Рішення

від 28.11.2018 по справі 1540/4306/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4306/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 09.08.2018 року № НОМЕР_1;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 09.08.2018 року № НОМЕР_2;

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області судові витрати за подання даного позову.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2018 року за № 2536/14-07, № 2537/14-07, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на підставі наказу № 2267 від 03.04.2018 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД та ТОВ САВОН ПЛЮС за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року.

За результатами перевірки був складений акт ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2018 року № 1538/15-32-14-07/41353405.

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.08.2018 року: № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 145 558 грн., № НОМЕР_2, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками, що наведені в акті перевірки через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача й вимогам діючого цивільного, господарського й податкового законодавства України.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.09.2018 року.

06.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області відхиляє наведені позивачем міркування, аргументи і пояснення, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті не через порушення законодавства контрагентами позивача, або через їх несплату податків, а з причин невизнання реальності господарських операцій. Контрагенти позивача, ТОВ САВОН ПЛЮС та ТОВ МАРВІЛ ТРЕЙД здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а надані позивачем документи самі по собі не можуть підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскілки за інформацією податкового органу вказані суб'єкти господарювання не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача, обумовленого в договорі товару та надати обумовлені договором послуги.

26.09.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2018 року.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові та у відповіді на відзив на адміністративний позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Суд вислухав думку представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Суд зазначає, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУта на підставі наказу від 03.04.2018 року № 2267, ГУДФС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД та ТОВ САВОН ПЛЮС за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року.

05.04.2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено запит на адресу ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ про надання документів з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року, ТОВ САВОН ПЛЮС за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

09.07.2018 року відповідачем повторно спрямований запит на адресу позивачу з приводу надання вказаних документів.

10.07.2018 року позивач надав до ГУДФС в Одеській області відповідь № 0707 на запити з копіями первинних документів.

17.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 1537/15-32-14-07/41353405 про ненадання позивачем до перевірки: документів, які свідчать про якість товару (сертифікати, звіти, тощо), кошторис (договірна ціна), локальна схема, акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), відомість витрачених ресурсів витрат підрядника.

17.07.2018 року, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ складено акт № 1538/15-32-14-07/41353405 від 17.07.2018 року, з огляду на який, відповідачем встановлено порушення ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНЛОРГІЙ :

П. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2,198.3 ст. 198 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 116446 грн., в тому числі за жовтень 2017 року - 66446 грн., листопад 2017 року - 50000,00 грн.;

П. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 131.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у випадках, передбачених цим Кодексом.

09.08.2018 року ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акта перевірки від 17.07.2018 року № 1538/15-32-14-07/41353405, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 145558,00 грн.

09.08.2018 року ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акта перевірки від 17.07.2018 року № 1538/15-32-14-07/41353405, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки..

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, у тому числі, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді) встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ(в редакції чинній у перевіряємому періоді), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), а дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п 198.5 ст. 198 ПКУ (в редакції чинній у перевіряємому періоді), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи, в розумінні, наведених норм законодавства. При цьому, неістотні недоліки в таких первинних документах, за умови,що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, не є підставою для висновків про нереальність господарських операцій, за якими складено такі первинні документи.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою, для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на нереальності певних господарських операцій, які вчинялися позивачем з контрагентами ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД та ТОВ САВОН ПЛЮС .

Щодо висновків відповідача, які наведені в акті перевірки з приводу господарських операцій позивача з ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки вказано, що за умовами договору постачання від 24.10.2017 року № 2410/1, ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ та ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД , ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД надало позивачу послуги зі стикового зварювання ПЕ труб, проте, договір не містить даних щодо проведення робіт, кількість витраченого часу та трудових ресурсів, об'єм проведених робіт. У акті приймання виконаних робіт відсутні місця складання, місця проведення робіт, кількість витраченого часу та трудових ресурсів, об'єм проведених робіт (кількість стикового зварювання ПЕ труб), прізвища посадових осіб, які підписали. Крім того, договір, акт здачі-приймання робіт та платіжне доручення виписано та підписано однією датою 24.10.2017 року, що свідчить про неможливість виконання робіт.

24.10.2017 року між ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (замовник) та ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД (виконавець) укладено договір № 2410/1 про надання виконавцем послуг з стикового зварювання ПЕ труб. Ціна послуг за довго ром становить 35000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5833,33 грн. Термін виконання послуг - жовтень 2017 року. (т. 1 арк. с. 166-167).

Факт виконання умов договору сторонами підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.10.2017 року № 74 (т. 1 арк. с. 168), податковою накладною № 75 від 24.10.2017 року (т. 1 арк. с. 169), карткою рахунку 631 (т. 1 арк. с. 171), журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 за 4 квартал 2017 року ( т. 1 арк. с. 98) рахунком на оплату № 631 від 24.10.2017 року (т. 2 арк. с. 22).

На думку суду, надані до перевірки документи, повністю підтверджують факт вчинення ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД на адресу позивача послуг зі зварювання ПЕ труб, а ті недоліки первинних документів, про які вказано в акті перевірки не є суттєвими для визначення факту реальності здійснення господарської операції. Щодо тверджень відповідача з приводу того, що договір, акт здачі-приймання робіт та платіжне доручення складені в один і той самий день, що свідчить про неможливість виконання робіт, суд вважає такі висновки контролюючого органу необґрунтованими та помилковими, оскільки договір укладений був 24.10.2017 року, строк виконання робіт - жовтень 2017 року, тобто з огляду на сам зміст договору можливо встановити, що сторони передбачили надання послуг у короткий строк. Характер наданих ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД послуг зі зварювання ПЕ труб, на думку суду, не потребує тривалого часу для виконання таких робіт. З огляду на зміст акту перевірки, у жовтні 2017 року в ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД працювало 10 осіб (1 особа у штаті та 9 за цивільно-правовими договорами). Таким, чином суд робить висновок, що відповідач не довів під час розгляду справи факт неможливості виконання контрагентом позивача послуг зі зварювання ПЕ труб за один день.

В акті перевірки, також вказано, що 04.10.2017 року між ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ та ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД укладено договір про надання ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД послуг з будівництва зовнішніх мереж водопроводу, господарсько-побутової та зливової каналізації групи 10-поверхових будинків в складі мкр. 4-5 ж/м Котовського Ліванського р-н., Одеської обл. ГУ ДФС України в Одеській області встановлено, що в акті виконаних будівельних робі відсутні дані про субпідрядника, місце складання, кількість втраченого часу, трудових та фінансових ресурсів, об'єм проведених робіт, походження матеріалів та інструментів використаних в ході виконання робіт, прізвища посадових осіб, які підписали. Крім того, акт здачі-приймання робіт, договір, платіжне доручення виписано та підписано однією датою 02.11.2017 року, що свідчить про неможливість виконання робіт. До перевірки не надано № КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати , таким чином не можливо перевірити показники при складанні первинної документації на проведення будівельних робіт. З огляду на досліджену податкову інформацію, відповідач зробив висновок, що ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД не могло виконувати роботи (послуги) у зв'язку із відсутністю трудових та фінансових ресурсів, основних засобів, віддаленості контрагентів один від одного.

Суд встановив, що 25.09.2017 року між ТОВ Обслуговуюче підприємство Новий Квартал (замовник) та ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (підрядник) укладено договір № 250917/1 про надання підрядником послуг з будівництва зовнішніх мереж водопроводу, господарсько-побутової та зливної каналізації групи 10-поверхових будинків в складі мкр. 4-5 ж/м Котовського , Лиманського району, Одеської області. З огляду на зміст договору, передбачена можливість залучення підрядником до виконання робіт третіх осіб (т. 1 арк. с. 131-134).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, суд надано: довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні (т. 1 арк. с. 135-162).

04.10.2017 року між ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (замовник) та ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД укладено договір № 0410/2 про надання ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД на адресу позивача послуг з будівництва зовнішніх мереж водопроводу, господарсько-побутової та зливної каналізації групи 10-поверхових будинків в складі мкр. 4-5 ж/м Котовського , Лиманського району, Одеської області (т. 1 арк. с. 163-164).

На підтвердження факту реальності вказаної господарської операції суду надано: акт здачі приймання-робіт від 02.11.2017 року (т. 1 арк. с. 165), податкову накладну № 3 від 02.11.2017 року (т. 1 арк. с. 170), картку рахунку 631 (т. 1 арк. с. 171), журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за 4 квартал 2017 року ( т. 1 арк. с. 98), акт № 120 приймання виконаних будівельних робіт № 120 за формою № КБ-25в від 02.1.2017 року(т. 2 арк. с. 157-160) , довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (т. 2 арк. с. 161), підсумкову відомість ресурсів (т. 2 арк. с. 162-165), розрахунок загальновиробничих витрат (т. 2 арк. с. 166).

Таким чином, на думку суду, надані позивачем документи повністю підтверджують факт реальності вказаної господарської операції. При цьому, щодо відсутності в акті виконаних будівельних робіт даних про субпідрядника, місце складання, кількість втраченого часу, трудових та фінансових ресурсів, об'єм проведених робіт, походження матеріалів та інструментів використаних в ході виконання робіт, прізвища посадових осіб, які підписали, суд зазначає, що вказані недоліки первинних документів, про які вказано в акті перевірки не є суттєвими для визначення факту реальності здійснення господарської операції.

Доводи відповідача з приводу того, що акт здачі-приймання робіт, договір, платіжне доручення виписано та підписано однією датою - 02.11.2017 року, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки сам відповідач в акті перевірки вказує, що договір укладений 04.10.2017 року.

До перевірки позивачем не надавалися Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).

Вказані документи були надані суду, оформлені належним чином, а отже, доводи ГУ ДФС в Одеській області з приводу неможливості перевірити показники при складанні первинної документації на проведення будівельних робіт є такими, що станом на час прийняття рішення судом не відповідають дійсності.

Щодо посилання в акті перевірки на податкову інформацію щодо контрагента позивача, ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД , та висновки щодо неспроможності вказаного підприємства виконувати роботи (послуги) у зв'язку із відсутністю трудових та фінансових ресурсів, основних засобів, віддаленості контрагентів один від одного, суд зазначає наступне.

На думку суду, відсутність інформації у контролюючого органу щодо наявності у контрагента позивача трудових ресурсів та основних засобів не є підставою для встановлення факту безтоварності господарських операцій з таким контрагентом, оскільки основні засоби і трудові ресурси не обов'язково повинні знаходитися у власності суб'єкта господарювання та можуть бути орендовані або взяті в лізинг у третіх осіб.

Крім цього, в акті перевірки вказано, що у жовтні 2017 року в ТОВ МАРВІЛ-ТРЕЙД працювало 10 осіб (1 особа у штаті та 9 за цивільно-правовими договорами), а в листопаді 2017 року - 10 осіб у штаті.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року Щодо підстав для визнання договорів нікчемними .

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів послуги ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ не отримано.

Щодо висновків відповідача, які наведені в акті перевірки з приводу господарських операцій позивача з ТОВ САВОН ПЛЮС суд зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що за умовами договорів купівлі-продажу від 04.10.2017 року № 0410/03, від 24.10.2017 року № 2410/03 ТОВ САВОН ПЛЮС зобов'язалося передати у власність позивача сантехнічні матеріали, обладнання, запчастини, проте, видаткові накладні за вказаним договором підписані, але відсутнє прізвище підписанта,місце складання видаткових накладних не зазначено, підтвердити факт доставки товару із міста Миколаїв до міста Одеси неможливо, підприємством не зареєстровано податкові накладні щодо придбання та/або оренди транспортного засобу - VOLKSWAGEN LT, ПММ, а також податкові накладні щодо отримання транспортних послуг, до перевірки не надано документи, які могли б свідчити про якість отриманого товару, з огляду на податкову інформацію ТОВ САВОН ПЛЮС здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних, з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд встановив, що 04.10.2017 року між ТОВ САВОН ПЛЮС (постачальник) та ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (покупець) укладено договір поставки № 0410/03 про поставку на адресу позивача сантехнічних матеріалів, обладнання, запчастин. (т. 1 арк. с. 176-177).

24.10.2017 року між ТОВ САВОН ПЛЮС (постачальник) та ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (покупець) укладено договір поставки № 2410/03 про поставку на адресу позивача сантехнічних матеріалів, обладнання, запчастин. (т. 1 арк. с. 178-179).

На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів суду надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, журнал-ордер і відомість по рахунку 631, картку рахунку 631, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 арк. с. 180-198).

На підтвердження факту реалізації придбаних у ТОВ САВОН ПЛЮС товарів, позивач надав договори поставки, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні видаткові накладні (т. 1 арк. с. 173-175 , арк. с. 200-250).

На думку суду, надані позивачем документи повністю підтверджують факт реальності вказаної господарської операції. При цьому, щодо недоліків видаткових накладних, про які зазначено в акті, суд вважає їх не є суттєвими для визначення факту реальності здійснення господарської операції.

Щодо висновків відповідача про неможливість підтвердити факт доставки товару із міста Миколаїв до міста Одеси, суд зазначає, що з огляду на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CХО 340937, директору підприємства позивача ОСОБА_3 з 15.07.2016 року на праві власності належить автомобіль вантажний бортовий (дубль кабіна) VOLKSWAGEN LT 50, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Посилання відповідача на Центральну базу даних МТСБУ (реєстрація страхових полісів), що зазначений автомобіль лічиться, як легковий автомобіль від 2001 до 3000 куб.см., тому і не можливо підтвердити факт доставки товару із міста Миколаїв до міста Одеса, спростовується наявним свідоцтвом про право власності на транспортний засіб, де автомобіль зазначається як вантажний бортовий та відсутністю в Полісі №АМ/ 0896080 щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посилання на належність автомобіля VOLKSWAGEN LT 50, реєстраційний номер НОМЕР_3 до легкового або вантажного.

З огляду на товарно-транспортні накладні, що наявні в матеріалах справи, саме вказаним автомобілем було здійснено транспортування особисто ОСОБА_3 товару, що придбаний у ТОВ САВОН ПЛЮС . На думку суду, використання директором ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ у господарських цілях підприємства власного транспортного засобу не є порушення норм чинного податкового законодавства, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано. Наявність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та перевезення товару без залучення осіб, які надають транспортні послуги, а самостійно директором підприємства позивача за допомогою власного вантажного автомобіля, на думку суду, є достатнім доказом на підтвердження факту реальності перевезення товару з м. Миколаєва у м. Одесу.

Щодо ненадання позивачем до перевірки документів, які могли б свідчити про якість отриманого товару, суд зазначає, що позивач надав докази. Які підтверджують факт подальшої реалізації придбаного товару та суд вважає належними та обґрунтованими доводи представника позивача з приводу того, що документи на підтвердження якості товару були передані покупцям-контрагентам позивача разом із товаром.

Щодо посилання в акті перевірки на податкову інформацію щодо контрагента позивача, ТОВ САВОН ПЛЮС , та висновки щодо неспроможності вказаного підприємства виконувати роботи (послуги) у зв'язку із відсутністю трудових та фінансових ресурсів, основних засобів, віддаленості контрагентів один від одного, суд зазначає наступне.

На думку суду, відсутність інформації у контролюючого органу щодо наявності у контрагента позивача трудових ресурсів та основних засобів не є підставою для встановлення факту безтоварності господарських операцій з таким контрагентом, оскільки основні засоби і трудові ресурси не обов'язково повинні знаходитися у власності суб'єкта господарювання та можуть бути орендовані або взяті в лізинг у третіх осіб.

Крім цього, в акті перевірки вказано, що у жовтні 2017 року в ТОВ САВОН ПЛЮС працювало 10 осіб (1 особа у штаті та 9 за цивільно-правовими договорами.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року Щодо підстав для визнання договорів нікчемними .

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів послуги ТОВ ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ не отримано.

Таким чином, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 прийняте ГУ ДФС в Одеській області 09.08.2018 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 145558,00 грн. є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до п. п. 44.1 44.3 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд зазначає, що до позивача застосовано штрафну санкцію, передбачену ст. 121 ПКУ, за ненадання документів, що свідчать про якість товару, № КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1 арк. с. 39, арк. висновку перевірки 26), проте, як було встановлено судом, документи, що свідчать про якість товару, отриманого від ТОВ САВОН ПЛЮС передано контрагентам-покупцям такого товару, а акт форми КБ-2в та довідку форми КБ-3 позивач надав суду, тобто позивач забезпечив збереження вказаних актів та довідки.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, що передбачені ст. 121 ПКУ.

Крім цього, на думку суду, документи, які підтверджують якість товару безпосередньо не впливають на числове значення податків та зборів, що обраховуються за результатами здійснення операцій з придбання такого товару.

Таким чином, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн. прийняте ГУ ДФС в Одеській області 09.08.2018 року є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2198,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 23.08.2018 року.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги позивача після ухвалення рішення по суті, яке буде розглянуте судом у випадку надання позивачем доказів на підтвердження сплати послуг адвоката та детального опису робіт (наданих послуг).

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 09.08.2018 року №0034391407.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 09.08.2018 року №0034401407.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (код ЄДРПОУ: 41353405) судовий збір у розмірі 2 198 грн. 68 коп. (дві тисячі сто дев'яносто вісім гривень шістдесят вісім копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (вул. Отамана Головатого, буд. 73/2, м. Одеса, 65003 код ЄДРПОУ 41353405).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, Одеська область, місто Одеса, вул. Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний судом 28.11.2018 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.