Рішення

від 30.10.2018 по справі 755/6450/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6450/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Краснової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, суд, -

.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Просить суд стягнути з відповідача відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 12 804, 00 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн., та судові витрати у даній справі, а саме - судовий збір у розмірі 704, 80 грн. та витрати на оплату експертизи у розмірі 1500 грн.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що є власницею квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.11.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.11.2013 року. Додатково повідомляє, що у листопаді 2014 року вступила у шлюб із громадянином України ОСОБА_3. Після вступу у шлюб змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 взявши прізвище чоловіка. Підтвердженням цьому є свідоцтво про шлюб, копія якого додається до матеріалів позовної заяви. Вона проживає у квартирі, що розташована за вказаною вище адресою.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2. 22 листопада 2017 року о 22: 00 год. відбулося залиття квартири позивача. Відповідно до акту огляду квартири, який складено комісією ОСББ Озерні зорі (ідентифікаційний код: 40422755), - залиття відбулося внаслідок протікання крана на бойлер в кв. № 120. Також в акті зазначено, що під час огляду кв. № 117 виявлено, що на стелі в кухні з лівої сторони є вологі плями розміром до 1 м. довжини та 15 см. Ширини. Також на стіні відклеїлися шпалери розміром до 1 м 2 .

З метою усунення негативних наслідків залиття квартири позивача та збереження добросусідських відносин, остання звернулася до власниці квартири № 120, що знаходиться поверхом вище, оскільки залиття відбулося через протікання крана на бойлері саме у її квартирі. Однак, ОСОБА_2 на діалог не пішла і відмовилася відшкодувати завдану шкоду в добровільному порядку.

У зв'язку з цим та враховуючи необхідність проведення ремонтних робіт у квартирі позивач змушена звертатися до суду, щоб отримати відшкодування завданої їй та її сім'ї матеріальної та моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надала письмову заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просила розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідача на адресу Дніпровського районного суду м. Києва не надходило.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.11.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 12441665 від 08.11.2013 року. (а.с. 8,9).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач у листопаді 2014 року вступила у шлюб із громадянином України ОСОБА_3. Після вступу у шлюб змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 взявши прізвище чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 2436. (а.с. 7).

Відповідно до акту огляду квартири від 23.11.2017 року, який складено комісією ОСББ Озерні зорі (ідентифікаційний код: 40422755), - 22 листопада 2017 року о 22: 00 год. залиття відбулося внаслідок протікання крана на бойлер в кв. № 120. Також в акті зазначено, що під час огляду кв. № 117 виявлено, що на стелі в кухні з лівої сторони є вологі плями розміром до 1 м. довжини та 15 см. Ширини. Також на стіні відклеїлися шпалери розміром до 1 м 2 .

Акт затверджено Головою управління ОСББ Озерні зорі ОСОБА_4 та завірено підписами представників комісії: ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 121598702 від 23.04.2018 року.(а.с. 34).

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Постанова Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, за вищевикладених обставин вбачається, що залиття в квартирі АДРЕСА_1 відбулося з вини та внаслідок недбайливого ставлення відповідача ОСОБА_2, яка є власником квартири АДРЕСА_2 та фактично проживає в ній, щодо експлуатації бойлера, що знаходиться в квартирі останньої, що підтверджується матеріалами справи, а саме актом огляду квартири від 23.11.2017 року, який складено комісією ОСББ Озерні зорі та висновком про вартість проведення відновлювального ремонту, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ МАЛЕАС .

Разом з тим, відповідно до висновку про вартість проведення відновлювального ремонту, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ МАЛЕАС встановлено, що 08 грудня 2017 року після огляду квартири експертом-оцінювачем (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №66/16, виданий Фондом Державного Майна України 03.02.2016 року, згідно Договору № 047 від 08 грудня 2017 року із громадянкою ОСОБА_1) проведено оцінку та виявлено відповідні пошкодження у АДРЕСА_1 було залито водою: приміщення № 1 - кухня, площею 11,9 кв.м.;стеля у кухні: гіпсокартон, пофарбований - наявні жовті плями від води, 120 см х 25 см (потребує зачистки, анти грибкової пропитки, покриття фарфбою); стіни у кухні: вінілові шпалери - наявні жовті плями, 110см.х35см (потребує зачистки, анти грибкового покриття, заміни шпалер); кухонна шафа: ДСП - пошкоджені дві навісні шафи, відбулося їх здуття, деформування (потребує заміни пошкоджених стінок 115 см х 60 см).

Крім того, згідно висновку про вартість проведення відновлювального ремонту, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ МАЛЕАС (ідентифікаційний код: 39889871), вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 (з урахуванням ПДВ), складає 12 804, 00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот чотири гривні).

У відповідності до вимог ст. 322 Цивільного кодексу України та ст. 151 Житлового кодексу УРСР, власник квартири зобов'язаний утримувати майно, забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до ч.ч. 1,5, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи що власник квартири АДРЕСА_2, який є відповідачем у справі, не забезпечив належного та справного догляду за своєю власністю, разом з тим не надав суду належних та достовірних доказів, щодо спростування наявних в матеріалах справи акту по факту залиття та завдання матеріальних збитків позивачу, суд оцінивши наявні в справі письмові докази, в їх сукупності, а також враховуючи характер та обсяг пошкоджень в квартирі позивача, приходить до висновку, що відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду, яка сталася внаслідок залиття його квартири, має нести відповідач, власник квартири АДРЕСА_2, що становить 12 804,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях що виникли у зв'язку з залиттям в квартирі позивача, а також порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Оскільки позивач отримав психологічні страждання та моральні переживання, що є природно зрозумілим у даному випадку, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь даного позивача 2 000 грн. моральної шкоди, що відповідає вимогам розумності і справедливості в порядку ч.3, ст.23 ЦК України, в решті суми слід відмовити, як такої, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. ст. 139, 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 322, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 151, 179 Житлового кодексу УРСР, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 137, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну в наслідок залиття в розмірі 12 804,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн., витрати по оплаті експертного дослідження в розмірі 1 500,00 грн., а всього стягнути 16 304 (шістнадцять тисяч триста чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, тел.: НОМЕР_2).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1).

Суддя: