016 р. (умови поставки ЕХW Coventry. CV3 2RT, United Kingdom), вартість транспортно-експедиційних послуг з ПП ЛОГІСТІК КОМПАНІ згідно заявки №643 від 22.03.2016 року до договору №334 від 21.03.2016 року становить 900 євро по курсу НБУ, у митній декларації задекларована сума транспортних витрат у розмірі 16000,00 грн.

В апеляційній скарзі, як і в акті перевірки, апелянт посилається на те, позивач під час перевірки не надав додаткові документи (інформацію), які б свідчили на користь платника податків. Зокрема апелянт вказує, що за деклараціями, визначеними в акті перевірки, в документах бухгалтерського обліку відсутня інформація про розподілення сум транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України і від кордону України до місця призначення.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Пунктом 11 ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

До суду першої інстанції надані довідки, які надавалися і до митного органу під час митного оформлення ВМД, а саме: довідки складені ПП ЛОГВСТІК КОМПАНІ та ФОП Бублієнком Ю.А. за результатами здійснення транспортно-експедиційного обслуговування приватного підприємства ОСВ Технологія (т. 1 а.с. 43, 49, 55, 61, 69, 74, 82, 90, 98, 106, 112, 116, 125, 126-138, 39-157).

У вищенаведених довідках визначені суми транспортних витрат, які були понесені від місця відвантаження до кордону України, а також на Міжнародних товарно-транспортних накладних містяться штемпелі пунктів пропуску про прибуття вантажу.

Відповідно до матеріалів справи, приватним підприємством ОСВ Технологія під час митного оформлення ВМД у митних деклараціях задекларовані суми транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України. Такі суми декларувалися приватним підприємством ЛСВ Технологія , виходячи з вартості транспортування, зазначеної у наведених вище довідках, які надавались посадовим особам апелянта під час проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, всі документи, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, інформація в яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

При цьому, законодавством не передбачено вимог, за якими факт здійснення господарських операцій з перевезення вантажу, в т. ч. міжнародного перевезення, фіксується актом виконаних робіт, і що такий акт є єдиним первинним документом обліку таких господарських операцій. Чинними нормами митного законодавства також не передбачено, що акт виконаних робіт, в якому здійснено розподіл витрат на транспортування до ввезення товару на митну територію України і після ввезення, є основним документом, на підставі якого визначаються витрати на транспортування та є підставою для обчислення таких витрат, в т.ч. витрат на транспортування після ввезення.

Такі висновки суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові цього суду від 20 лютого 2018 року у справі №К/9901/2434/18 (ЄДРСР № 72532001).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного виковку про помилковість тверджень контролюючого органу щодо відсутності інформації про розподілення сум транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України і від кордону України до місця призначення. Доводи апеляційної скарги не містять заперечень проти такого висновку суду першої інстанції.

Враховуючи приписи ст. 49, ч.1 та ч. 2 ст. 51, ст. 53, ч.ч. 1-4 ст. 54, ч. 4, ч. 5, п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України, те, що до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, та що підтверджено матеріалами справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що під час проведення митного оформлення ВМД ПП ОСВ Технологія №№ 508050001/2017/000291 від 26.01.2017, UA508030/2017/004329 від 21.08.2017, UA508030/2017/001140 від 21.03.2017, UA508030/2017/002267 від 22.05.2017, UA508030/2017/003349 від 11.07.2017, 508050001/2016/005754 від 16.11.2016, 508050001/2016/005108 від 18.10.2016, 508050001/2016/003866 від 22.08.2016, 508050001/2016/003344 від 29.07.2016, 508050001/2016/002670 від 30.06.2016, 508050001/2016/000530 від 16.11.2016, 508050001/2016/000170 від 20.01.2016, 508050001/2016/001536 від 13.05.2016 митні процедури здійсненні митним органом у повному обсязі, і зауважень щодо вантажно-митних декларацій, поданих ПП ОСВ Технологія , не було, та як наслідок, митне оформлення було завершене, товар випущений на територію України. При цьому апеляційний суд зазначає, що апелянт не надав належних та допустимих доказів прийняття рішень про коригування митної вартості товару, проте товар оформлювався за заявленою приватним підприємством ОСВ Технологія вартістю.

Також колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-130а12 (номер судового рішення в ЄДРСР № 25300181), в якій Верховний Суд України зазначив що, якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень рішень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Проте, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції податковим органом, не надано належних та допустимих доказів проведення службової перевірки або наявності кримінальної справи, якими було б встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі за позовом приватного підприємства ОСВ Технологія до скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності , про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2018 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.