Рішення

від 27.11.2018 по справі 521/16355/16-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 листопада 2018 року

м. Одеса

Справа № 521/16355/16-ц

Провадження № 2/521/103/18

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Представник - ОСОБА_2

Відповідач - ОСОБА_3

Представник - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси 22 вересня 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 25000,0 гривень, щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23-х років, а також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за останні три роки, посилаючисьна те, що відповідач у цій справі від дати розлучення й до теперішнього часу не надає допомоги на утримання дитини,яка перебуває на утриманні позивачки.

Станом на сьогоднішній день, ОСОБА_5 навчається у Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії, факультет - Експлуатація суднових енергетичних установок.Що потребує значних затрат на учбові матеріали, форму, проїзд та харчування. Крім того, дитини має серйозні проблеми із здоров'ям, у тому числі такі, що не підлягають остаточному вилікуванню та потребують постійного підтримувальної медичної терапії до кінця життя хворого. Позивач витрачає на утримання та лікування сина більше 20000,0 гривень на один місяць. У відповідача є реальна можливість здійснення належної і необхідної матеріальної підтримки своєму сину та сплатиВідповідачем аліментів саме у тому розмірі про стягнення якого позивачка просить, оскільки відповідач протягом тривалого часу працював та продовжує працювати за контрактами на іноземних морських суднах. Так, як відомо позивачу (у тому числі, й зі слів самого відповідача), відповідач має посвідчення особи моряка та працює за контрактами на іноземних морських суднах.

Середній дохід відповідача за контрактами на іноземних суднах на місяць, як відомо позивачу, складає від 5 до 12 тисяч доларів США, тобто від 128000,0 до 307200,0 гривень на місяць за курсом НБУ на дату подання позовної заяви. Таким чином, відповідач отримує досить значний дохід, має у приватній власності багато об'єктів нерухомого та рухомого майна, тобто, в дійсності, - має реальну змогу надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить. За таких обставин позивачка вимушена звернутись з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відповідач ОСОБА_3 надав до суду заперечення на позов, в якому просив стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 600,0 гривень, щомісячно, з моменту звернення до суду з позовом і до досягнення сином повноліття, та відмовити позивачці в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за останні три роки, посилаючись на таке.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання спільної з відповідачем дитини, якому на момент подання позовної заяви виповнилося 16 років. Тобто, ні на момент подання позовної заяви, ні на момент розгляду даної справи в суді, ОСОБА_5 не досяг повноліття. Отже, хоча ОСОБА_5 продовжує навчання, проте він не досяг 18 років, тому відсутній необхідний юридичний факт для виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (ст. 199 СК України). Оскільки у відповідача не виникло обов'язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися після досягнення повноліття, у позивача не виникло право на отримання аліментів на підставі ст. 199 СК України. Отже, позивач не має права вимагати стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_5 23-х років. Позивач має право вимагати лише стягнення аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття.

Щодо матеріального становища платника аліментів. Позивач безпідставно посилається у позовній заяві на те, що відповідач продовжує працювати за контрактами на іноземних морських суднах, але на даний час він не працює. У власності відповідача перебуває тільки одна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На утриманні відповідача перебуває донька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також, позивач не надала жодних належних та допустимих доказів, що вказують на фактичну вартість лікування дитини або обґрунтування розміру необхідних майбутніх витрат. Оскільки відповідач непрацевлаштований, має нерегулярний, мінливий дохід. Відповідач вважає за можливе визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Проте відповідач не погоджується з приводу визначеного позивачем розміру аліментів у розмірі 25000,0 грн. щомісячно, який необґрунтовано завеликий, враховуючи матеріальне становище відповідача та наявність на утриманні малолітньої дитини. Враховуючи дані обставини, відповідач вважає справедливим визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 600,0 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Щодо присудження аліментів за минулий час. Оскільки позивач посилається на обставину, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати як на підставу своїх позовних вимог, обов'язок доказування вказаної обставини покладається саме на позивача. Однак позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження обставини, що, по-перше, вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а, по-друге, що вона не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати, необхідно відмовити у задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини за останні три роки у повному обсязі.

У наступне судове засідання відповідачем надані додаткові пояснення, в яких зазначив, що при визначені розміру аліментів суд враховує ще стан здоров'я платника аліментів, тобто відповідач має серйозне захворювання Гепатит С, а тому потребує коштовного лікування, на яке щомісячно вимушений витрачати значні суми грошових коштів.

ОСОБА_1 надала до суду 28 листопада 2017 рокууточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 25000,0 гривень, щомісячно, до досягнення ним повноліття; Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, щомісячно, до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_7, 23-х років; а також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_7, за останні три роки, зазначивши, що дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, після досягнення ним повноліття змінив прізвище на ОСОБА_7.

ОСОБА_3 надав до суду письмові пояснення, зазначивши, що користуючись своїм правом вважає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено у повному обсязі через його безпідставність, необґрунтованість, а також через те, що даний позов не підкріплений належними доказами, і ґрунтується виключно на припущеннях позивача, без належного врахування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення спору, і ґрунтується тільки на бажанні отримати матеріальну вигоду. Як вбачається, зі змісту позовної заяви та копії свідоцтва про народження дитини, на час звернення позивача з позовом до суду (16 вересня 2016 року), хоча ОСОБА_5 і продовжував навчання, але не досяг повноліття.

Тобто, позивач не мав жодних правових підстав вимагати з відповідача аліменти на утримання сина, який продовжує навчання у відповідності до глави 16 Сімейного кодексу України обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання . Такі правові підстави у позивача виникли лише ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як випливає з норми ч. 2 ст. 31 ЦПК України (чинної на момент подання уточненої позовної заяви - 28 листопада 2017 року), у заявленому в суді позові позивач мав право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду судом справи по суті змінити або тільки предмет позову, або тільки його підставу. Таким чином. Цивільно-процесуальний кодекс України не передбачає подачі уточненої позовної заяви. Разом з тим, позивач по суті висуває нову вимогу (у відповідності до глави 15 Сімейного кодексу України Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання ), яка має відповідно іншу підставу заяви, оскільки викладаються фактично додаткові підстави заяви, тобто нові обставини, що передбачає дослідження нових доказів і фактично є новою самостійною заявою, оскільки заявник має право змінити або предмет, або підставу позову, зміна ж одночасно і предмету, і підстави позову є новим позовом, а тому в цьому випадку відбувається якісне, а не кількісне розширення предмету і підстав заяви, що не передбачено Цивільно-процесуальним кодексом України. Виходячи зі змісту позовних вимог уточненої позовної заяви , позивач поєднала в ній вимоги, які по своїй правовій суті вимагають виникнення за обов'язкової сукупності різних юридичних фактів. При цьому, необхідно зазначити, що позовна заява, яка була долучена до матеріалів справи 28 листопада 2017 року, судом не прийнята до свого провадження.

Вимоги позивачки, щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина були заявлені лише 28 листопада 2017 року ( уточнена позовна заява ), коли ж у первісному позові, позивачка наполягала на стягненні з відповідача аліментів на утримання сина, який навчається, та стягнення аліментів за минулий період (останні три роки). Як випливає з уточненої позовної заяви , вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, були заявлені позивачкою лише після того, як ОСОБА_7 виповнилося 18 років. Тобто, за правовою природою, заявлені вимоги передбачають стягнення аліментів на сина за минулий період. Відповідач вважає дані вимоги необґрунтованими, оскільки на підтвердження своїх вимог позивачкою не надані докази того, що вона зверталася до відповідача про стягнення аліментів за вказаний період часу (листи, їх отримання відповідачем тощо). Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів вжиття позивачкою заходів щодо одержання аліментів від відповідача будь-яких звернень до нього з цього приводу та ухилення останнього від їх сплати. Вимоги позивачки про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтвердженні офіційними зверненнями стягувана до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими та не можуть бути задоволенні.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення аліментів на утримання сина на час навчання. Вимога позивача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається, саме на її користь не доведена жодними належними і допустимими доказами на підтвердження фактичного самостійного її матеріального утримання сина. Позивачка зазначала, що ОСОБА_7 зараз навчається у Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії, факультет - Експлуатація судових енергетичних установок, та потребує значних затрат на учбові матеріали, форму, проїзд та харчування, має серйозні проблеми із здоров'ям, що потребує додаткових значних грошових витрат. Стаття 199 СК України розповсюджує обов'язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв'язку з цим матеріальної допомоги. ОСОБА_7 зараз є курсантом у Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії. Навчається за рахунок коштів державного бюджету, за рахунок держави забезпечений всім необхідним для навчання (підручниками, формою курсанта, тощо). Проживає разом з матір'ю в тому ж місті де і знаходиться навчальний заклад. Позивачка ж по справі, ніяких значних витрат на навчання сина не несе, окрім проїзду до навчального закладу маршрутним таксі, та харчування в обід. Жодного документального підтвердження, того що ОСОБА_7 потребує значних затрат на навчання і лікування, позивачем не надано.

