ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6280/18 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху 27 листопада 2018 року м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕРЗ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянт отримав 07 серпня 2018 року (а.с. 71). Відповідно до дати на штемпелі вхідної кореспонденції суду першої інстанції апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 16 жовтня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з апеляційною скаргою Державна фіскальна служба України подала до суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент подачі адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, який на перше січня 2018 року становив 1762 грн. А згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви. Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 2 643 грн. ( 1 762 грн. х 150%). Також апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають д/итину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Крім того, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору. З огляду на викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати. За таких обставин підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні. Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та шляхом сплати судового збору в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя У Х В А Л И В : В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити. В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може. Суддя Коротких А.Ю.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2018 |
Оприлюднено | 29.11.2018 |
Номер документу | 78158535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні