ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.11.2018Справа № 910/12085/18
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"
до Приватного підприємства "Колос"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація
про розірвання договору та виселення
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кукота О.Ю.
Представники учасників судового процесу:
від позивача Панкова О.А. (представник за довіреністю);
від відповідача не з'явились;
від третьої особи Бойко О.С. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 13.11.2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та третьої особи, що повне рішення буде складено 27.11.2018р., проте повне рішення у даній справі складено та підписано 28.11.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді 27.11.2018 року у відрядженні.
СУТЬ СПОРУ:
11 вересня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (позивач) надійшла позовна заява № 38-4137/03 від 10.09.2018 року до Приватного підприємства "Колос" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.03.2016 року № 639;
- виселити Приватне підприємство "Колос" з нежилого приміщення загальною площею 97,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 передавши Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує права позивача, як балансоутримувача нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14, а саме використовує орендоване майно не за цільовим призначенням, нежитлове приміщення 1 поверху фактично використовується ТОВ "Фідушія Африканські продукти" під магазин продовольчих та непродовольчих товарів площею 25,2 кв.м. та офісні приміщення площею 38,01 кв.м. Нежитлові приміщення розташовані у підвалі фактично використовуються під пункт прийому склопосуду. Встановлені факти зафіксовано в акті від 16.08.2018р. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12085/18, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2018 року.
04.10.2018 року через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з огляду на встановлений факт нецільового використання об'єкта оренди, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 97,7 кв.м за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14 фактично використовуються під пункт прийому вторинної сировини та склопосуду.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 16.10.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/12085/18 до судового розгляду по суті на 13.11.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання представників позивача та третьої особи повідомлено під розписку, відповідача - ухвалою суду від 16.10.2018 року.
В судовому засіданні 13.11.2018 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання 13.11.2018 року не з'явився.
При цьому, 13.11.2018 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання, з огляду на зайнятість представника відповідача в Києво-Святошинському районному суді Київської області. Вказане клопотання було розглянуте в судовому засіданні 13.11.2018 та відхилене як безпідставне.
Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст.ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.74-78 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, відповідач не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання 13.11.2018р., а доказів неможливості розгляду спору без участі представника відповідача матеріали справи не містять, з урахуванням нез'явлення представника відповідача у жодне судове засідання у справі №910/12085/18 протягом всього строку розгляду справи.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі №927/1091/17.
Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Отже, із врахуванням строку розгляду суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в судовому засіданні 13.11.2018 року судом було розглянуте клопотання відповідача про повернення третій особі пояснень від 04.10.2018 року, про що суд постановив протокольну ухвалу про відхилення вказаного клопотання, як необґрунтованого.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2010р. № 1112 Про питання організації управління районами в м. Києві затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.
Згідно переліку будинок № 16/14 на вул. Мартиросяна передано до управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Предметом діяльності Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду міста Києва згідно п. 2.2.1. Статуту, є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплені за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4.3. Статуту майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплено за ним на праві господарського відання.
Відповідно до п. 5.2.1. Статуту підприємство зобов'язано виконувати рішення власника, розпорядження Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
16.03.2016 року між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (надалі - орендодавець), Приватним підприємством Колос (надалі - орендар) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва (надалі - балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 639 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Мартиросяна, 16/14, для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення, в тому числі перукарень, ремонт взуття, шкіргалантерея.
В п. 2.1. договору визначено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 97,7 кв.м, у т.ч., на І поверх - 63,3 кв.м та підвал - 34,4 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору.
Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.
Відповідно до п. 8.3. договору об'єкт повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1. договору.
Згідно з п. 8.5. договору встановлює, що у разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано.
Також, п. 9.5. договору визначено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін.
В п. 9.7. договору встановлено, що на вимогу однієї з сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Договір набирає чинності з 16.03.2016 року і діє до 15.03.2019 року (п. 9.1. договору).
На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення, в тому числі перукарень, ремонт взуття, шкіргалантерея, загальною площею 97,7 кв.м (63,3 кв.м - 1 поверх, 34,4 кв.м - підвал) за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 16.03.2016 року (копія міститься в матеріалах справи).
16.08.2018 року комісією у складі головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бабенко H.A., інженерами відділу управління нежитловим фондом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва Геращенко О.М. та Чміль Д. А. проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14.
Під час проведення обстеження об'єкта оренди було встановлено факт нецільового використання нежитлового приміщення загальною площею 97,7 кв.м за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, а саме нежитлове приміщення 1 поверху фактично використовується ТОВ Фідушія Африканські продукти під магазин продовольчих та непродовольчих товарів площею 25,2 кв.м та офісні приміщення площею 38,01 кв.м. Нежитлові приміщення розташовані у підвалі фактично використовуються під пункт прийому склопосуду. Встановлені факти зафіксовано в акті обстеження нежитлового приміщення від 16.08.2018 року.
