Рішення

від 26.11.2018 по справі 303/5277/18

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5277/18

2/303/2184/18

номер рядка стат. звіту - 45

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2018 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої - судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Павшинська сільська рада Мукачівського району, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Мукачівської райдержадміністрації про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком № 3 по вул.Лесі Українки в с.Павшино Мукачівського району Закарпатської області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є власником домоволодіння № 3 по вул.Лесі Українки в с.Павшино Мукачівського району Закарпатської області. У вказаному будинку проживали та залишилися зареєстрованими його невістка ОСОБА_3, разом з двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З липня 2016 року невістка залишила місце реєстрації, забрала разом з собою обох дітей та виїхала до чоловіка у Федеративну Республіку Німеччина де вони зараз проживають однією сім'єю за спільною згодою, таким чином фактично визначили нове місце проживання сімї і дітей, що підтверджується довідкою сільської ради. З відповідачем не укладалося договору найму, жодних витрат в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних послуг відповідач участі не приймає, а їх реєстрація створює незручності у володінні та користуванні житлом для позивача.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Однак, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, де зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлявся належним чином, через оголошення на сайті судової влади, однак причину неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань, заперечень суду не надавали.

Представники третіх осіб Павшинської сільської ради та Органу опіки і піклування в особі служби у справах дітей Мукачівської райдержадміністрації в судове засідання не з'явилися. Подали до суду заяви про розгляд справи у відсутності їх представників. Павшинська сільська рада питання щодо заявлених позовних вимог залишила на розсуд суду, а Орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей Мукачівської райдержадміністрації. Позов не підтримав оскільки в право на користування жилим приміщенням мають неповнолітні діти.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

ОСОБА_6 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6046362 від 27.12.2004 року та ОСОБА_6 про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 533395 від 22.12.2004 року позивач ОСОБА_2 являється власником домоволодіння № 3 по вул.Лесі Українки в с.Павшино Мукачівського району Закарпатської області (а.с.7, 8).

Реєстрація відповідачів у будинку підтверджується відповідями Павшинської сільської ради № 02-07/194, № 02-07/195, № 02-07/196 від 10.08.2018 року (а.с.15, 16, 17).

ОСОБА_6 довідки Павшинської сільської ради № 176/02-07 від 28.08.2018 року відповідач ОСОБА_3, разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з липня 2016 року не проживають на території Павшинської сільської ради, за адресою с.Павшино, вул.Л.Українки, буд.3, Мукачівського району у зв'язку з виїздом до ФРН без зняття з місця реєстрації (а.с.9).

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно зі ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом п. 3 частини другої ст. 15 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у частині першій ст.1 Першого протоколу до Конвенції Захист власності передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

З огляду на вказане, право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважитися.

З положеннями частини першої ст.1 Першого протоколу до Конвенції в повній мірі кореспондуються і приписи частин першої та другої ст.321 Цивільного кодексу України, якими, зокрема передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами частини першої ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ОСОБА_6 з частиною першою ст.318 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Частиною другою п. 15 пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Таким чином, гарантуючи захист власності, закон надає власнику законодавчу можливість вимагати усунення будь-яких порушень його прав.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 Цивільного кодексу України та передбачають правомочності щодо використання житла для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Обставини по справі на предмет їх відповідності вказаним вище положенням законодавства свідчать про те, що реєстрація відповідачів у будинку, за умови документально підтвердженого права власності позивача на даний об'єкт нерухомості, перешкоджає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. При цьому вказані правомочності є абсолютними, непорушними та гарантованими законом.

Отже, вимога за предметом позову у повній мірі відповідає законодавчо встановленому способу захисту порушеного права (ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України), яке не визнається відповідачами.

Як встановлено по справі, позивач є одноособовим власником будинку у встановленому законом порядку, тому має право на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю згідно з положеннями ст. 318 Цивільного кодексу України, в тому числі і щодо вирішення питань стосовно можливості проживання в ній інших осіб.

Волевиявлення власника майна за предметом позовних вимог спрямоване на усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Такі вимоги слід вважати правомірними, оскільки вони в повній мірі узгоджується з тими правомочностями, які передбачається цивільно-правовим інститутом права приватної власності (ст.ст. 316, 318 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, будь яких фактичних даних, які б свідчили про позбавлення позивача права власності на будинок, чи наявності у відповідачів права на користування ним, матеріали справи не містять. У позивача виникають незручності щодо вільного володіння своїм майном через те, що в будинку зареєстровані відповідачі.

Дані правовідносини регулюються положенням статті 405 ЦК України в частині вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскільки за встановлених фактичних обставин відповідачі, є таким, що втратили право користування житлом, оскільки більше одного року у будинку не проживають, а тому відповідно до положень статей 391 та 405 ЦК України позивач як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевказані обставини справи, з огляду на їх узгодженість з нормами Конституції України, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні будинком шляхом визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житлом, підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не ставив вимоги про стягнення на його користь судового збору то такі слід віднести на його рахунок.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 316, 318, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 18, 76-77, 81, 141, 247, 274-279, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, -

УХ В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування будинком № 3 по вулиці Лесі Українки в селі Павшино Мукачівського району Закарпатської області.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканец - с.Павшино, вул.Л.Українки, буд.3, Мукачівського району, Закарпатскої області, РНОКПП - НОМЕР_1.

Відповідач 1: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована -с.Павшино, вул.Л.Українки, буд.3, Мукачівського району, Закарпатскої області.

Відповідач 2: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач 3: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа 1: Павшинська сільська рада Мукачівського району, с.Павшино, вул.Л.Українки, буд.809, Мукачівського району, Закарпатскої області, код ЄДРПОУ - 20440965.

Третя особа 2: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Мукачівської райдержадміністрації, м.Мукачево, вул.Штефана Августина, 21, код ЄДРПОУ - 04053789.

Повний текст рішення виготовлено 26.11.2018 року.

Головуюча Курах Л.В .