Постанова

від 21.11.2018 по справі 820/2616/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2616/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача Акопян М.О.,

представника відповідача Квартенко О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року (повний текст складено 12.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., м.Харків) по справі № 820/2616/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" (далі - ТОВ "Стройтрансавто"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00000301412 від 05.03.2018 року, №00000311412 від 05.03.2018 року. (т.1 а.с.3-5, 7-16)

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 820/2616/18 задоволено адміністративний позов. (т.3 а.с.42-52)

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовано неповним з'ясуванням обставин справи у зв'язку з ненаданням оцінки всім аргументам учасників справи. (т.1 а.с.57-61)

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на та відсутність підстав для її задоволення враховуючи обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

ГУ ДФС у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Стройтрансавто" (податковий номер 32563469) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "ТК "Прінцепс Груп" (податковий номер 39340968) за березень, квітень 2016 року, ТОВ "Індіго Фінанс" (податковий номер 39854964) за липень 2016 року, ТОВ "Арті-Енерджи-Груп" (податковий номер 40787205) за грудень 2016 року, ТОВ "ТОП Стрім Трейд" (податковий номер 40921310) за грудень 2016 року, ТОВ "Арсенал Пром" (податковий номер 41039118) за березень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої було складено акт № 637/20-40-14-12-11/32563469 від 21.02.2018р. з відповідними додатками до нього. ( т.1 а.с.20-72)

Проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 619332,8 грн., у тому числі за березень 2016 року - 150000,00 грн., за квітень 2016 року - 64857,05 грн., за липень 2016 року - 47201,40 грн., за грудень 2016 року - 300509,36 грн., за березень 2017 року - 56765,01 грн., що призвело:

- до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 605159,00 грн., у тому числі за березень 2016 року - 150000,00 грн., за квітень 2016 року - 64857,05 грн., за липень 2016 року - 23158,00 грн., за грудень 2016 року - 324552,00 грн., за березень 2017 року - 42592,00 грн., та

- до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року на загальну суму 14173,00 грн. (т.1 а.с.57)

На підставі висновків проведеної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.03.2018 року:

- № 00000301412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 756448,75 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 605159,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 151289,75 грн.; (т.1 а.с.18)

- № 00000311412 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 14173,00 грн. ( т.1 а.с.19)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарської операції, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

При цьому, суд першої інстанції відмітив, що під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду у кримінальній справі відносно контрагентів позивача, згідно якого можливо було б прослідкувати причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими кримінальними правопорушеннями контрагентів та діяльністю позивача в частині виконання вимог податкового законодавства України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки про безпідставне віднесення у перевіряємих періодах ТОВ "Стройтрансавто" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "Прінцепс Груп", ТОВ "Топ Стрім Трейд", ТОВ "Індіго Фінанс", ТОВ "Арті-Енерджи-Груп", ТОВ "Арсенал Пром" за відсутності факту реального здійснення цих господарських операцій при наявності матеріалів податкової інформації інших контролюючих органів щодо контрагента позивача та його постачальників, кримінальних проваджень та вироків суду.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, за змістом наведених норм для цілей податкового обліку доходи мають бути отримані, а витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.

Водночас, документи мають юридичну силу лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, право платника податків на включення сум до податкових зобов'язань чи податкового кредиту по податку на додану вартість обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання або продаж цим платником податків товарів, основних фондів, отримання або надання послуг чи робіт, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; так і підтвердження обліковими, розрахунковими документами цих господарських операцій.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку відповідних сум.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 даного Закону (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Положеннями ч.2 ст.9 Закону (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати, в тому числі, такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

При цьому, згідно із ч.ч.3 та 5 ст.9 Закону України №996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

В свою чергу, згідно з п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

В той же час, наявність у суб'єкта господарювання податкових накладних не може бути визнано судом достатньою підставою для формування податкового кредиту, якщо факт реальності господарських операцій не знаходить свого підтвердження належними і допустимими доказами.

При цьому, слід відмітити, що окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не можуть свідчити про недійсність таких документів та не впливають на право позивача по формуванню податкового кредиту за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв'язку із господарською діяльністю.

Водночас слід відмітити, що контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Зокрема, положеннями п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, в тому числі, інформаційно- аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

З аналізу змісту ст.ст.71, 72, 74, 75, 86 ПК України вбачається, що інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки або звірки щодо встановлених порушень платником податків, в свою чергу, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Крім того, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

В той же час, думку, висловлену посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, необхідно оцінювати із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платків або актами перевірки його контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне перевірити під час розгляду даної справи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства, які були покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ТК "Прінцепс Груп", ТОВ "Топ Стрім Трейд", ТОВ "Індіго Фінанс", ТОВ "Арті-Енерджи-Груп", ТОВ "Арсенал Пром" у перевіряємому періоді.

Так, 22 березня 2016 року між позивачем та ТОВ "ТК "ПРІНЦЕПС ГРУП" було укладено договір поставки № 23/16-1 за умовами якого "ТК "ПРІНЦЕПС ГРУП" (Постачальник) повинен був поставити будівельні матеріали, промислове обладнання, запасні частини, електричне обладнання на загальну вартість 1 289 142,30 гривень.

Доставка продукції згідно умов договору виконувалася транспортом та за рахунок Покупця, тобто позивача.

При постачанні надавалися наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна (зареєстрована згідно норм податкового законодавства).

Оплата за поставлену продукцію виконувалася на протязі 15 банківських днів з моменту поставки продукції.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: (т.1 а.с.113-128)

- видаткова накладна № РН-0000024 від 21.03.2016 року, рахунок-фактура № СФ-0000001 від 21.03.2016 р. щодо отримання позивачем абразів для дробеструйного апарату на загальну вартість 450000,00 грн., у тому числі ПДВ;

- видаткова накладна № РН-0000025 від 22.03.2016 року, рахунок-фактура № СФ-0000001 від 21.03.2016 р. щодо отримання позивачем абразів для дробеструйного апарату на загальну вартість 450000,00 грн., у тому числі ПДВ;

- видаткова накладна № РН-000027 від 15.04.2016 року, рахунок-фактура № СФ-001504 від 15.04.2016 року щодо отримання позивачем фарби по металу, емалі сірої, ґрунту СТ 17 на загальну вартість 209414,50 грн., у тому числі ПДВ;

- видаткова накладна № РН-000029 від 16.04.2016 року, рахунок-фактура № СФ-0016/04 від 16.04.2016 року щодо отримання позивачем абразів для дробеструйного апарату та емалі УР-7101 сірої на загальну вартість 179727,80 грн., у тому числі ПДВ;

- платіжні доручення про оплату позивачем отриманої продукції: № 98 від 22.03.2016 р. на загальну суму 240000,00 грн., № 112 від 23.03.2016 року на загальну суму 240000,00 грн., № 113 від 23.03.2016 року на загальну суму 240000,00 грн., № 114 від 23.03.2016 року на загальну суму 180000,00 грн., № 199 від 20.04.2016 року на загальну суму 209414,50 грн., № 206 від 26.04.2016 року на загальну суму 90000,00 грн., № 209 від 26.04.2016 року на загальну суму 89727,80 грн.

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 та банківські виписки щодо руху активів та зміни майнового стану позивача за вказаним правочином. ( т.1 а.с.129-134)

У подальшому придбана продукція була використана при виконанні підрядних робіт згідно договорів № 21/03/16-1 від 21.03.2016 року, № 21/03/16-2 від 21.03.2016 року, № 21/03/16-3 від 21.03.2016 року, підписаних з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваресурс-1" (код 39837179), що підтверджується кошторисною документацією, календарним графіком виконання робіт, договірною ціною, відомостями ресурсів, актами списання ТМЦ. ( т.1 а.с.135-172)

Також, 01 липня 2016 року між позивачем та ТОВ "Індіго Фінанс" було укладено договір поставки № 1/07 (т.2 а.с.9-12), предметом якого була поставка продукції загальною вартістю 283 208,40 грн., у тому числі ПДВ. Поставка продукції відбулася за рахунок та транспортом ТОВ "Стройтрансавто".

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: (т.2 а.с.13-18)

- видаткова накладна № РН-038 від 04.07.2016 року щодо поставки позивачу засувки чавунної з висувним шпинделем різного типу та засувки чавунної, фланцевої;

- рахунок-фактура № СФ-041 від 04.07.2016 року;

- платіжні доручення № 346 від 06.07.2016 року, № 352 від 12.07.2016 року, № 360 від 15.07.2016 року, № 382 від 29.07.2016 року;

- банківські виписки про списання коштів ( т.2 а.с.19-23).

У подальшому придбана продукція була реалізована відповідно до договору № 365/15 від 20.11.2016 року (т.2 а.с.24-29), підписаного з Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради "Міськводоканал". Поставка здійснювалася за рахунок позивача на склад, розташований у м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 16. Матеріали справи згідно названого договору містять рахунок-фактуру, видаткову накладну, ТТН, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (т.2 а.с.30-34).

Крім того між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арті-Енерджи-Груп" було укладено Договір підряду № 1/12-16 від 01.12.2016 року (т.2 а.с.35-37) на виконання підрядних робіт з капітального ремонту складу, розташованого у Харківській області, смт. Андріївка на загальну вартість 240000,00 грн., у тому числі ПДВ.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: Акт № 1 від 08 грудня 2016 року, довідку про вартість виконаних робіт, рахунок-фактуру на суму з ПДВ 240000 грн., договірну ціну, кошторисну документацію, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок витрат.

Також, позивачем було придбано у ТОВ "Арті-Енерджи-Груп" на підставі рахунку-фактури № СФ-105 від 15.12.2016 року (видаткова накладна РН-086 від 15.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 31400,71 грн., у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-107 від 15.12.2016 року (видаткова накладна № РН-088 від 16.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 201826,40 грн., у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-104 від 12.12.2016 року (видаткова накладна № РН-085 від 12.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 43137,95 грн., у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-106 від 15.12.2016 року (видаткова накладна № РН-089 від 16.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 58691,12 грн., у тому числі ПДВ ( т.2 а.с.54-61).

Оплата за виконані роботи та придбаний товар відбулася на підставі платіжних доручень № 652 від 23.12.2016 року та 659 від 27.12.2016 року, № 670 від 29.12.2016 року, № 651 від 23.12.2016 року (т.2 а.с.38-52, 62-63).

Зміна майнового стану позивача за правочинами з зазначеним контрагентом вбачається з банківських виписок про списання коштів та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 ( т.2 а.с.53, 64-68).

У подальшому, придбана продукція була використана при виконанні підрядних робіт з реконструкції системи водопостачання північної частини с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області згідно договору № 89 від 12.09.2016 року, підписаного з Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласно державної адміністрації та додатковими угодами, що підтверджується технічним завданням, календарними планами, довідкою про вартість виконаних робіт, розрахунками витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, актом вартості змонтованого устаткування, актами списання ТМЦ (т.2 а.с.69-128).

Крім того, 01 березня 2017 року між позивачем та ТОВ "Арсенал Пром" було укладено договір № 01/03 поставки комплект обладнання дробеструйного апарату на загальну вартість 340590,04 грн., у тому числі ПДВ.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну № РН-0000001 від 06.03.2017 р., видаткову накладну № РН-0000002 від 06.03.2017 року, платіжне доручення № 71 від 30.03.2017 року, платіжне доручення № 72 від 30.03.2017 року, банківські виписки та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 (т.2 а.с.130-137, 153).

Доставка здійснювалася за рахунок ТОВ "Стройтрансавто".

У подальшому придбаний комплект був використаний при виконанні підрядних робіт з капітального ремонту житлового будинку комунальної власності за адресою м. Харків, проспект Московський 196/2, згідно договору № 14/17 С від 16.02.2017 року, підписаного з Комунальним підприємством "Харківське ремонтно-будівельне підприємство", що підтверджується актом списання ТМЦ, договірною ціною, відомістю ресурсів, розрахунком витрат, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних робіт ( т.2 а.с.138-152).

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність у підприємства основних засобів для здійснення вказаних правочинів, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10, договорами оренди нерухомого майна, свідоцтвами про право власності на транспортні засоби (т.1 а.с. 85-112).

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги з посиланням апелянта на наявну у нього податкову інформацію стосовно контрагентів позивача не можуть бути прийняті до уваги , оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях за умови, що контрагент платника податків зареєстрований належним чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань відсутні негативні відомості щодо стану такого контрагента, а також контрагент є платником податку на додану вартість.

Матеріали справи не містять доказів, що контрагенти позивача:ТОВ "ТК "Прінцепс Груп", ТОВ "Індіго Фінанс", ТОВ "Арті-Енерджи-Груп", ТОВ "Арсенал Пром" - у перевіряємому періоді не були зареєстровані в якості юридичних осіб у встановленому законом порядку або не були зареєстровані у якості платників ПДВ. А тому висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог позивача в цій частині вимог доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Щодо наявних в матеріалах справи ухвал по кримінальним справам, в яких вказано про наявність ознак неправомірності дій невстановлених осіб під час здійснення державної реєстрації таких суб'єктів господарювання та про наявність ознак нереальності здійснення господарської діяльності у таких суб'єктів, колегія суддів відмічає наступне.

Із змісту вказаних ухвал вбачається, що вони постановлені в межах розгляду слідчими суддями клопотань по кримінальним провадженням про проведення обшуків, про надання тимчасового доступу до речей і документів та про проведення податкової перевірки.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.283 Кримінального процесуального кодексу України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно зі ст.369 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Таким чином, в даному випадку мова йде про вчинення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування злочинів у формі досудового слідства, а тому обставини, викладені в таких ухвалах суду ще не є встановленими та доведеними і можуть бути, в подальшому, спростовані в ході досудового слідства із закриттям кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про реальність операцій із зазначеними контрагентами з поставки товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт , за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит, що підтверджується дослідженими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в якому не винесено вироку у кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження про звільнення особи від кримінальної відповідальності в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Разом з тим, щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП Стрім Трейд" колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи , між позивачем та "ТОП Стрім Трейд" 01 грудня 2016 року було укладено договір підряду № 02/12-16 (т.1 а.с.173-175), відповідно до умов якого Підрядник (ТОВ "ТОП Стрім ТРЕЙД") повинен був виконати роботи з капітального ремонту складу за адресою: Харківська область, сел. Андріївка, вул. Заводська, 45. Склад орендований позивачем для зберігання будівельних матеріалів. Вартість робіт складає 1228000,00 грн., у тому числі ПДВ. Строк виконання: 01.12.2016 р. - 16.12.2016 р. Від імені контрагента договір підписано ОСОБА_3

Проте відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 року ОСОБА_3 визнано - засновника та директора "ТОП Стрім Трейд" визнано винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.5ст.27, ч.1 ст. 205 КК України. Як свідчить вирок ОСОБА_3 у грудні 2016 року за винагороду здійснила придбання та перереєстрацію на своє ім'я як засновника та посадової особи підприємства "ТОП Стрім Трейд" без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, при цьому ніколи не укладала правочини з суб'єктами господарювання, не користувалася печаткою підприємства, не здійснювала перерахунків безготівкових грошових коштів, а реєстраційні та установчі документи підприємства передала невстановленим слідством особам.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: (т.1 а.с.176-249)

- Акт № 1 від 09.12.2016 р. з додатками (рахунок-фактура № СФ-098 від 09.12.2016 року на загальну вартість 228000,00 грн., в тому числі ПДВ),

- Акт № 2 від 10.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-099 від 10.12.2016 року на загальну вартість 216000,00 грн., у тому числі ПДВ),

- Акт № 3 від 12.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-100 від 12.12.2016 року на загальну вартість 223200,00 грн., у тому числі ПДВ),

- Акт № 4 від 14.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-101 від 14.12.2016 року на загальну вартість 228000,00 грн., у тому числі ПДВ),

- Акт № 5 від 15.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-102 від 15.12.2016 року на загальну вартість 136800,00 грн., у тому числі ПДВ),

- Акт № 6 від 15.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-108 від 15.12.2016 року на загальну вартість 168000,00 грн., у тому числі ПДВ),

- Акт № 7 від 16.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-103 від 16.12.2016 року на загальну вартість 28000,00 грн., у тому числі ПДВ).

- платіжні доручення про оплату роботи: № 671 від 29.12.2016 року, № 672 від 29.12.2016 року, №673 від 29.12.2016 року, № 674 від 29.12.2016 року, № 675 від 29.12.2016 року, № 676 від 29.12.2016 року (т.1 а.с.250, т.2 а.с. 1-5);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 та банківські виписки щодо зміни майнового стану позивача. ( т.2 а.с.6-8)

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що від імені контрагента договір підписано ОСОБА_3, яку відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.5ст.27, ч.1 ст. 205 КК України.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання виконаних робіт, локальні кошториси, договірна ціна (а.с.178- 246) за грудень 2016 року підписані саме ОСОБА_3, яка відповідно до вироку заперечує причетність до здійснення будь-якої діяльності .

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком податкового органу щодо нереальності господарської операції по договору підряду № 02/12-16 з "ТОП Стрім Трейд" від 01 грудня 2016 року , за яким вартість робіт складає 1228000,00 грн та як наслідок про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання по даній операції з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 255833,34 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 204666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51166,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову щодо встановлення реальності господарської операції по договору підряду № 02/12-16 з "ТОП Стрім Трейд" від 01 грудня 2016 року не відповідають обставинам справи рішення суду першої інстанції в цій частині вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення №00000301412 від 05.03.2018 року, винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто", в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 255833,34 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 204666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51166,67 грн.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018р. по справі № 820/2616/18 в частині задоволення адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення №00000301412 від 05.03.2018 року, винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто", в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 255833,34 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 204666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51166,67 грн., - скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" до Головного управління ДФС у Харківській області в частині скасування податкового повідомлення-рішення №00000301412 від 05.03.2018 року, винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто", в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 255833,34 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 204666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51166,67 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018р. по справі № 820/2616/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2018 року .

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко