Рішення

від 26.11.2018 по справі 344/3921/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3921/18

Провадження № 2/344/2672/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

28 березня 2018 року позивач звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача мотивуючи тим, що з грудня 1987 року до березня 2018 року працював в Державному підприємстві Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів на посаді електрика. 12.03.2018 року він була звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП. Причиною звільнення було те, що роботодавець не виплачував заробітну плату з 01.10.2017 року до дня звільнення. Сума заборгованості по заробітній платі складає 23684 грн. 29 коп. На день звільнення та до цього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена. Також згідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати з відповідача також слід стягнути компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату станом на березень 2018 року в сумі 565 грн. 86 коп. Згідно з ст. 117 КЗпП підприємство також повинно виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Те,що відповідач в день звільнення та до цього часу не провів повного розрахунку заподіяло моральну шкоду, яку позивач оцінив в 5000 грн.

26 квітня 2018 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути 34803 грн. 25 коп. заборгованості по заробітній платі, 777 грн. 58 коп. компенсації, середній заробіток сумі 7783 грн. 28 коп.

Справа перебувала в провадженні судді Островського Л.Є.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.09.2018 року та наказом від 21.09.2018 року суддю Островського Л.Є. звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

На виконання вимог п. 2.3.50 Положення про АСДС проведено повторний автоматизований розподіл незавершених розглядом судових справ, які перебувають у провадженні судді Островського Л.Є.

Шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю - Шамотайло О.В.

08 жовтня 2018 року справу передано судді Шамотайлу О.М.

18 жовтня 2018 року суддею прийнято до провадження вказану цивільну справу, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.11.2018 року, а судовий розгляд призначено на 15.11.2018 року. Після заслуховування сторін, дослідження доказів оголошено перерву в засіданні до 26.11.2018 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, визнав, що не виплачено заробітну плату в розмірі 27668 грн.60 коп., в подальшому в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов частково та вказав, що розрахунок заборгованої заробітної плати, складає: заборгованість по заробітній платі станом на день розгляду справи в суді складає 27668 грн. 60 коп.; не надав заперечень щодо розміру компенсації за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 777 грн. 58 коп.; не надав заперечень щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7783 грн. 28 коп., та вважав обгрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 2000 грн. В подальшому в судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, прозов визнав частково.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із копії трудової книжки позивача та пояснень сторін, ОСОБА_1 працював в Державному підприємстві Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів на посаді електромонтера з 24.12.1987 року по 12.03.2018 року (а.с.20).

У відповідності з ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному, право заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Але, відповідачем вказані норми права були порушені, позивачу заробітна плата не виплачувалась.

Причини невиплати заробітної плати позивачу представник відповідача суду не пояснив.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду довідку із якої вбачається, що відповідач нарахував, але не виплатив позивачу в день звільнення заборгованість по заробітній платі в сумі 27 668 грн. 60 коп. (а.с.45).

Позивач погодився із вказаною сумою заборгованості.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Причини невиплати позивачу при звільненні всіх сум, що належать йому, зокрема заборгованої заробітної плати, представник відповідача суду не пояснив.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.10.2017 року по 12.03.2018 року в сумі 27 668 грн. 60 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427 відповідач також повинен сплатити позивачу компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 777 грн. 58 коп., що підтверджується розрахунком наданим головою облради профспілки працівників харчової та переробної промисловості Івано-Франківської обласної організації (а.с.19).

Вказану вимогу та розмір компенсації представник відповідача не оспорював в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З врахуванням наведеного вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 777 грн. 58 коп. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Статтею 117 КЗпП встановлено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Відповідно до вказаної статті, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено судом, відповідач не провів повний розрахунок із позивачем в день звільненні, а тому він повинен понести відповідальність згідно вимог ст. 117 КЗпП.

Відповідач прострочив виплату позивачу розрахунку в день звільнення строком на 178 днів.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 228 грн. 92 коп. Розрахунок проведено відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Отже, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2018 року по день фактичного розрахунку, а саме по 26.11.2018 року в розмірі 40747 грн. 76 коп.(228,92*178).

З врахуванням наведеного вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2018 року по день фактичного розрахунку, а саме по 26.11.2018 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач оцінює свої моральні страждання в 5000 грн., але достатніх доказів для висновку суду про такий розмір завданої йому моральної шкоди суду не надав.

З урахуванням вимог розумності, справедливості, вини відповідача у невиплаті позивачу заробітної плати та проведенні повного розрахунку в день звільнення, частковим визнання представником відповідача розміру моральної шкоди, доказів та пояснень позивача наданих на підтвердження вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 23 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 -27 668 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.10.2017 року по 12.03.2018 року.

Стягнути із Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 - 777 (сімсот сімдесят сім) гривень 58 копійок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушення термінів її виплати.

Стягнути із Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 - 40747 (сорок тисяч сімсот сорок сім) гривень 76 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2018 року по 26.11.2018 року.

Стягнути із Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 - 2000 (дві тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути із Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) - 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення з Державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження якого: с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Юності, буд. № 2, код ЄДРПОУ - 05513715 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 - 410 (чотириста десять ) гривень 78 копійок заборгованої заробітної плати за жовтень 2017 року, допустити до негайного виконання.

Стягнути із присудженої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2018 року по день фактичного розрахунку, а саме по 26.11.2018 року в розмірі 40747 (сорок тисяч сімсот сорок сім) гривень 76 копійок всі обов'язкові платежі та внески.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шамотайло О.В.