Що стосується, посилань позивачки на ту обставину, що ОСОБА_7 має серйозні проблеми із здоров'ям, що потребує додаткових значних грошових витрат. У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми глави 16 СК України не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.Крім того, позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_7 проходив якесь лікування пов'язане з його хронічними захворюваннями (крім заключень, які не є діагнозом лікаря, і потребують додаткової інтерпритацїї у спеціаліста), а долучені до матеріалів справи копії амбулаторної картки ОСОБА_7, містять призначення лікування на термін не більше 10 днів, що зовсім виключає іронічність захворювань.

Надані навчальним закладом довідки доводять протилежне ствердженням позивачки, щодо стану здоров'я ОСОБА_8. З яких вбачається, що в період вступу до коледжу і навчання в ньому останній має задовільний стан здоров'я і не має жодних хронічних захворювань і протипоказань до навчання (враховуючи його спеціальність). Відповідач же в свою чергу, не має постійного заробітку, на його утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_6 і дружина ОСОБА_9. З останнього згідно судового наказу Котовського міськрайонного суду Одеської області по справі № 505/248/18, стягуються аліменти на утримання дитини. Відповідач разом із своєю дружиною не забезпечений власним житлом, у зв'язку з чим вимушений разом з родиною його винаймати, що також покладає на останнього додаткові витрати. Крім того, ОСОБА_3, має значні вади здоров'я, хворіє на хронічний гепатит С та має хронічну хворобу нирок. При цьому, в своїх позовних вимогах, позивачка не визначилася в розмірі аліментів на час навчання (у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі), а також в розмірі (сумі) аліментів за останні три роки, що додатково підтверджує необґрунтованість позовних вимог, які задоволенню не підлягають.

Заслухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

З 15 листопада 1991 року по 20 грудня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відмітками в паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 24 січня 1996 року, в паспорті громадянина України ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 виданого Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 24 жовтня 1996 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 20 грудня 2011 року, запис №242.

Від цього шлюбу народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 10 лютого 2000 року, запис № 109, де батьком зазначений відповідач по справі ОСОБА_3.

22 жовтня 2016 року ОСОБА_5 змінив прізвище на ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_6 від 22 жовтня 2016 року, запис №75.

Відповідно до листа Морехідного коледжу технічного флоту від 26 квітня 2018 року за №15, вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, поступив на навчання до Морехідного коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії на денну форму навчання за спеціальністю 5.07010403 Експлуатація суднових енергетичних установок на бюджетну форму навчання з 01 вересня 2015 року (Наказ про зарахування на 1 курс № 96-к від 10 серпня 2015 року). З 11 січня 2017 року змінив прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_7 на підставі власної заяви, копії свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_6 від 22 жовтня 2016 року паспорта та ідентифікаційного коду, (Наказ № 12-к від 11 січня 2017 року). На теперішній час дійсно є курсантом 3 курсу спеціальності Експлуатація суднових енергетичних установок . Термін закінчення навчання 30 червня 2019 року. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 623 Про реорганізацію Одеської національної морської академії , Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 500 Про Національний університет Одеська морська академія та на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 1251 від 27 листопада 2015 року наказу ректора Одеської національної морської академії № 562 від 28 грудня 2015 року змінена назва на Морехідний коледж технічного флоту Національного університету Одеська морська академія .

18 липня 2012 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_9 та остання змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 18 липня 2012 року, запис №768, та відміткою в паспорті громадянина України ОСОБА_9 серії НОМЕР_8 виданого Котовським РВ ГУДМС України в Одеській області 11 січня 2013 року.

Від цього шлюбу народилась дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 19 листопада 2013 року, запис №11091, де батьком зазначений відповідач по справі ОСОБА_3.

На підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з и05 лютого 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 11 листопада 2031 року.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_10 від 06 квітня 1988 року ОСОБА_3 за професією, спеціальністю матрос-моторист , вбачається, що 19 липня 2000 року був звільнений за власним бажанням з ТОВ Катрал-Юг .

Згідно листа КП БТІ ОМР від 27 березня 2017 року за №482127.72.17, вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано ? частина квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому 04 серпня 1993 року реєстровий №3-1793 (57пр.-103тор.-11р), реєстрація від 18 лютого 1994 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №717, вбачається, що ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_2.

На праві власності за ОСОБА_3 зареєстровано 18 березня 2016 року автомобіль марки Nissan , модель Qashqai , 2007 року випуску, об'єм двигуна 1997.

Згідно наданих контрактів про працевлаштування, позивач працював на судах іноземних компаній.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, які підтвердили, що зі слів позивача знають, що позивач вимагала від відповідача надати кошти на утримання дитини, але відповідач ухилявся на протязі більше трьох років.

Також, у судовому засіданні був допитаний ОСОБА_7, який вказав, що батько не надавав достатньо коштів на утримання сина, він бажав спілкуватися з батьком, налагодити сосунки з ним, але батько фактично покинув його, обіцянок не виконував.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо, син з лютого 2017 року проживає разом з матір'ю, що не заперечується сторонами. Після припинення сторонами спільного проживання відповідач надавав матеріальну допомогу, а після погіршення відносин між сторонами, не надає матеріальної допомоги. Все це спричинило виникнення між сторонами спору, за вирішенням якого позивачка звернулась до суду.

При постановленні рішення судом врахований стан здоров'я і матеріальне становище дитини, а також стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов'язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення дитини. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З урахуванням цього суд має задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Суд керується тим, що згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17 травня 2017 року в ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесені зміни, за яким розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд має врахувати встановлений законом прожитковий мінімум на 2018 рік, встановлений на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривень, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік .

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Суд вважає недоведеним вимоги позивача про стягнення аліментів за три роки до подання позову.

З огляду на такі положення Закону України Про державний бюджет , беручи до уваги положення ч. 2 ст. 182 СК України про мінімальний розмір аліментів на одну дитини, суд має вимоги про стягнення аліментів задовольнити частково, виходячи з інтересів дитини, та стягнути аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що станом на день ухвалення рішення становить 1559,0 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову з 22 вересня 2016 року й до повноліття сина, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стосовно вимог щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, суд виходить з того, що вони мають бути присуджені на користь цієї повнолітньої особи, яка з набуттям повноліття набула у повному обсязі цивільну та цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що аліменти у зв'язку з продовженням навчання мають бути стягнуті на користь повнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 5000,0 грн. щомісячно, починаючи з 25 вересня 2017 року і до досягнення сином двадцяти трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 при умові продовження навчання, враховуючи надані за ухвалами суду виписками з банківських рахунків відповідача, які свідчать про можливість стягення аліментів в такому розмірі.

Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розміру ставок судового збору на день подання позову - 22 вересня 2016 року, ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 84, 141, 180, 181, 182, 184, 192, 199 Сімейного кодексу України, ст. ст. 13, 141, ст. ст. 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстр. № НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстр. № НОМЕР_11, зареєстрований: АДРЕСА_4) аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що станом на день ухвалення рішення становить 1559,0 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову з 22 вересня 2016 року до повноліття сина, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстр. № НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстр. № НОМЕР_11, зареєстрований: АДРЕСА_4) аліменти на його навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,0 грн. щомісячно, починаючи з 25 вересня 2017 року і до досягнення сином двадцяти трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 при умові продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів за останні три роки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 27 листопада 2018 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.