Рішення

від 28.11.2018 по справі 520/17174/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/17174/18

Провадження № 2/520/6593/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження 2017 до Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання за ним права власності трактор колісний, реєстраційний номер 12535ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р037839, двигун номер RG6081Н284407, свідоцтво на право власності АС №026563 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року та трактор колісний, реєстраційний номер 12536ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р032555, двигун номер RG6081Н265106, свідоцтво на право власності АС №026564 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року.

Представник позивача в судове засідання не явився надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, не проти заочного розгляду справи.

Відповідач ПСП Дружба свого представника до суду не направило.

Третя особа у судове засідання не явилася подала письмову заяву з проханням слухати справу у її відсутність.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.12.2015 року між Акціонерним Банком Експрес-Банк та ПСП Дружба укладено кредитний договір №02-2015 Ю/О про надання кредиту у сумі 7500000 грн. строком на 12 місяців з 21.12.2016р.

21.12.2015р. між АБ Експрес-Банк та ПСП Дружба укладено договір застави, яким у забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору передано у заставу трактор колісний, реєстраційний номер 12535ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р037839, двигун номер RG6081Н284407, свідоцтво на право власності АС №026563 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року та трактор колісний, реєстраційний номер 12536ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р032555, двигун номер RG6081Н265106, свідоцтво на право власності АС №026564 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року.

27.07.2017р. між ПАТ Акціонерний Банк Експрес-Банк , який є правонаступником АБ Експрес-Банк , та ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Даліз-фінанс укладено договір відступлення прав вимоги №1, за яким останнє отримало право вимоги за кредитним договором №02-2015 Ю/ОСОБА_2 на день укладення цього договору сума заборгованості відповідача за кредитом склала 2045059,67 грн. за тілом кредиту та 7440000 грн. за процентами.

11.10.2017р. між ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Даліз-фінанс та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №3 за кредитним договором №02-2015 Ю/О від 21.12.2015р. та в цей же день укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу від 21.12.2015р., предметом якого були предмети спору у даній справі.

Згідно умов п.1.2 Договору від 11.10.2017 року первісний кредитор відступає на користь Нового кредитора право вимагати від боржника часткове виконання зобов'язання за кредитним договором на суму 1300000 грн., а усі інші права і вимоги, що належать первісному кредитору підлягають виконання Боржником на його користь.

Відповідно до п. 5.3.10 кредитного договору 1.09.2018р. позивачем заявлена вимога про дострокове погашення заборгованості протягом 30 днів, яка відповідачем не була виконана.

У даний час предмети спору знаходяться у третій особі згідно акут прийому передачі від 7.03.2017р.

Відповідно до п.2 Договору відступлення, права застави Первісного заставодержателя переходять в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав за договорами застави, за рішенням суду, за виконавчим написом нотаріуса та інше.

Статтею 1 Закону України Про заставу передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставодержатель набув усіх прав заставодержателя за договорами застави, зареєстрованими в реєстрі за № 2364.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно ст. 527 ЦК України , боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України ). Такі підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601 та 604-609 ЦК України . За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбаченого договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України ).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

У відповідності зі ст.611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 20 Закону України Про заставу визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано; якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону . Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Відповідно до статей 317 , 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України ). Такі підстави зазначені в ст. ст. 599 , 600 , 601 , 604-609 ЦК України .

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбаченого договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (599ЦК України ).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 20 Закону України Про заставу визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано; якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 4 статті 20 Закону України Про заставу встановлено, що у разі коли предметами застави є дві або більше речей, стягнення може бути звернено на всі ці речі або на будь-яку з речей за вибором заставодержателя.

Частиною 6 статті 20 Закону України Про заставу визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону .

Пунктом 1 ч. 1ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Відповідно до п.4.1 Договору застави, у випадку невиконання зобов'язань Позичальником, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у будь-який спосіб, а саме за рішенням суду, за виконавчим написом нотаріуса та у позасудовому порядку.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності таке ж право відповідно до ст.396 ЦК України має особа яка має речове право на майно.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст.16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на предмети застави є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а майно підлягає витребовуванню від чужого незаконного володіння .

Керуючись ст.ст. 2 , 5 , 10 , 12 , 258 , 259 , 263-265 , 268, 280-289 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження 2017 (ЄДРПОУ 41590042) прав власності на трактор колісний, реєстраційний номер 12535ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р037839, двигун номер RG6081Н284407, свідоцтво на право власності АС №026563 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року та трактор колісний, реєстраційний номер 12536ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р032555, двигун номер RG6081Н265106, свідоцтво на право власності АС №026564 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Одеса, вул. ак. Корольова, 81/6 кв.14 паспорт серії КЕ №810117 виданий 30.09.1997 року Київським РВ м.Одеси) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження 2017 (ЄДРПОУ 41590042) прав власності на трактор колісний, реєстраційний номер 12535ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р037839, двигун номер RG6081Н284407, свідоцтво на право власності АС №026563 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року та трактор колісний, реєстраційний номер 12536ВН, 2005 року випуску, марки JOHN DEERE-8420, заводський номер RW 8420Р032555, двигун номер RG6081Н265106, свідоцтво на право власності АС №026564 видане Котовською ІТРН Одеської ОДА 16.03.2010 року.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше 5 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області.

Суддя Бескровний Я. В.