Рішення

від 11.08.2006 по справі 13/3426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/3426

                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2006 р.                                                                         Справа №  13/3426

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -  судді Скиби Г.М., при секретарі Дяченко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю "Нібулон"  м. Миколаїв

до   приватного підприємства "Транс Оіл"  м. Черкаси   

про  стягнення 21726 грн. 74 коп. боргу та санкцій.  

Представники сторін:

від позивача :  Петровський Д.О. –довіреність №159 від 1.06.2006р.;

відповідача: участі не брали. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору. Сторони не скористались правом на участь представників в засіданні суду. Про причини неприбуття сторони не повідомили. Справа розглядається за наявними доказами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд   ВСТАНОВИВ :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" (далі - Позивач) та Приватним підприємством "Транс-оіл" (далі - Відповідач) шляхом належного оформлення 2-х письмових документів, що містять в собі істотні умови договору купівлі-продажу (рахунок від 13.07.2005р. №389 та платіжне доручення на оплату рахунку від 14.07.2005р. №12811) було укладено двосторонній договір від 13.07.05р. (далі - Договір), згідно якого Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача Бензин А-76 в кількості 7965 літрів, загальною вартістю - 19274,66 грн. Тобто, між сторонами у 2005 році виникли господарські відносини у відповідності до вимог ст. 11 ЦК України.

Згідно з платіжним дорученням від 14.07.2005р. №12811 Позивач виконав умови Договору, сплативши Відповідачу 19 274 грн. 66 коп. в оплату рахунку №389, виставленого 13.07.2005р.

Представник позивача зазначає, що відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 ГК України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу купівлі-продажу товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Оцінюючи подані докази та пояснення представника позивача, суд вважає, що договір від 14.07.2005р. між Позивачем та Відповідачем щодо купівлі-продажу бензину А-75 кількістю 7965 л на загальну суму 19274,66 грн. (з ПДВ) є укладеним та дійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця

доставити товар;

        2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий

покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

В той ж час, Продавець не поінформував Покупця про готовність товару до передачі Покупцеві.

Відповідно до ч. 2 зазначеної вище статті якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

В той же час, Відповідач зазначених вище умов ЦК України не виконав.

З метою повернення коштів, сплачених на виконання Договору, Покупець направив на адреси Продавця лист від 20.10.2005р. №4911/2-1-1 із вимогою повернення всієї суми коштів, перерахованих Продавцю.

В той же час, до цього часу Продавець зазначених коштів (а саме, 19274,66 грн.) не повернув та товар не передав.

Відповідно до приписів ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У даному випадку між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого Відповідач повинен надати товар, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його обов'язку після оплати товару.

За ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Оскільки в договорі не було передбачено строку поставки нафтопродуктів Позивач вважає терміном настання строку виконання зобов'язання - момент отримання Відповідачем вимоги Позивача про повернення коштів. Так як Позивач направив вказану вимогу 21.10.2005р. (лист №4911/2-1-1 від 20.10.2005р.) та з урахуванням максимально можливого терміну обігу цінної поштової кореспонденції у 10 днів (відповідно до п. 14 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 листопада 2005 року N 759, між обласними центрами України - 3 дні), момент отримання Відповідачем зазначеної вище вимоги можна вважати не пізніше 31.10.2005р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, Відповідач повинен був або передати у власність Позивачу нафтопродукти відповідно до Договору, або повернути сплачені Позивачем кошти в термін по 07.11.2005р. включно.

Частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а згідно ч.4 цієї статті, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до постанови Національного банку України від 09.08.2005р. №275 встановлено з 10.08.2005р. розмір облікової ставки на рівні 9,5 % річних, яка є чинною до 10.06.2006р. З 10.06.2006р. відповідно до постанови Національного банку України від 06.06.2006р. №207 встановлено розмір облікової ставки на рівні 8,5 % річних.

Таким чином, сума відсотків, яка підлягає сплаті за користування чужими коштами за період з 07.11.05р. по 22.06.06р. складає:

9,5 % / 365 (кількість днів у році) / 100% х 19274,66 грн. (сума грошового зобов'язання) х 214 днів (строк користування коштами з 07.11.2005р. до 10.06.2006р.) = 1073,57 грн.

+ 8,5 % / 365 (кількість днів у році) / 100% х 19274,66 грн. (сума грошового зобов'язання) х 13 днів (строк користування коштами з 10.06.2006р. до 22.06.2006р.) = 58,35 грн.

= 1073,57 грн. + 58,35 грн. = 1131,92грн.

Також, згідно зі ст. 625 Господарського кодексу України, якою встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, Відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу, яка підлягає сплаті з урахуванням індексу інфляції, за період з 07.11.05р. по 22.06.06р., складає: 19274,66 грн. х 1,012 х 1,009 х 1,012 х 1,018 х 0,997 х 0,996х 1,005 = 20235,20 грн.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період з 07.11.05р. по 22.06.06р. складає: 3 % / 365 (кількість днів у році) / 100% х 19274,66 грн. (сума грошового зобов'язання) х 227 днів (строк прострочення) = 359,62 грн.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає: 21726,74грн. (20235,20 + 1131,92 + 359,62), яку він просить примусово стягнути.

11 серпня 2006 року позивач подав суду заяву про зміну та доповнення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України. Заяву прийнято судом до розгляду.

Представник позивача зазначає, що у азі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема ст. 611 ЦК України:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це

встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Ч.1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

При аналізі ст. 22 ЦК України слідує, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, насамперед є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

ТОВ СП „Нібулон" повідомляє, що з метою відновлення свого порушеного права підприємство, звернулось до боржника з листом від 20.10.2005р. №4911/2-1-1 з вимогою про повернення коштів (або поставку товару), на які відповіді не отримало.

В той же час у зв'язку з необхідністю в отриманні бензину А-76 ТОВ СП „Нібулон" було вимушено здійснити пошук інших продавців бензину і придбавати бензин А-76 за вищими цінами, тобто відповідач своїми діями примусив ТОВ СП „Нібулон" понести надмірні витрати на придбання бензину, тобто підприємство понесло реальні збитки.

Так, відповідно до рахунку №1049-В від 08.11.2005р. та платіжного доручення №22930 від 10.11.2005р. ТОВ СП „Нібулон" було сплачено на адресу ТОВ „Укрексім", код 30396546, суму в розмірі 55038 грн. (з ПДВ) за пальне, з неї 10909,65 грн. (з ПДВ) - за придбання бензину А-76 в кількості 4245 літрів, що в розрахунку становить 2,57 грн. за літр з ПДВ.

В той же час, відповідно до умов договору між ТОВ СП „Нібулон" та ПП „Транс-оіл" від 14.07.2005р. вартість бензину А-76 за зазначеним договором становила 2,42 грн. з ПДВ.

Таким чином при придбанні бензину у ТОВ „Укрексім" ТОВ СП „Нібулон" фактично здійснило надмірні витрати в розмірі: (2,57 грн. - 2,42 грн.) х 4245л = 636,75 грн.

До того ж, відповідно до рахунку №529 від 09.11.2005р. та платіжних доручень №23089 від 11.11.2005р. та №22929 від 10.11.2005р. ТОВ СП „Нібулон" було сплачено на адресу ТОВ „Назарет Транс", код 33625929, суму в розмірі 21783,60 грн. (з ПДВ) за пальне, з неї 5842,80 грн. (з ПДВ) - за придбання бензину А-76 в кількості 2164 літрів, що в розрахунку становить 2,70 грн. за літр з ПДВ.

В той же час, відповідно до умов договору між ТОВ СП „Нібулон" та ПП „Транс-оіл" від 14.07.2005р. вартість бензину А-76 за зазначеним договором становила 2,42 грн. з ПДВ.

Таким чином при придбанні бензину у ТОВ „Назарет Транс" за рахунком №529 ТОВ СП „Нібулон" фактично здійснило надмірні витрати в розмірі: (2,70 грн. - 2,42 грн.) х 2164л = 605,92 грн.

Відповідно до рахунку №501 від 09.11.2005р. та платіжного доручення №22704 від 07.11.2005р. ТОВ СП „Нібулон" було сплачено на адресу ТОВ „Назарет Транс", код 33625929, суму в розмірі 22045,32 грн. (з ПДВ) за пальне, з неї 5894,73 грн. (з ПДВ) - за придбання бензину А-76 в кількості 2164 літрів, що в розрахунку становить 2,72 грн. за літр з ПДВ.

В той же час, відповідно до умов договору між ТОВ СП „Нібулон" та ПП „Транс-оіл" від 14.07.2005р. вартість бензину А-76 за зазначеним договором становила 2,42 грн. з ПДВ.

У зв'язку з тим, що за договором з ПП „Транс-оіл" позивачу повинно було бути направлено 7965л бензину, тому кількість необхідного бензину за рахунком №501 в пропорції з кількістю бензину по договору з ПП „Транс-оіл" становить: 7965л - 2164л -4245л = 1556л. Таким чином при придбанні бензину у ТОВ „Назарет Транс" за рахунком №501 ТОВ СП „Нібулон" фактично здійснило надмірні витрати в розмірі: (2,72 грн. - 2,42 грн.) х 1556л = 466,80 грн.

Підсумовуючі наведене, у зв'язку з необхідністю в отриманні бензину А-76 ТОВ СП „Нібулон" було вимушено здійснити пошук інших продавців бензину і придбавати бензин А-76 за вищими цінами, тобто здійснило надмірні витрати на придбання бензину, тому понесло реальні збитки на загальну суму 1709,47 грн. (466,80 + 605,92 + 636,75).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а згідно ч.4 цієї статті, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до постанови Національного банку України від 09.08.2005р. №275 встановлено з 10.08.2005р. розмір облікової ставки на рівні 9,5 % річних, яка є чинною до 10.06.2006р.. З 10.06.2006р. відповідно до постанови Національного банку України від 06.06.2006р. №207 встановлено розмір облікової ставки на рівні 8,5 % річних.

Таким чином, сума відсотків, яка підлягає сплаті за користування чужими коштами за період з 07.11.05р. по 22.06.06р. складає:

9,5 % / 365 (кількість днів у році) / 100% х 19274,66 грн. (сума грошового зобов'язання) х 214 днів (строк користування коштами з 07.11.2005р. до 10.06.2006р.) = 1073,57 грн.

+ 8,5 % / 365 (кількість днів у році) / 100% х 19274,66 грн. (сума грошового зобов'язання) х 13 днів (строк користування коштами з 10.06.2006р. до 22.06.2006р.) = 58,35 грн. = 1073,57 грн. + 58,35 грн. = 1131,92грн.

Відповідач відзив на позов не подав, вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не представив. Вимоги про стягнення боргу та санкцій обгрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. Стягненню підлягає 19274 грн. 66 коп. боргу, 1131 грн. 92 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 1709 грн. 47 коп. збитків.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача  та стягнути на користь позивача 221 грн. 16 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача –приватного підприємства «Транс-Оіл»вул. Сумгаїтська, 17, м. Черкаси,  18029, код  Є ДРПОУ 31007252, рахунок №260009069 в ЧОД АППБ "Аваль", МФО 354411

          на користь позивача –ТОВ СП «Нібулон», м. Миколаїв, вул. Фалеєвска, 9Б, код 14291113, рахунок №260070162188 в МФ ВАТ "Державного експортно-імпортного банку України" в м. Миколаєві, МФО 326739

19274 грн. 66 коп. боргу, 1131 грн. 92 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 1709 грн. 47 коп. збитків, 221 грн. 16 коп. державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

          Суддя                                                            Скиба Г.М.