Рішення

від 19.11.2018 по справі 910/12375/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018Справа № 910/12375/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння"

про стягнення 33 427, 78 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (далі -позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 49 657, 23 грн., з яких: 25 523, 68 грн. - борг по оренді, 4 851, 76 грн. - відшкодування податку на землю, 2 480, 49 грн. - експлуатаційні послуги, 85, 21 грн. - комунальні послуги (водопостачання), 3 752, 42 грн. - теплопостачання, 13 963, 67 грн. - відшкодування за електроенергію.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015 та за договором № 172015к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

16.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач повідомляє про часткове погашення відповідачем заборгованості на підтвердження чого надає банківські виписки, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33 427, 78 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд розцінює подану заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки у позовній заяві позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 49 657, 23 грн., наразі відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33 427, 78 грн., відповідно суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 33 427, 78 грн., яка з урахуванням доданих до заяви банківських виписок та здійснених відповідачем платежів складається з: 12 136, 68 грн. - заборгованості по оренді, 1 480, 53 грн. - заборгованості з відшкодування податку на землю, 1 242, 43 грн. - заборгованості з наданих експлуатаційних послуг, 35, 52 грн. - заборгованості за надані комунальні послуги (водопостачання), 1 837, 63 грн. - заборгованості з теплопостачання та 16 694, 99 грн. - заборгованості з відшкодування за електроенергію.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 4, кімната 907.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 01.10.2018 ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно: а саме кімнату № 908, яка розміщена на 9-ому поверсі 16-типоверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ), загальною площею 24, 9 кв.м., надалі майно, що перебуває на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України за адресою: 01024 м. Київ, вул. Академіка Богомольця,4, вартість якого згідно з висновком про вартість майна (актом оцінки) від 31 серпня 2015 року і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 31 серпня 2015 року і загальною площею 24,9 кв. метри 181 932,00 грн (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 00 копійок).

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року 786 зі змінами і становить без ПДВ станом на листопад 2015 року місяць (базовий місяць) - 2 755,45 rpн (дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень 45 копійок), без ПДВ.

У пункті 3.1.1. договору зазначено, що крім орендної плати орендар щомісячно по розрахункам орендодавця сплачує: - відшкодування податку на землю в розмірі 535, 60 грн в тому числі ПДВ 89, 27 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 3.4. договору, орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.11 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.

Цей Договір укладено сторонами на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.12.2015 року до 30.10.2018 року включно (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору № 172015 від 01.12.2015, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування кімнату № 908, загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована на 9-ому поверсі 16-типоверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ) за адресою: 01024 м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, що підтверджується актом прийняття - передачі нежилого приміщення від 01.12.2015.

Також, сторонами погоджено Розрахунок плати відшкодування податку на землю до договору оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015.

Додатком № 3 до договору № 172015 від 01.12.2015 сторони погодили розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного майна, яке перебуває на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ.

01.12.2015 між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (далі - орендар) укладено договір № 172015к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, а саме кімната 908, яка розміщена на 9-му поверсі 16-ти поверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ), загальною площею 24,9 кв.м., що перебуває на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Орендар користується майном, яке складається з кімнати 908 на 9-му поверсі 16-ти поверхового лабораторного корпусу, загальною площею 24,9 кв.м., вартістю (експертною) 181 932, 00 грн. відповідно до плану розміщення майна, що додається до договору оренди.

Орендоване майно використовується для цілей розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.2. договору, орендар зобов'язується дотримуватись вимог установлених правил користування Майном за цим договором та договором оренди від 01.12.2015 № 172015; не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує майно) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування майна, на ремонт відповідно до відновної вартості майна, за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення; оплачувати балансоутримувачу (або організації, що обслуговує майно) в повному обсязі передбачені послуги за цим договором та додатками до нього, на підставі виставлених рахунків, включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору оренди від 01.12.2015 № 172015.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк дії цього договору не може бути більшим, ніж строк дії договору оренди від 01.12.2015 № 172015.

Пунктом 5.2. договору, сторони визначились і дійшли згоди, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.12.2015 по 30.10.2018 включно.

У додатку № 2 до договору № 172015к від 01.12.2015 сторони погодили перелік комунальних послуг, що надаються за договором, а саме: електроенергія, вода і водовідведення, опалення та експлуатаційні послуги: санітарне обслуговування, санітарно-технічне обслуговування, охорона приміщень.

Додатком № 3 до договору № 172015к від 01.12.2015 сторони погодили розрахунок комунальних послуг.

12.01.2016 між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (далі - орендар) укладено угоду №1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 172015 від 01.12.2015, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, якою відповідно до ст. 9 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928-VІІІ, дію норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати призупинено на 2016 рік, у зв'язку з чим п. 3.3. договору оренди нерухомого майна № 172015 від 01.12.2015 року доповнено наступним реченням Дія пункту 3.3. на 2016 рік в частині індексації орендної плати зупинена відповідно до ст. 9 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928-VІІІ.

Так, 02.02.2016 між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (далі - орендар) укладено угоду № 2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 172015 від 01.12.2015, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, відповідно до якої проведено перерахунок відшкодування податку на землю з урахуванням коефіцієнта 1,433 і викладено п. 3.1.2. в наступній редакції: 3.1.2. Крім орендної плати орендар щомісячно по розрахункам орендодавця сплачує відшкодування податку на землю у розмірі 764, 30 грн., в тому числі ПДВ 127, 38 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю .

Як зазначає позивач, відповідач займає орендоване приміщення, отримує від позивача та фактично споживає комунальні та експлуатаційні послуги, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі приміщення, що підтверджується рахунками витрат за комунальні послуги № 1190 від 22.06.2018, № 998 від 29.05.2018, № 1382 від 26.07.2018, № 789 від 23.04.2018, № 1029 від 25.08.2016, № 2704 від 25.09.2017, № 1898 від 16.10.2018, № 1898/1 від 16.10.2018, № 1932 від 24.10.2018, № 1707 від 13.09.2018, № 1707/1 від 13.09.2018, № 1488 від 09.08.2018, № 1488/1 від 09.08.2018, № 1844 від 16.10.2018, № 1790/1 від 16.10.2018, № 1600 від 13.09.2018, № 1653/1 від 13.09.2018, № 1742 від 26.09.2018, № 1434 від 10.08.2018, № 1544/1 від 09.08.2018, та актами (які включають оренду приміщення, надані комунальні послуги (водопостачання), експлуатаційно- технічне обслуговування, теплопостачання, використану електроенергію та відшкодування податку на землю) від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.07.2018, від 31.07.2018, від 30.06.2018, від 31.05.2018, від 30.04.2018, від 31.08.2018 (4 шт.), від 30.09.2018 (4 шт.), від 31.10.2018 (3 шт.) які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, проте в порушення умов договорів № 172015 від 01.12.2015 № 172015к від 01.12.2015 за надані послуги у повному обсязі відповідач не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 12 136, 68 грн. по оренді, борг у сумі 1 480, 53 грн. за відшкодування податку на землю, борг у розмірі 1 242, 43 грн. за надані експлуатаційні послуги, заборгованість у розмірі 35, 52 грн. за надані комунальні послуги (водопостачання), борг у розмірі 1 837, 63 грн. за теплопостачання, та 16 694, 99 грн. - відшкодування за електроенергію, що також підтверджується актами взаєморозрахунків, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 05.05.2018 № 05-05/08 відповідач гарантував здійснити оплату наданих за договорами послуг в найкоротший термін.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договорами № 172015 від 01.12.2015 № 172015к від 01.12.2015 щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 12 136, 68 грн.

Також, позивач зазначає, що за відповідачем утворилась заборгованість за надані комунальні та експлуатаційні послуги та заборгованість зі сплати земельного податку, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 480, 53 грн. - відшкодування податку на землю, 1 242, 43 грн. - експлуатаційні послуги, 35, 52 грн. - комунальні послуги (водопостачання), 1 837, 63 грн. - теплопостачання, 16 694, 99 грн. - відшкодування за електроенергію.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунальна майна , істотними умовами договору оренди є, зокрема об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору № 172015 від 01.12.2015, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування кімнату № 908, загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована на 9-ому поверсі 16-типоверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ) за адресою: 01024 м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, що підтверджується актом прийняття - передачі нежилого приміщення від 01.12.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" утворилась заборгованість у розмірі 12 136, 68 грн.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" перед Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України за Договором оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015 у розмірі 12 136, 68 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: актами, наданими позивачем.

Пунктом 3.4. договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.4. договору, відповідач зобов'язаний був перераховувати орендну плату не пізніше 30 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору № 172015 від 01.12.2015, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 12 136, 68 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 480, 53 грн. - відшкодування податку на землю, 1 242, 43 грн. - експлуатаційні послуги, 35, 52 грн. - комунальні послуги (водопостачання), 1 837, 63 грн. - теплопостачання, 16 694, 99 грн. - відшкодування за електроенергію, суд відзначає наступне.

Згідно п. 3.1. договору № 172015 від 01.12.2015, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року 786 зі змінами і становить без ПДВ станом на листопад 2015 року місяць (базовий місяць) - 2 755,45 rpн (дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень 45 копійок), без ПДВ.

Крім орендної плати орендар що місячно по розрахункам орендодавця сплачує: - відшкодування податку на землю в розмірі 535, 60 грн в тому числі ПДВ 89, 27 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 3.1.1. договору).

Тож, на виконання умов договору № 172015 від 01.12.2015 між між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" укладено договір № 172015к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.12.2015, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, а саме кімната 908, яка розміщена на 9-му поверсі 16-ти поверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ), загальною площею 24,9 кв.м., що перебуває на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Додатоком № 2 до договору № 172015к від 01.12.2015 сторони погодили перелік комунальних послуг, що надаються за договором, а саме: електроенергія, вода і водовідведення, опалення та експлуатаційні послуги: санітарне обслуговування, санітарно-технічне обслуговування, охорона приміщень.

Додатком № 3 до договору № 172015к від 01.12.2015 сторони погодили розрахунок комунальних послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" орендує нерухоме майно, а саме кімнату № 908, загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована на 9-ому поверсі 16-типоверхового лабораторного корпусу (літера Р , P1 ) за адресою: 01024 м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, та споживає комунальні послуги, а також отримує експлуатаційні послуги, які надаються Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України, як балансоутримувачу зазначеної будівлі, що підтверджується, зокрема укладеним між сторонами договором № 172015к від 01.12.2015, актами та рахунками, складеними до договору.

Оскільки відповідач користувався комунальними послугами, отримував експлуатаційні та інші послуги у будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Богомольця, 4, які надавалися Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України, як балансоутримувачу даної будівлі, при цьому, заяви про відмову від користування послугами відповідач не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, то, відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви, а тому вимоги позивача про відшкодування її вартості є правомірними.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договорів, не здійснив оплату комунальних та експлуатаційних послуг, а також сплату земельного податку, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 480, 53 грн. - відшкодування податку на землю, 1 242, 43 грн. - експлуатаційні послуги, 35, 52 грн. - комунальні послуги (водопостачання), 1 837, 63 грн. - теплопостачання, 16 694, 99 грн. - відшкодування за електроенергію, за договором оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015 та за договором № 172015к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.12.2015 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 172015 від 01.12.2015 та договору № 172015к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.12.2015 6, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 12 136, 68 грн., заборгованості по відшкодування податку на землю у сумі 1 480, 53 грн., заборгованості за надані експлуатаційні послуги у розмірі 1 242, 43 грн., заборгованості за надані комунальні послуги (водопостачання) у сумі 35, 52 грн., заборгованості за теплопостачання у розмірі 1 837, 63 грн. та 16 694, 99 грн. - відшкодування за електроенергію.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов'язані із правовою допомогою.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України подано до суду Калманом Д.А. (діє на підставі ордену серії КС № 352236 від 23.08.2018), який є адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4467/10 від 17.02.2011, зокрема між Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України та Адвокатським об'єднанням Експерт Лігл Сервіс укладено договір № 3 про надання правової допомоги від 25.01.2018, однак суду не надано доказів на підтвердження понесених витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката, а саме платіжні доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг, як підставу стягнення їх з відповідача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про покладення на відповідача витрат, пов'язаних із правовою допомогою.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології пожежогасіння" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 4, кімната 907, ідентифікаційний код - 38148386) на користь Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 4, ідентифікаційний код - 05417093) 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 68 коп. - заборгованості по оренді, 1 480 (одну тисячу чотириста вісімдесят) грн. 53 коп. - заборгованості по відшкодуванню податку на землю, 1 242 (одну тисячу двісті сорок дві) грн. 43 коп. - заборгованості за надані експлуатаційні послуги, 35 (тридцять п'ять) грн. 52 коп. - заборгованості за надані комунальні послуги (водопостачання), 1 837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 63 коп. - борг за теплопостачання, 16 694 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) 99 коп. - відшкодування за електроенергію та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков