Рішення

від 21.11.2018 по справі 2340/3306/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року справа № 2340/3306/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Капітоненка А.Ю.(за довіреністю),

представника відповідача - Батаргіної Ю.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Спектр" до Державної фіскальної служби про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ ВКП "Спектр" (20708, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому, з урахуванням уточнень, просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №552964/34382689 від 10.01.2018 року;

-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 681 від 21.11.2017, що подана товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Спектр".

17.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

12.11.2018 закінчено підготовче провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням протиправно відмовлено у реєстрації зазначеної податкової накладної незважаючи на відповідність її всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржуване рішення ДФС України не містить жодної інформації щодо невідповідності накладної законодавчо встановленим вимогам, або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН.

В судовому засіданні, представник позивача стверджував, що оскаржуване рішення прийнято ДФС України всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 та наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, а рішення по своїй суті не відображає фактичних обставин справи, не ґрунтується на первинних документах, складених позивачем та його контрагентом для підтвердження господарських операцій між ними.

Представник відповідача надав суду відзив проти позову, згідно якого вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, оскільки позивачем на законну вимогу контролюючого органу не було надано належних копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Спектр" зареєстроване 22.06.2006, ідентифікаційний код 34382689, за видом діяльності, зокрема "основний" КВЕД 46.15 "Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами".

Позивачем поставлено своєму контрагенту продукцію (меблева фурнітура) на підтвердження чого складено податкову накладну № 681 від 21.11.2017, що виписана на контрагента ТОВ Технопліт , номенклатура товару ОР 320 14 кутник, ОР 320 162 петля, ОР 320 280 Б/Б механізм, ОР 320 29 02 опора, ОР 320 147 опора, ОР 320 342 механізм, ОР 320 316 каркас металевий , товар згідно з УКТ ЗЕД: 8302, на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість - 160364,40 грн.

На виконання вимог п. 201.1 та п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ ВКП Спектр через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Державної фіскальної служби України на реєстрацію податкову накладну №681 від 21.11.2017 - 14.12.2017 року о 12:03год. Того ж дня 14.12.2017, о 14:39 год., позивач отримав квитанцію №1 про те, шо за результатами обробки документ доставлено до ДФС України, документ прийнято реєстрація зупинена.

Позивачем, відповідно до п. п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, направлено повідомлення № 3 від 29.12.2017 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK реєстрація якої зупинена. Разом із повідомленням були надані документи для прийняття рішення щодо реєстрації ПН, а саме:

-договір виконання робіт по виготовленню готової продукції № 32 від 16.10.2014;

-накладна № 879 від 16.11.2017;

-рахунок № 879 від 16.11.2017;

-контракт № 010817 від 01.08.2017;

-довіреність контрагента на отримання товарів від ТОВ ВКП Спектр ;

-видаткова накладна № 681 від 21.11.2017.

Повідомлення № 3 від 29.12.2017 року з підтверджуючими документами, було доставлено до центрального рівня ДФС України, яке також включало пояснення, що ТОВ ВКП Спектр продає меблеву фурнітуру згідно кодів 8302, 83024200.

Позивачем отримано рішення №552964/34382689 від 10.01.2018 року, комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в реєстрації про: відмову у реєстрації ПН/PK в ЄРПН. Підстава: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не будучи згідним із рішенням про відмову реєстрації ПН/PK в ЄРПН, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом також встановлено, що відповідно до договору виконання робіт по виготовленню готової продукції від 16.10.2014 № 32 ПАТ Спектр - Сміла (виконавець) по завданню ТОВ Спектр (замовник) виконує за плату роботи по виготовленню готової продукції.

На виконання даного договору та у відповідності до накладної № 879 від 16.11.2017 ТОВ ВКП Спектр отримано товар у ПАТ Спектр - Сміла згідно номенклатури та рахунку № 879 від 16.11.2017, а також здійснено її оплату.

ТОВ ВКП Спектр (поставщик) укладено контракт № 010817 від 01.08.2017 з ТОВ Техноплит на поставку товару (меблевої фурнітури).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ Техноплит позивачем надано видаткову накладну № 681 від 21.11.2017 про поставку товару, а згідно платіжного доручення № 304 від 21.11.2017 ТОВ Техноплит здійснено оплату в розмірі 160364,40грн. за поставлений товар, що узгоджується з випискою банку про рух коштів по рах. №26001051506854.

Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення ДФС України, слугувало надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу протиправними у зв'язку з таким.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки у реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.122010 №1246 (з наступними змінами, далі - Порядок № 1246).

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає п. 74.2 ст. 74 ПК України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно Критерію, який був зазначений відповідачем в квитанці № 1, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УК ЗЕД: 8302.

Суд зазначає, що згідно із п. 1 Переліку № 567 для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, визначений такий вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 2 Переліку № 567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно із пп. 201.16.3 п 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

-реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такі підстави встановлені постановою Кабінетом Міністрів України від 29.03.2017 №190, якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що саме остання обставина зазначена Комісією ДФС України як підстава для його прийняття.

Така підстава для відмови в реєстрації податкової накладної за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податків документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком №567.

У свою чергу, така підстава для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно до п. 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566, Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно із п. 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС від 26 червня 2017 року № 450, матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; Комісією ДФС України не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Спірним рішенням Комісією ДФС було відмовлено в реєстрації податкової накладної з підстави надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У той же час, оскаржуване рішення об'єктивно не містять чіткого визначеної підстави та мотивів для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Тобто вказані господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку позивача, як і господарські операції між позивачем та його постачальниками.

Суд зазначає, що всі вказані документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісією ДФС України, незважаючи на повідомлення ТОВ "ВКП Спектр" та додані до нього документи, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без уточнення підстав неврахування наданих позивачем документів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДФС України по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення Комісією як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії ДФС України документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За вказаних обставин, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані ТОВ ВКП "Спектр" відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ ВКП "Спектр".

В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби №552964/34382689 від 10.01.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 681 від 21.11.2017 на суму 160364 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 26727 грн.40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Спектр" (код ЄДРПОУ 34382689) судовий збір в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2018