Рішення

від 22.11.2018 по справі 386/224/18

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/224/18

Провадження № 2/386/200/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мелєзгінова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Фермерського господарства Родючість про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

встановив:

ОСОБА_1 21.03.2018 року звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_3 до Фермерського господарства Родючість про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 4,39 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Позивач дізнався, що ним, нібито 15.12.2017 року було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем, який зареєстровано державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Представник позивача зазначає, що такий договір оренди землі позивач не укладав, не підписував та не отримував копії такого договору, тобто будь-якого волевиявлення на укладання договору не мав. Про існування спірного договору дізнався з інформаційної довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Представник позивача вважає, що такий договір є незаконним та підлягає визнанню судом недійсним, за наслідками чого, також має бути скасована державна реєстрація цього договору. У зв'язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 203, 204, 205, 626, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просить визнати недійсним договір оренди землі від 15.12.2017 року укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 15.12.2017 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Корсун В.С. та скасувати державну реєстрацію цього договору №38807146; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2018 року в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Представник відповідача Мелєзгінов Ю.В. 10.04.2018 року подав до суду відзив, в якому вказує про те, що позовні вимоги є надуманими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач укладав з відповідачем договір оренди земельної ділянки від 15.12.2017 року, а позивач вводить в оману суд стверджуючи про те, що відповідач відмовляється у надані примірника спірного договору, оскільки позивач жодного разу не звертався до відповідача з цією вимогою. Просить відмовити в задоволенні позову.

24 квітня 2018 року за клопотанням представника позивача судом було постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у відповідача витребувано оригінал оспорюваного договору оренди земельної ділянки, на виконання якої, відповідач подав лист про те, що надати витребуваний договір не має можливості, у зв'язку з його втратою.

17 травня 2018 року за клопотанням представника позивача судом було постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у державного реєстратора Голованівської селищної ради Кіровоградської області, державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Корсун В.С. та Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області витребувано оригінали оспорюваного договору оренди земельної ділянки, на виконання якої, Голованівська РДА повідомила про неможливість подачі витребуваного доказу, у зв'язку з його відсутністю в реєстраційній справі відносно земельної ділянки ОСОБА_3, на підтвердження чого, надала копію внутрішнього опису документів реєстраційної справи; Вільхівська сільська рада Благовіщенського району також повідомила про неможливість подачі витребуваного доказу, оскільки такий договір після реєстрації повернуто заявнику та надала електронну копію витребуваного договору.

12 червня 2018 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові. Пояснив, що договір оренди земельної ділянки позивач з відповідачем 15.12.2017 року не укладав і такого договору не існувало. Дійсно в 2017 році між позивачем та директором ФГ "Родючість" була усна розмова з приводу передачі в оренду належної позивачу земельної ділянки, однак через неузгодженість розміру орендної плати сторони не уклали договір оренди землі. Відсутність договору оренди землі порушує право позивача, оскільки не можливо дізнатись про жодні умови такого договору, розмір орендної плати, строк дії договору та інші, також позивач не отримував орендну плату, має намір обробляти земельну ділянку самостійно. Зазначив, що відповідач не довів про існування спірного договору, а його втрата, з підозрілих міркувань, виявилась тільки після звернення з цим позовом до суду. Електронна копія не може слугувати підтвердженням факту укладення спірного договору, і на підставі такої копії не можливо провести відповідну судову почеркознавчу експертизу для того, щоб довести відсутність підпису в договорі позивача, візуально порівнюючи підпис позивача зазначений в договорі з підписом в паспорті, вбачається відсутність його схожості. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві. Пояснив, що спірний договір оренди земельної ділянки дійсно був укладений між сторонами 15.12.2017 року та зареєстрований державним реєстратором без порушення порядку. Свій примірник відповідачем було дійсно втрачено, що виявлено після отримання ухвали суду про витребування доказів та притягнуто до відповідальності посадових осіб фермерського господарства. Істотні умови спірного договору були зазначені в договорі, що прослідковується з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з копії електронного договору, який було внесено під час реєстрації спірного договору державним реєстратором. Вказав, що відповідач не зобов'язаний доводити наявність спірного договору, на відмінну від позивача, який повинен довести суду про відсутність такого договору, однак ні позивачем, ні представником позивача суду не надано доказів того, що такий договір не підписувався позивачем, не заявлено клопотань про допит в суді будь-яких свідків на підтвердження своїх вимог, в тому числі державного реєстратора, котрий здійснював державну реєстрацію спірного договору та позивача в якості свідка, а також не заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, враховуючи наявність в справі електронної копії спірного договору. Доводи представника позивача про неможливість проведення такої експертизи за відсутності оригіналу спірного договору не заслуговують на увагу, оскільки тільки експерт може надати такий висновок. Позивач для з'ясування умов договору оренди землі може звернутись до державного реєстратора та отримати його електронну копію. Факт наявності розмови між позивачем та директором господарства, що підтверджено в судовому засіданні представником позивача, наштовхує на те, що договір був укладений. Дії позивача щодо подачі відповідного позову, можуть бути пов'язані з тим, що хтось інший запропонував йому більший розмір орендної плати ніж той, що зазначений у спірному договорі. Спірний договір зі сторони відповідача повністю виконується, земельна ділянка обробляється, а орендна плата буде виплачена у строки, обумовлені цим договором. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

За нормами частин 1, 3 ст. 10 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,39 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 14).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за №11194682 від 27.01.2018 року, державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Корсун Віталіною Станіславівною 15.12.2017 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, укладений 15.12.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ Родючість строком до 31.12.2037 року з орендною платою в розмірі 3% від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки (номер запису про інше речове право 24009797) (а.с. 12, 13).

Відповідно до повідомлення Голованівської районної державної адміністрації від 25.05.2018 року та доданої до нього копії внутрішнього опису документів, до архіву Центру надання адміністративних послуг адміністрації 12.03.2018 року надійшла реєстраційна справа №1441734735214 на ОСОБА_3, в якій відсутній договір оренди землі, укладений між сторонами (а.с. 60, 61).

Згідно відповіді Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 06.06.2018 року, до якої додано електронну копію спірного договору, укладеного 15.12.2017 року між сторонами, оригінал спірного договору після його державної реєстрації було повернуто заявнику, який звертався про таку реєстрацію. З електронної копії договору оренди землі від 15.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 передав в оренду ФГ "Родючість" земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, що належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 на строк до 31 грудня 2037 року зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В копії договору наявний підпис навпроти ОСОБА_3 та навпроти ОСОБА_6 (а.с. 62-64).

Як вбачається з наданих представником відповідача копій наказів ФГ "Родючість" від 01.03.2018 року №5, від 02.03.2018 року №7, відповідачем було проведено службове розслідування щодо виконання землевпорядником ОСОБА_7 своїх трудових відносин, за наслідками якого встановлено втрату останньою договорів оренди земельних ділянок, укладених між ФГ "Родючість" та орендодавцями, після чого в газеті "Вісник Голованівсщини" опубліковано оголошення про втрату договору оренди землі ФГ "Родючість" від 15.12.2017 року, виданого на ОСОБА_3 (а.с. 49-52).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами встановлено ЗК України.

Частиною першою ст. 93 ЗК України, як один з видів права на землю, визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV), частиною третьою ст. 10 якого, встановлено, повноваження державного реєстратора, який серед іншого:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

- виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

- формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

- формує реєстраційні справи у паперовій формі.

Згідно приписів частин 1, 2 ст. 12 Закону №1952-ІV, державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Частиною п'ятою ст. 12 Закону №1952-ІV визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 2 ст. 78, ст. 79 ЦПК України).

Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що під час розгляду справи представник позивача стверджував, що позивач не підписував спірний договір оренди землі та вважав, що цей факт доводиться відсутністю в позивача та відповідача оригіналу такого договору.

Однак з такими аргументами представника позивача суд не погоджується та вважає, що такі ним не доведені, про що стверджував представник відповідача, оскільки як вбачається Державного реєстру прав, в останньому містяться відомості про реєстрацію державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Корсун Віталіною Станіславівною спірного договору оренди землі від 15.12.2017 року, укладеного між сторонами, що також підтверджується копією цього договору, наданого суду Вільхівською сільською радою Благовіщенського району.

На підтвердження своїх доводів представником позивача не заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи при наявності в матеріалах справи копії цього договору та його електронної копії, що міститься в реєстраційній справі, тоді як доводи представника позивача про те, що підпис, який наявний в спірному договорі, не належить позивачу, можуть бути підтверджені лише відповідним висновком експерту, оскільки для з'ясування цих обставин, що мають важливе значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Представником позивача не надано суду переконливих доказів на підтвердження своїх вимог, не заявлено клопотань про допит певних осіб в якості свідків, і навпаки, доводи представника позивача про те, що позивачем не укладався спірний договір, спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно, правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі від 15.12.2017 року, укладеного між сторонами, суд не вбачає.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 704 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією від 31.01.2018 року (а.с. 1), покладаються на позивача.

Питання про судові витрати заявлені представником відповідача в судових дебетах слід розглянути в судовому засіданні, при цьому останньому необхідно встановити строк для подання доказів щодо розміру понесених відповідачем судових витрат.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Фермерського господарства Родючість про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. покласти на позивача ОСОБА_3.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати заявлені представником відповідача в судових дебетах на 26 грудня 2018 року на 15 годин 00 хвилин в залі судових засідань Голованівського районного суду Кіровоградської області за адресою: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 18, поштовий індекс 26500.

Встановити представнику відповідача Мелєзгінову Ю.В. строк для подання доказів щодо розміру понесених відповідачем судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Місце проживання позивача ОСОБА_3: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача Фермерського господарства Родючість : с. Пушкове Голованівського району Кіровоградської області, вул. Комарова, 1, поштовий індекс 26553, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24714454.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 27 листопада 2018 року.

Суддя Гарбуз О. С.