Рішення

від 28.11.2018 по справі 572/2849/18

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/2849/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.,

при секретарі Тарасюк О. М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Великовербченської сільської ради Сарненського району про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до відповідача з позовом, в якому на підставі ст. 344 ЦК України просив визнати за ним право власності на земельні ділянки загальною площею 1,79 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ № 334967, виданого Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 18 жовтня 2005 року ОСОБА_2. Внаслідок набуття земельних ділянок у 2002 році з дозволу власниці, та продовження добросовісного володіння ними після смерті 12 січня 2004 року ОСОБА_2, він набув право власності на ці ділянки, а тому просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.

Від представника відповідача - Великовербченської сільської ради Сарненського району надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню, визнання позову відповідачем не може бути прийняте судом, оскільки суперечить закону.

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ № 334967, виданого Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 18 жовтня 2005 року ОСОБА_2, останній належить на праві власності на території Великовербченської сільської ради Сарненського району дві земельні ділянки - площею 1,21 га та площею 0,58 га, загальною площею 1,79 га, цільове призначення земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається із свідоцтва про смерть І-ГЮ №145078 ОСОБА_2 померла 12 січня 2004 року.

З копії паспорта позивача ВР 018654 ОСОБА_1 слідує, що останній зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 8 червня 1981 року.

Довідкою відповідача № 2651 від 12 вересня 2018 року засвідчується, що позивач дійсно користується земельною ділянкою ОСОБА_2 з 2002 року.

У відповідності до п. 15 розділу Х Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Згідно пп. є) п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ не може здійснюватися перехід права власності за судовими рішеннями (через визнання права власності на відчужену земельну ділянку або визнання дійсним договору щодо її відчуження, звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок зобов'язань власника земельної ділянки або передачу її у власність кредитору з цих підстав, видачу виконавчого документа за аналогічним рішенням третейського суду тощо) на земельні ділянки, щодо яких встановлена заборона на продаж або іншим способом відчуження, а саме: сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону (без доплат) і вилучення (викуп) для суспільних потреб (пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК) ( 2768-14 ).

Враховуючи те що предметом позову є земельні ділянки, виділені у натурі (на місцевості) власникові земельних часток (паїв) з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства та належать до категорії земель, щодо яких встановлена заборона на їх відчуження, спір не стосується обставин спадкування, обміну чи вилучення для суспільних потреб, а пов'язаний з переходом права власності за набувальною давністю, таке право власності до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення судом визнане бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, вул. Соловїна, 18, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Великовербченської сільської ради Сарненського району (с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, вул.Першотравнева, 44 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04387697) про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сарненського

районного суду

Рівненської області ОСОБА_3