Рішення

від 27.11.2018 по справі 364/1263/18

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1263/18

Провадження № 2/364/419/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 р. Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

сторони - не з'явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства Володарської районної ради Київської області Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - КНПВРР Володарський ЦПМСД ),

про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 19.10.2018 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КНПВРР Володарський ЦПМСД про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача на її користь заборгованість по витратах на її відрядження в розмірі 2 854,07 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначила, що вона, працюючи лікарем загальної практики - сімейним лікарем, перебувала у службовому відрядженні у м. Києві згідно з наказом Відповідача від 27.03.2018 р. № 20 у період часу з 27.03.2018 р. до 26.04.2018 р.; після повернення з відрядження нею було подано до бухгалтерії Відповідача звіт про використання коштів та фінансові документи на підтвердження витрачання коштів під час відрядження, а саме: на проїзд - 220,00 грн.; на проживання - 774,07 грн.; добові - 1 860,00 грн.; загалом сума витрат складає 2 854,07 грн. Проте, незважаючи на її неодноразові звернення до головного лікаря названого закладу охорони здоров'я (Відповідача), гроші за відрядження їй не виплатили, повідомивши про відсутність коштів.

Ухвалою суду від 23.10.2018 р. відкрито провадження в справі, визначено загальний позовний порядок розгляду справи, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 27.11.2018 р.

У підготовче судове засідання 27.11.2018 р. сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, до суду кожен із сторін подали заяви про розгляд справи без їх участі, представник Відповідача зазначив у цій заяві про визнання позовних вимог (а.с. 22, 23).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 200 ЦПК України передбачено можливість ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, виходить з такого.

Судом встановлено, що Позивач (ОСОБА_1) працює лікарем загальної практики - сімейним лікарем на КНПВРР Володарський ЦПМСД та у період з 27.03.2018 р. до 26.04.2018 р. перебувала у службовому відрядженні терміном 31 календарний день на курсах ПАЦ з фаху Загальна практика - сімейна медицина у м. Київ НМАПО ім. Шупика, що підтверджується копією витягу з наказу КНПВРР Володарський ЦПМСД від 27.03.2018 р. № 20 (а.с. 7) та копією відповідного посвідчення про відрядження (а.с. 8).

Загальна сума витрат на зазначене службове відрядження склала 2 854 грн. 07 коп., що включають у себе: витрати на проїзд - 220,00 грн.; витрати на проживання - 774 грн. 07 коп.; добові - 1 860,00 грн., які підтверджено як довідкою-розрахунком витрат на відрядження працівника від 28.08.2018 р. № 886, виданою самим Відповідачем (а.с. 9), так і копіями проїзних квитків на автобус та платіжної квитанції на оплату проживання в гуртожитку (а.с. 10).

На звернення Позивача головний лікар КНПВРР Володарський ЦПМСД Стороженко П.І. листом від 28.08.2018 р. № 885 повідомив про неможливість відшкодування витрачених коштів на відрядження, оскільки бюджетом недостатньо виділено кошти на відрядження на березень і квітень 2018 року (а.с. 11).

За визначенням пункту 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 (з подальшими змінами), далі - Інструкція № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженням; працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством; працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема, витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до названої постанови, за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах.

Аналогічні гарантії оплати праці закріплені й у пункті 13 розділу I, пункту 6 розділу II Інструкції № 59, а також роз'ясненнях, викладених у листі Міністерства соціальної політики України від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12.

З огляду на це суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак вбачає можливим прийняти визнання позову Відповідачем, тому позов слід задовольнити.

Крім того, за імперативними вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, у тому числі судового збору (частина перша статті 133 ЦПК України), з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Водночас, зважаючи на визнання Відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, частину третю статті 7 Закону України Про судовий збір , за нормами яких у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Тому з Відповідача слід стягнути на користь держави 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті за подання даного позову.

Керуючись статтями 121, 221, 233 Кодексу законів про працю України, статтями 2-4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 351, 352, 354, 355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Володарської районної ради Київської області Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Володарської районної ради Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ: 38416475, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 25, смт Володарка, Київська обл., 09300) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1), заборгованість по витратах на відрядження в розмірі 2 854 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 07 (сім) коп.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Володарської районної ради Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ: 38416475, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 25, смт Володарка, Київська обл., 09300) на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.

Копії рішення суду направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (частина перша статті 354, підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко