Рішення

від 28.11.2018 по справі 905/1884/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.2018 Справа № 905/1884/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянув у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Роза" про стягнення заборгованості 776,60 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Роза про стягнення 776,60 грн., з яких: пеня 439,16 грн., 3% річних у розмірі 31,93 грн., інфляційні втрати в розмірі 305,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу природного газу №927/14-БО-7 від 20.01.2014 із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат за зобов'язаннями жовтня 2014 року, грудня 2014 року.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Роза (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №927/14-БО-7, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами т організаціями.

За визначеннями п.2.1 договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 7,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 1,5, лютий - 1,0, березень - 1,0, квітень - 0,5, травень - 0,2, червень - 0,2, липень - 0,2, серпень - 0,2, вересень - 0,2, жовтень - 0,5, листопад - 0,5, грудень - 1.

При цьому, сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу (п.п.2.1.1, 2.1.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За умовою п.3.4 договору, акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.1 договору визначено встановлення ціни (граничного рівня ціни) на газ і тарифів його транспортування НКРЕ.

За змістом п.5.2 договору, у редакції додаткової угоди №1 від 29.04.2014 до нього, встановлена до сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 4387,40 грн., крім того ПДВ - 20% - 877,48 грн., всього з ПДВ - 5264,88 грн.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди №2 від 20.05.2014, №3 від 16.09.2014, №3/2 від 26.11.2014, №4 від 15.12.2014, якими вносилися зміни до розділу 5 договору щодо ціни газу.

Можливість змін ціни на природний газ вбачається з п.5.3 договору.

Згідно з п.5.5 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п.6.3 договору, сторони обумовили необхідність зазначення у платіжних дорученнях Покупцем номеру договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, встановлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п. 11 договору).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств та з яких вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ, зокрема, за період січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року у загальному обсязі 9,855 тис.куб.м. на суму 47712,44 грн. (а.с.26-36).

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Як вбачається із позову, відповідач здійснив оплату за переданий газ на суму 47712,44 грн., що підтверджується інформацією (сальдо підприємства Роза ОСББ , операції по підприємству Роза ОСББ за період з 01.01.2014 по 31.03.2018) несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк чим порушив умови п.6.1 договору, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат становить 305,51 грн. за зобов'язанням грудня 2014 року.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування на суму 305,51 грн.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних - 31,93 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням жовтня 2014 року на суму 0,18 грн., за зобов'язанням грудня 2014 року на суму 31,74 грн.).

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, суд дійшов висновку про дійсний розмір цих вимог в сумі 31,93 грн.

З огляду на наведене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі встановленій судом та інфляційних витрат у повному обсязі.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу сторони обумовили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 означеного договору, він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 439,16 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням жовтня 2014 року на суму 1,71 грн. грн. з 15.11.2014 по 17.11.2014; за зобов'язанням грудня 2014 року на суму 437,46 грн., за період з 15.01.2015 по 05.02.2015 на суму 97,28 грн., з 06.02.2015 по 03.03.2015 на суму 160,14 грн., з 04.03.2015 по 22.03.2015 на суму 180,04 грн.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, суд дійшов висновку про дійсний розмір цих вимог в сумі 439,16 грн.

З огляду на таке, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Роза" заборгованості у розмірі 776,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Роза" про стягнення заборгованості 776,60 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Роза (83055, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, 9, код ЄДРПОУ 26081243) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 60 коп. з яких: пеня 439,16 грн., 3% річних у розмірі 31,93 грн., інфляційні втрати в розмірі 305,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов