Рішення

від 19.11.2018 по справі 0540/5346/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 р. Справа№0540/5346/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

секретаря Кононенко В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДОК» до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРДОК» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії /а.с.4-17/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області безпідставно відмовлено в реєстрації податкових накладних, виписаних по факту постачання позивачем товарно-матеріальних цінностей контрагентам з підстав ненадання позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних розрахункових документів та банківських виписок. Посилаючись на достатність наданих документів для встановлення наявності підстав для складення податкових накладних та можливість встановити фактичне відбуття господарських операцій, позивач зауважував на протиправності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

З урахуванням уточнених вимог, просить суд, визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної: від 10 травня 2018 року за №692624/39979027, №692622/39979027, №692625/39979027, №689436/39979027, №692630/39979027, №692628/39979027; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю АРДОК податкові накладні за №13 від 16 березня 2018 року, за №14 від 16 березня 2018 року, за №15 від 16 березня 2018 року, за №16 від 19 березня 2018 року, за №18 від 19 березня 2018 року, за №19 від 19 березня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних/а.с.120-132/.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, надали суду відзиви на позовну заяву в якому зазначив, що рішення від 10 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних такими, що прийняті у відповідності до положень податкового законодавства. Згідно пункту 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 підставою прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, крім іншого, передбачено ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 4 пункту 13 цього Порядку. Оскільки до наданих після зупинення реєстрації податкових накладних письмових пояснень позивачем не додано розрахункових документів, банківських виписок та враховуючи передбачені умовами укладених позивачем договорів строки оплати поставлених товарно-матеріальних цінностей, відповідачі наполягали на обґрунтованості та правомірності прийнятих рішень про відмову. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог/а.с.134-136,176-179/.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху /а.с.85/.

18 липня 2018 року позивачем виконано ухвалу суду від 09 липня 2018 року та усунуто недоліки позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження /а.с.88-102/.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року відкрито провадження по справі №0540/5346/18-а та призначено підготовче провадження/а.с.1/.

22 серпня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено підготовче провадження на 29 серпня 2018 року.

27 серпня 2018 року позивачем надано уточнену позовну заяву /а.с.120-132/.

29 серпня 2018 року відповідачем 1 засобами електронного зв'язку, суду надано відзив на позовну заяву з додатками, а позивачем витребувані судом документи /а.с.133-154,155-163/.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДОК» про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду/а.с.168/.

26 вересня 2018 року відповідачем 2 засобами електронного зв'язку, суду надано відзив на позовну заяву з додатками /а.с.176-182/.

Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року подовжено строк підготовчого провадження до 22 жовтня 2018 року /а.с.188/.

22 жовтня 2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРДОК» , є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 39979027. Даними єдиного державного реєстру місцезнаходженням позивача є Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 58.

Відповідачі - Головне управління ДФС у Донецькій області та Державна фіскальна служба України є юридичними особами, є органами державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій № 1 від 15.04.2018 /а.с.21/, від 13.04.2018/а.с.35/, від 13.04.2018 /а.с.47/, від 15.04.2018 /а.с.57/, від 15.04.2018 /а.с.63/, від 15.04.2018 /а.с.71/, направлені позивачем до Єдиного реєстру податкові накладні № 16 від 19.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_1), № 14 від 16.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_2), № 13 від 16.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_3), № 15 від 19.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_4), № 18 від 19.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_5), №19 від 19.03.2018 (реєстраційний номер НОМЕР_6) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, реєстрацію зупинено. За змістом наведених квитанцій податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , у зв'язку із чим товариству позивача запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04 травня 2018 року позивачем подані до ДФС України пояснення разом із документами, підтверджуючими відбуття господарських операцій, за наслідком вчинення яких позивачем складалися податкові накладні, зокрема, договори на постачання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти прийняття послуг, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, інвентаризаційні відомості тощо /а.с.23-34,37-46,49-56,59-62,65-70,73-76/.

08 та 10 травня 2018 року комісією відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення №692624/39979027, №692622/39979027, №692625/39979027, №689436/39979027, №692630/39979027, №692628/39979027 з підстав ненадання останнім первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і траспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні /а.с.22,36,46,58,64,72/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх рішень, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника скласти на дату виникнення податкових зобов'язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (пункт 201.7.статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року.

Пунктом 3 наведеного порядку визначено, що податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до встановлених цим пунктом ознак.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 5 Порядку).

Згідно пункту 6 Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування або податкова накладна (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) відповідають критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункти 6, 7 Порядку).

За змістом пункту 12 та підпунктів 3, 4 пункту 13 Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в автоматичному режимі направляється платнику податку квитанція. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначений пунктом 14 наведеного Порядку.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 5 Порядку).

Згідно пункту 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 21 зазначеного порядку передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 20 наведеного порядку передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у тому числі, в день настання однієї набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінетом Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року .

Так, згідно пунктів 12, 13 цього порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 17 цього порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 19 Порядку).

Згідно пункту 20 Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд виходить із наступного.

Пунктом 21 Порядку № 117 підставою прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього. Підпунктом 4 пункту 13 Порядку передбачено, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної має містити пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Отримані позивачем квитанції по зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 19 березня 2018 року №16 (реєстраційний номер НОМЕР_1), від 16 березня 2018 року №14 (реєстраційний номер НОМЕР_2), від 16 березня 2018 року №13 (реєстраційний номер НОМЕР_3), від 16 березня 2018 року №15 (реєстраційний номер НОМЕР_4), від 19 березня 2018 року №18 (реєстраційний номер НОМЕР_5), від 19 березня 2018 року №19 (реєстраційний номер НОМЕР_6) містять загальну фразу про необхідність надання достатніх для прийняття фіскальним органом рішення про реєстрацію податкових накладних документів без конкретизації їх переліку.

Суд зазначає, що обов'язок платника податків виконати вимогу контролюючого органу кореспондує з правом на витребування податковим органом додаткових документів у передбачених законом випадках. Втім, податковий орган має конкретизувати перелік витребуваних ним документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, за для того, що платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення податковим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість податкового органу в подальшому притягнути такого платника податків до будь-якої відповідальності, пов'язаної із ненаданням конкретного документу.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що податкові накладні, направлені позивачем на реєстрацію були сформовані позивачем за фактом передачі товарно-матеріальних цінностей контрагентам. Як встановлено судом, до пояснень щодо формування податкового кредиту позивачем додавалися договори на постачання ТМЦ із контрагентами, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо. В даному випадку перерахування грошових коштів та проведення розрахунків на умовах укладених договорів не впливає на наявність в позивача права на формування податкового кредиту, оскільки податкові накладні складалися за фактом передачі товарно-матеріальних цінностей/а.с.23-33,37-45,49-55,59-69,73-76,194-247/.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що прийняті комісією відповідача 1 рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 08 та 10 травня 2018 року №692624/39979027, №692622/39979027, №692625/39979027, №689436/39979027, №692630/39979027, №692628/39979027 прийняті за відсутності на те правових підстав та підлягають скасуванню.

Враховуючи те, що рішення про відмову комісії відповідача в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від 19 березня 2018 року №16 (реєстраційний номер НОМЕР_1), від 16 березня 2018 року №14 (реєстраційний номер НОМЕР_2), від 16 березня 2018 року №13 (реєстраційний номер НОМЕР_3), від 16 березня 2018 року №15 (реєстраційний номер НОМЕР_4), від 19 березня 2018 року №18 (реєстраційний номер НОМЕР_5), від 19 березня 2018 року №19 (реєстраційний номер НОМЕР_6) є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки належним способом для захисту порушенного права позивача.

Отже, заявлені позивачем вимоги в частині вимог про скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідачів з прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Доказів понесення витрат ТОВ АРДОК на професійну правничу допомогу у розмірі 3900грн до закінчення судових дебатів суду не подано. Зокрема не надано платіжне доручення(тощо) на сплату вказаної суми. З огляду на що в цій частині судові витрати розподілу не підлягають.

Платіжним дорученням №110 від 03 липня 2018 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762грн/а.с.3/.

З огляду на що суд присуджує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДОК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області судовий збір в розмірі 1762(ордна тисяча сімсот шісдесят дві) гривні.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДОК» до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 березня 2018 року №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №692624/39979027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 березня 2018 року №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №692622/39979027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 березня 2018 року №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №692625/39979027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19 березня 2018 року №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №689436/39979027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19 березня 2018 року №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №692630/39979027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19 березня 2018 року №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року за №692628/39979027.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю АРДОК податкові накладні за №13 від 16 березня 2018 року, за №14 від 16 березня 2018 року, за №15 від 16 березня 2018 року, за №16 від 19 березня 2018 року, за №18 від 19 березня 2018 року, за №19 від 19 березня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДОК» (адреса: вул. Дружби,58, м. Краматорськ, 84301, Донецька область, код ЄДРПОУ 39979027) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: вул. Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 87526, Донецька область, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 1762(ордна тисяча сімсот шісдесят дві) гривні.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 листопада 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.