З огляду на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено право позивача, як балансоутримувача, та третьої особи, як орендодавця, на проведення огляду та перевірки об'єкта оренди, тому акт обстеження нежитлового приміщення від 16.08.2018 року є належними доказами фіксування порушення відповідачем умов договору.
23.07.2018 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією було надіслано відповідачу пропозицію від 19.07.2018 року № 108-11206 про дострокове розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення підприємству - балансоутримувачу по акту прийому-передачі, втім відповідач вказану пропозицію залишив без відповіді, нежитлове приміщення загальною площею 97,7 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 не звільнив та не передав підприємству - балансоутримувачу.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем допущено порушення умов договору, а саме: використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, а також передача об'єкта оренди у користування іншим особам без згоди орендодавця.
Враховуючи наведене, позивач просить суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.03.2016 року № 639 та виселити відповідача з орендованого майна.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
На відносини, пов'язані із орендою державного майна та комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлені підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця, зокрема, коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Відповідно до підпункту 8.3. п. 8 договору встановлено, що об'єкт оренди повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1. договору, тобто лише для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею майна в оренду майна, що перебуває у комунальній власності міста Києва; майнові відносини між орендодавцями, комунальними підприємствами, установами та організаціями територіальної громади міста Києва, за якими на праві господарського відання або оперативного управління закріплено майно (підприємства - балансоутримувачі) орендарями щодо господарського використання майна регулює Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280.
Відповідно до п. 14.1. Положення орендодавці та підприємства - балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання майна.
Пунктом 14.3. Положення передбачено, що порушення умов договору оренди та суборенди є підставою для розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна визначено, що судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, наприклад, щодо використання орендарем об'єкта оренди за цільовим призначенням.
За умовами п.п. 5.1.1., 5.2.1. договору орендодавець та підприємство - балансоутримувач мають право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об'єкта оренди.
Оскільки умовами договору передбачено використання об'єкта оренди лише для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення, в тому числі перукарень, ремонт взуття, шкіргалантерея, зафіксований у акті обстеження нежитлового приміщення від 16.08.2018 року факт нецільового використання нежитлового приміщення загальною площею 97,7 кв.м за адресою: вул. Мартиросяна, 16/14, а саме нежитлове приміщення 1 поверху фактично використовується ТОВ Фідушія Африканські продукти під магазин продовольчих та непродовольчих товарів площею 25,2 кв.м та офісні приміщення площею 38,01 кв.м. Нежитлові приміщення розташовані у підвалі фактично використовуються під пункт прийому склопосуду свідчить про порушення орендарем умов договору щодо використання об'єкту оренди за призначенням.
Крім того, в п. 8.1. договору визначено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без попередньої письмової згоди орендодавця.
Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За приписами ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
В ст. 188 Господарського кодексу України унормовано, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Матеріалами справи підтверджується, що третя особа 23.07.2018 року зверталася до відповідача з пропозицією від 19.07.2018 року № 108-11206 про дострокове розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення підприємству - балансоутримувачу по акту прийому-передачі.
Судом встановлено, що відповідач вказану пропозицію залишив без відповіді, нежитлове приміщення загальною площею 97,7 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 не звільнив та не передав підприємству - балансоутримувачу.
Положеннями статті 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
Відтак, враховуючи допущення відповідачем порушення умов договору в частині цільового використання об'єкта оренди та заборони передання об'єкта оренди в користування іншим особам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, позивач має право відмовитись від договору оренди, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.03.2016 року № 639 є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки розірвання договору оренди встановлені ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно ч. 1 якої передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Отже, приписами вказаної вище правової норми встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
В п. 7.5. договору визначено, що у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував обєкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
При цьому, суд зазначає, що такий спосіб захисту порушених прав власника майна як виселення з огляду на характер порушеного права позивача у даних правовідносинах є ефективним способом захисту, тобто таким, що спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача, так як виконання обов'язку повернути майно з оренди передбачає наявність волевиявлення відповідача на вчинення таких дій та відповідно примусове виконання судового рішення про зобов'язання повернути майно передбачає необхідність участі відповідача у виконанні рішення.
Таким чином, з розірванням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування орендованим майном відповідач не надав, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 97,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 передавши його позивачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3524,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.03.2016 року № 639.
3. Виселити Приватне підприємство "Колос" (код ЄДРПОУ 25567340, адреса: 03186, м. Київ, вул. А. Головка, 4) з нежилого приміщення загальною площею 97,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 передавши Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (код ЄДРПОУ 35756919, адреса: 03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6).
4. Стягнути з Приватного підприємства "Колос" (код ЄДРПОУ 25567340, адреса: 03186, м. Київ, вул. А. Головка, 4) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (код ЄДРПОУ 35756919, адреса: 03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6) судовий збір - 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.11.2018р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2018 |
Оприлюднено | 28.11.2018 |
Номер документу | 78149121 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні