Рішення

від 25.01.2010 по справі 57/369-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Справа № 57/369-09

вх. № 10816/4-57

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - Блауш Т.І., до в. від 27.05.09р.

Відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за поз овом Іноземного підприємс тва „Малахіт”, м. Харків

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 11127,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Іноземне пі дприємство „Малахіт” зверну вся до господарського суду Х арківської області з позовно ю заявою про стягнення з відп овідача ФОП ОСОБА_2 суму б оргу у розмірі 11127,39 грн., з яких 375 0,00 грн. основний борг, штраф у р озмірі 20% від неоплаченої суми - 750,00 грн., , пеня у розмірі подв ійної облікової ставки НБУ - 42 5,70 грн.; суму 300% річних - 6078,69 грн.; с уму інфляційних втрат - 123,00 грн ., а також віднести на відповід ача свої витрати по оплаті де ржавного мита та витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу, моти вуючи свої вимоги тим, що відп овідач в порушення умов дого вору оренди нерухомого майна № 195/04/09 від 01 квітня 2009 року, ненал ежним чином виконав свої зоб ов' язання щодо повної та св оєчасної сплати орендної пла ти.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 28 грудня 2009 року прийнято вказа ну позовну заяву до розгляду , порушено провадження у спра ві та призначено її до розгля ду у судовому засіданні на 25 с ічня 2010 року о 09:30 год.

25 січня 2010 року позивачем в по рядку статті 22 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, через канцелярію госпо дарського суду Харківської о бласті надано клопотання про долучення документів до спр ави (вх. № 1122), в якому позивач про сить суд долучити до матеріа лів справи додаткові докази, яке судом задоволено, надані документи судом долучені до матеріалів справи. Окрім тог о, позивачем надано правове о бґрунтування позовних вимог (вх. № 1121), яке судом долучено до матеріалів справи.

У призначеному судовому за сіданні 25 січня 2010 року предста вник позивача підтримав заяв лений позов та просив суд йог о задовольнити.

Відповідач свого представ ника у судове засідання не на правив, відзив на позов та ін ші витребувані судом докумен ти не надав, заборгованість н е спростував, про час і місце р озгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчи ть поштове повідомлення № 6207409 (а.с. 26).

Судом перевірено адресу ві дповідача, згідно з наданого позивачем Витягу з Єдино го державного реєстру юридич них осіб та фізичних осіб-під приємців, місцезнаходження відповідача - 61138, вул.. Плитков а, 75, м. Харків, Україна, саме на ц ю адресу надіслано ухвалу су ду про порушення провадження у справі, яке отримано відпов ідачем.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних т а фізичних осіб-підприємців" , якщо відомості, які підляг ають внесенню до Єдиного дер жавного реєстру, були внесен і до нього, то такі відомості в важаються достовірними і мож уть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Госп одарського процесуального к одексу України обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватися іншими засобами доказ ування.

Оскільки Господарським пр оцесуальним кодексом Україн и на господарський суд не пок ладено обов' язок з' ясуван ня адреси фактичного місцезн аходження сторін у справі та надсилання сторонам копій п роцесуальних документів за ц ими адресами, суд вважає, що ві дповідач - ФО-П ОСОБА_2 на лежним чином був повідомлени й про час та місце судового за сідання.

Відповідач правами, передб аченими ст. 22 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, не скористався, процесуал ьне право на участь у судовом у засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засід анні 25 січня 2010 року позивач вв ажає за можливе розглянути с праву по суті в даному судово му засіданні без участі пред ставника відповідача.

Суд дійшов висновку про дос татність в матеріалах справи доказів та можливість розгл яду справи без участі предст авника відповідача за наявни ми в ній матеріалами, відпові дно до приписів ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України.

Розглянувши матеріали спр ави, повно та всебічно дослід ивши обставини та докази на ї х підтвердження, вислухавши представників позивача та ві дповідача судом встановлено наступне.

01 квітня 2009 року між Іноземни м підприємством “Малахіт”(да лі - позивач) та Фізичної особо ю - підприємцем ОСОБА_4 (д алі - відповідач) укладено дог овір оренди № 195/04/09 (далі - догові р) у відповідності до умов яко го, позивач передав у тимчасо ве, платне користування част ину нежитлових приміщень заг альною площею 4 кв.м, яке знахо диться за адресою: м. Харків, в ул.. Миру,5. Дане приміщення бул о передано відповідачу з мет ою розміщення відділу по реа лізації одягу.

Факт передачі приміщення п ідтверджується актом прийма ння-передачі орендованого ма йна, підписаним сторонами до говору 16 квітня 2009 року.

Пунктами 4.1, 4.2, договору перед бачено, що орендар сплачує ор ендодавцю орендну плату у ро змірі 1500,00 грн. на місяць у т.ч. ПД В, в безготівковій або готівк овій формі на протязі 3 днів з моменту надання акту прийому - передачі послуг. Пунктом 4.3 договору сторонами встановл ено формулу коригування орен дної плати.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили строк його дії, а са ме: з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Як свідчать наявні в матері алах справи двосторонні акти здачі - прийому послуг від 30 квітня 2009 року, 31 травня 2009 року, 30 червня 2009 року позивачем нале жним чином надавались орендн і послуги, претензій сторони не мали.

Як свідчить двосторонній а кт звірки розрахунків, забор гованість відповідача перед позивачем за період з 01 квітн я 2009 року по 30 червня 2009 року стан овила 3750,00 грн.

Як свідчать матеріали спра ви, 28.08.2009 року позивачем на адре су відповідача була направле на вимога (вих. № 181 - юр від 11.08.2009 р оку), в якій він просив погасит и заборгованість з орендної плати в сумі 3750,00 грн. ( докази ві дправлення - квитанція відді лу поштового зв' язку щодо в ідправи відповідачу - ФО-П ОСОБА_2 цінного листа є в мат еріалах справи), проте зазнач ена вимога залишилися без ві дповіді, відповідач заборгов аність не сплатив, що і стало п ідставою для звернення позив ача до господарського суду Х арківської області з відпові дним позовом.

На момент прийняття рішенн я по справі в матеріалах спра ви відсутні будь-які докази п огашення відповідачами забо ргованості в добровільному п орядку.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам су д виходить з наступного.

За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.

У відповідності із ст. 173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, господарським визнаєть ся зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов' язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б' єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут римуватися від певних дій, а і нший суб' єкт (управлена сто рона, у тому числі кредитор) ма є право вимагати від зобов' язаної сторони виконати її о бов' язку.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 Господа рського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільно го кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільно го кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського код ексу України, одним із способ ів захисту права є примусове виконання обов' язку в нату рі (присудження до виконання обов' язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільно го кодексу України, зобов'яза ння припиняється частково аб о у повному обсязі на підстав ах, встановлених договором а бо законом та припинення зоб ов' язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених зак оном або договором, а згідно с татті 599 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язання припиня ється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Гос подарського кодексу України за договором оренди одна сто рона (орендодавець) передає д ругій стороні (орендареві) за плату на певний строк у корис тування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми пе редбачено, що до відносин оре нди застосовуються відповід ні положення Цивільного коде ксу України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Госп одарського кодексу України о рендна плата є істотною умов ою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарс ького кодексу України встано влено, що орендна плата - це ф іксований платіж, який оренд ар сплачує орендодавцю незал ежно від наслідків своєї гос подарської діяльності. Відпо відно до пункту 1 статті 762 Циві льного кодексу України за ко ристування майном з наймача справляється плата, розмір я кої встановлюється договоро м найму.

Обов'язок своєчасно і в повн ому обсязі сплачувати орендн у плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського код ексу України та пунктом 6.2.7 дог овору.

Станом на момент розгляду с прави, відповідач заборгован ості з орендної плати в сумі 37 50,00 грн. не сплатив та не надав с уду жодних доказів, які б спро стовували суму заявленого бо ргу.

Отже, враховуючи вищевикла дене, відповідач визнається судом таким, що прострочив ви конання зобов' язання з опла ти орендної плати за договор ом оренди нерухомого майна № 195/04/09, який був укладений між ст оронами по справі 01.04.2009 року.

Відповідно до 4-3 Господарсь кого процесуального кодексу України, судочинство у госпо дарських судах здійснюєтьс я на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, об ґрунтовують свої вимоги і за перечення поданими суду дока зами.

Відповідно до ст. 22 Господар ського процесуального кодек су України, сторони користую ться рівними процесуальними правами. Сторони мають право , в тому числі, подавати доказ и.

Відповідно статей 55 Констит уції України, статей 15, 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутись до суду за захистом свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Враховуючи, що відповідно д о ст. 526 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов' яза ння повинні виконуватись нал ежним чином і у встановлений строк відповідно до умов і по рядку укладеного між сторона ми договору та згідно з вимог ами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайн о ставляться, приймаючи до ув аги викладені обставини, та в раховуючи те, що відповідач н е надав суду жодного докумен ту, який би спростовував позо вні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення оре ндної плати в сумі 3750,00 грн. нале жно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою , що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 6 Цивільно го кодексу України сторони м ають право укласти договір, я кий не передбачений актами ц ивільного законодавства, але відповідає загальним засада м цивільного законодавства; сторони мають право врегулюв ати у договорі, який передбач ений актами цивільного закон одавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами ; сторони в договорі можуть ві дступити від положень актів цивільного законодавства і в регулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу Укр аїни встановлено, що відпові дно до ст.6 цього Кодексу сторо ни є вільними в укладенні дог овору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв діловою обор оту, вимог розумності та спра ведливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Госп одарського кодексу України п ри укладенні господарських д оговорів сторони можуть визн ачати зміст договору на осно ві вільного волевиявлення, к оли сторони мають право пого джувати на свій розсуд будь-я кі умови договору, що не супер ечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ст. 628 Циві льного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільног о кодексу України, договір є о бов' язковим для виконання с торонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Ци вільного кодексу України, ви конання зобов' язання (основ ного зобов' язання) забезпеч ується, якщо це встановлено з аконом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов' язання, настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України виконання зобов' язання може забезпеч уватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притрим анням, завдатком. Договором а бо законом можуть бути встан овлені інші види забезпеченн я виконання зобов' язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарсько го кодексу України кожна сто рона повинна вжити усіх захо дів, необхідних для належног о виконання нею зобов' язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу. Порушення зобов`язань є п ідставою для застосування го сподарських санкцій, передба чених цим Кодексом, іншими за конами або договорами.

Частиною першою статті 216 Го сподарського кодексу Україн и передбачено, що учасники го сподарських відносин несуть господарсько-правову відпов ідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шля хом застосування до правопор ушників господарських санкц ій на підставах і в порядку, пе редбачених цим Кодексом, інш ими Законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 Госп одарського кодексу України г осподарськими санкціями виз наються заходи впливу на пра вопорушника у сфері господар ювання, в результаті застосу вання яких для нього настают ь несприятливі економічні та /або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуют ься такі види господарських санкцій: відшкодування збитк ів; штрафні санкції; оператив но-господарські санкції.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарсько го кодексу України підставо ю господарсько-правової відп овідальності учасника госпо дарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері г осподарювання.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Госп одарського кодексу України, штрафними санкціями визнают ься господарські санкції у в игляді грошової суми (неусто йка, штраф, пеня), яку учасник г осподарських відносин зобов ' язаний сплатити у разі пор ушення ним правил здійснення господарської діяльності, н евиконання або неналежного в иконання господарського зоб ов' язання. Законом щодо окр емих видів зобов' язань може бути визначений розмір штра фних санкцій, зміна якого за п огодженням сторін не допуска ється.

Відповідно до ст. 549 Цивільно го кодексу України, неустойк ою (штрафом, пенею) є грошова с ума або інше майно, які боржни к повинен передати кредиторо ві у разі порушення боржнико м зобов' язання. Штрафом є не устойка, що обчислюється у ві дсотках від суми невиконаног о або неналежно виконаного з обов' язання. Пенею є неусто йка, що обчислюється у відсот ках від суми несвоєчасно вик онаного грошового зобов' яз ання за кожен день простроче ння виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарсько го кодексу України нарахуван ня штрафних санкцій за прост рочення виконання зобов' яз ання, якщо інше не встановлен о законом або договором, прип иняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

У відповідності до п. 5.2 догов ору оренди сторонами встанов лено відповідальність за нев иконання або неналежне викон ання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної обл ікової ставки Національного банку України від суми прост роченого платежу за кожен де нь прострочки.

У відповідності до ст. 3 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань розм ір пені, передбачений статте ю 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого плат ежу та не може перевищувати п одвійної облікової ставки На ціонального банку України, щ о діяла у період, за який сплач ується пеня.

В частині 2 статті 343 Господар ського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прос трочку платежу встановлюєть ся за згодою сторін господар ських договорів, але її розмі р не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України.

За прострочення внесення о рендної плати позивач нараху вав відповідачу пеню у розмі рі подвійної облікової ставк и Національного банку Україн и, яка за період з 03.05.2009 року по 22.12 .2009 року склала 425,70 грн.

Таким чином, позивачем обґр унтовано нараховано відпов ідачу пеню у розмірі у розмір і подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 425,70 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуван ням вимог законодавства.

Пунктом 5.2 договору, у разі не своєчасної сплати орендної п лати, сторони передбачили до говірну санкцію у вигляді шт рафу у розмірі 20% від несплаче ної суми.

За прострочення внесення о рендної плати позивач нараху вав відповідачу штраф у розм ірі 20% від неоплаченої суми у с умі 750,00 грн.

Наведені законодавчі прип иси та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в нев иконанні взятих на себе зобо в' язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави дл я висновку суду про стягненн я на користь позивача штрафу у сумі 750,00 грн. (здійснений пози вачем розрахунок штрафу пере вірено судом).

Відповідно до статті 536 Циві льного кодексу України за ко ристування чужими грошовими коштами боржник зобов'язани й сплачувати проценти, якщо і нше не встановлено договором між фізичними особами. Розмі р процентів за користування чужими грошовими коштами вст ановлюється договором, закон ом або іншим актом цивільног о законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.2 договору оренди за порушення строків внесення орендної плати, оре ндар (відповідач) у відповідн ості зі статтею 625 Цивільного кодексу України зобов' язан ий сплатити орендодавцю (поз ивачу) суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу інф ляції за весь час прострочен ня, а також триста відсотків р ічних від простроченої суми.

Таким чином, позивач згідно п. 5.2 Договору обґрунтовано пр осить стягнути з відповідача 300% річних у розмірі 6078,69 грн. та 12 3,00 грн. інфляційних втрат (здій снений позивачем розрахунок перевірено судом).

Таку правовою позицію зазн ачено постанові Вищого госп одарського суду України від 15.02.2007 року по справі № 36/310пд.

За таких обставин, суд вважа є вимоги, правомірні та обґру нтовані, такі що підтверджен і матеріалами справи та не сп ростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м, судові витрати у даній спра ві покладаються на відповіда ча.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 12 9 Конституції України, стаття ми 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, статтями 11,15,16 509, 52 6, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного коде ксу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задов ольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, інн, НОМЕР_1, (адреса: 61138, АДРЕСА_1 ; відомості про банківські р ахунки відсутні) на користь І ноземного підприємства “Мал ахіт”(адреса: 61044, м. Харків, прос пект Московський, буд. 257, п/р № 260 06001076001 в Харківській філії ВАТ “ Південкомбанк”, МФО 350813, код ЄД РПОУ 34756572) 11127,39 грн., а також 111,27 грн. державного мита та 236 грн. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

Видати наказ після набранн я судовим рішення законної с или.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

Повний текст рішення оголо шено та підписано 29.01.2010 року

справа № 57/369-09