Рішення

від 27.11.2018 по справі 365/662/18

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/662/18

Номер провадження: 2/365/411/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2018 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 10 липня 2016 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4991 га, кадастровий номер 3221986900:04:010:0007, яка розташована на території Усівської сільської ради Згурівського району Київської області. Право власності посвідчувалось державним актом серії ЯА № 464205, виданим на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 25.04.2005 року № 188 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:027:00467 від 26.05.2005 року. До дня своєї смерті ОСОБА_4 постійно проживала разом з позивачкою. Батько позивачки, чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер 18 липня 2016 року, спадщину після смерті дружини він не приймав. Сини померлої - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спадщину не претендують. Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв»язку із реєстрацією на час смерті ОСОБА_4 разом з нею її чоловіка ОСОБА_6, що може свідчити про прийняття ним спадщини. Позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спірну земельну ділянку та не стягувати з відповідачів судові витрати.

В підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Позивачка ОСОБА_1 направила до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнали повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу без учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачами.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З показів свідка ОСОБА_7, наданих в судовому засіданні, втановлено, що свідок був добре знайомий з ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_8, оскільки вони проживали в одному селі та підтримували дружні стосунки. ОСОБА_4 померла 10.07.2016 року. Через сім днів після неї помер її чоловік - ОСОБА_8 Померла ОСОБА_4 була матір»ю позивачки та відповідачів. Перед смертю ОСОБА_4 дуже хворіла та не могла самостійно себе доглядати, а тому позивачка забрала її проживати до себе. Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Усівської сільської ради та належала на праві власності померлій. Позивачка спадщину прийняла, так як постійно проживала із померлою на час її смерті. Інші спадкоємці спадщину не приймали.

Свідок ОСОБА_9 надала суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_7

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 25.04.2005 року № 188 передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4991 га, яка розташована на території Усівської сільської ради Згурівського району Київської області. Земельній ділянці визначений кадастровий номер 3221986900:04:010:0007. На підставі зазначеного вище Рішення на ім'я ОСОБА_4 видано Державний акт серії ЯА № 464205, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:027:00467 від 26.05.2005 року, що встановлено з копії Державного акту (а.с.13), копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.14-20).

Після смерті ОСОБА_4, померлої 10 липня 2016 року, відкрилась спадщина за законом на майно померлої, зокрема спірну земельну ділянку. Спадкоємцями померлої є позивачка ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_5 Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла, оскільки постійно проживала з ОСОБА_4 на день її смерті. Інші спадкоємці спадщину не приймали та на спадщину не претендують. ОСОБА_5 помер 18.07.2018 року, що встановлено з копії свідоцтв про смерть (а.с.11,12), копії спадкової справи № 43/2016 до майна померлої 10 липня 2016 року ОСОБА_4 (а.с.34-47).

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку (нотаріальні відмови - а.с.22,23).

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачами, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Положеннями ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 згідно Державного акту серії ЯА № 464205 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4991 га, яка розташована на території Усівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_4, померлої 10 липня 2016 року, спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1, інші спадкоємці спадщину не приймали.

Суд вважає за необхідне, визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на спірну земельну ділянку. Враховуючи клопотання позивачки, суд вважає за можливе не застосовувати до відповідачів ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами. Враховуючи визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1261,1273 ЦК України,

ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 10.07.2016 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4991 га, кадастровий номер 3221986900:04:010:0007, яка розташована на території Усівської сільської ради Згурівського району Київської області та належала померлій згідно Державного акту серії ЯА № 464205.

Не застосовувати до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 02.11.2018 року згідно квитанції № N0S2X53512 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 574 (п»ятсот сімдесят чотири) гривні 58 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