Рішення

від 19.11.2018 по справі 916/1395/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1395/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1395/18

за позовом: Іллічівської місцевої прокуратури (68004, м. Чорноморськ, вул.. В.Шума, 9/102-Н) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул.. В. Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний заклад «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорту Міністерства охорони здоров'я України»

про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 26 856,67грн.

Представники сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 за посвідчення №035121 від 13.08.2015р.

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №8 від 15.01.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: Іллічівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.03.2013р., стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 26 856,67грн. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення одноповерхової будівлі, яка прибудована до головного корпусу лікарні, блок «А2» загальною площею 71,18кв.м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 4.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2018р. провадження по справі №916/1395/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Крім того відповідною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний заклад «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорту Міністерства охорони здоров'я України»

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2018р. строк підготовчого засідання був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання» . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Іллічівською місцевою прокуратурою Одеської області установлено, що 01.03.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «Фармасити» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов п. 1.1-1.2 вищевказаного ОСОБА_3, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі, що прибудована до головного комплексу лікарні, блок А2 інв.. №10310001, загальною площею 84,40кв.м, за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ , вул.. К. Маркса, 4, що обліковується на балансі ДЗ Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорту МОЗ України (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ФОП ОСОБА_4 станом на 31.12.2012р. і становить 424 000грн. Майно передається в оренду з метою: розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

На виконання вказаного ОСОБА_3, за актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДЗ Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорту МОЗ України від 01.03.2013р. Відповідачу передано вищевказане нерухоме майно.

Умовами ОСОБА_3 (п. 3.1) передбачено, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2013р.) - 2 832,32 (дві тисячі вісімсот тридцять дві грн.. 50 коп.) гривень. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції лютого 2013р. та березень 2013р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2. договору)

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. ОСОБА_3).

Пунктом 3.5. ОСОБА_3 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

Розділом 5 ОСОБА_3 передбачені обов'язки Орендаря, в тому числі: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3. ОСОБА_3); забезпечувати збереження орендованого майна (п.5.4..); у разі припинення або розірвання ОСОБА_3 повернути Балансоутримувачу Об'єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренд , з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об'єкту оренди з вини орендаря (п.5.10).

Цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, який діє з моменту підписання його сторонами (п. 10.1. договору)

Зміни до умов цього ОСОБА_3 або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою Стороною, можуть укладатися у вигляді ОСОБА_3 про внесення змін, або у вигляді листів (п. 10.2. договору)

За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до ОСОБА_3 при зміні Методики розрахунку орендної плати. (п. 10.3. договору)

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього ОСОБА_3 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_3 та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу, уповноваженому управляти об'єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін. (п. 10.4. договору)

25.01.2016року та 05.09.2016 року були укладені ОСОБА_3 про внесеня змін до ОСОБА_3 оренди, в частині розміру загальної площі орендованого майна та його вартості. Крім того відповідними договорами були внесені зміни щодо орендної плати, так згідно договору від 05.09.2016р. базовий місяць розрахунку грудень 2015року: 5 916,35грн. Також, договором від 25.01.2016р. строк договору продовжений до 01.01.2019р.

Відповідачем, в порушення прийнятих зобов'язань за ОСОБА_3 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у період часу з 12.08.2016 року по 03.03.2018 року не здійснювалось внесення орендної плати за користування майном, яке є предметом названого договору оренди, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у сумі 19 170,81 грн.

Одночасно пунктом 3.6. ОСОБА_3 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно ї або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на викладене, у зв'язку з несплатою орендної плати нарахована пеня за період з 12.08.2016 року по 03.03.2018 року у сумі 7 685,86 грн.

Пунктом 9.4 зазначеного ОСОБА_3 передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. «г» ).

Регіональним відділення ФДМУ по Одеській області 05.03.2018р. на адресу ТОВ Фармасити направлено претензію про стягнення заборгованості по орендній платі, пені за договором оренди та дострокового розірвання договору оренди на підставі невиконання орендарем істотних умов договору - сплати орендної плати.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді по задоволення.

Пунктом 10.9 ОСОБА_3 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Відповідно до п. 10.10 ОСОБА_3, Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта прийманні-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення ОСОБА_3 покладається на Орендодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» , Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Представництва підпорядковуються регіональним відділенням. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Враховуючи, що через неналежне здійснення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області повноважень, прокурор в особі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до суду за захистом порушених інтересів держави, згідно якої просить суд про стягнення заборгованість по орендній платі у розмірі 19 170,81 грн., пеню у розмірі 7 685,86 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду Державного майна України в Одеської області в сумі 19 170,81грн. які і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.6 ОСОБА_3 встановлено, що що орендна плата, перерахована несвоєчасно ї або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 3.6. договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 7 685,86грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 9.4 зазначеного ОСОБА_3 передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. «г» ).

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи щодо несплати орендарем орендної плати, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому задовольняються господарським судом.

При цьому, згідно з п.1 Інформаційного листа ВГСУ 06.08.2008р. №01-8/471 недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов'язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 10.9 ОСОБА_3 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Відповідно до п. 10.10 ОСОБА_3, Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта прийманні-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення ОСОБА_3 покладається на Орендодавця.

Таким чином позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване нерухоме майно визнаються господарським судом обґрунтованими і правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, та підлягають задоволені в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Іллічівської місцевої прокуратури (68004, м. Чорноморськ, вул.. В.Шума, 9/102-Н) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул.. В. Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367) про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 26 856,67грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367) до державного бюджету України (отримувач УК у м. Одесі/Суворовський р-н/22080300, код ЄДРПОУ отримувача (ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО ГУДКСУ 929011, номер рахунку 31114094700009, ККД 22080300) заборгованості по орендній платі в розмірі 19 170 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 81 коп., пеню в розмірі 7 685 (сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 86 коп.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.03.2013р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367).

4.Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367) повернути орендоване майно, а саме: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі, яка прибудована до головного комплексу лікарні, блок А2 (інв.. №10310001), загальною площею 71,18кв.м, вартістю 881 238,64грн, що розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Віталія Шума, 4, та обліковується на балансі Державного закладу Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорту МОЗ України .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасити» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Карла Маркса, буд. 4, код ЄДРПОУ 38167367) на користь прокуратури Одеської області на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ М. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026, вул.. Пушкінська, 3, неприбуткова організація) судовий збір в сумі 16 743 (шістнадцять тисяч сімсот сорок три)грн. 25коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 листопада 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна