Постанова

від 26.11.2018 по справі 581/502/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №581/502/18

Номер провадження 22-ц/788/2102/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача - адвокат ОСОБА_2,

відповідач - Панасівська сільська рада Липоводолинського району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року в складі судді Кузьмінського О.В., ухваленого у смт. Липова Долина

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Панасівської сільської ради Липоводолинського району з позовом до суду, в якому вказував, що в ході ліквідації колишнього КСП Зоря в с. Панасівка Липоводолинського району комісією, яка була створена з числа пайщиків господарства за готівковий рахунок проводилася реалізація розпайованого майна господарства, зокрема приміщення телятника та прилеглого до нього доїльного блоку, які були придбані позивачем відповідно 24 березня та 29 серпня 2017 року. Після тривалого добросовісного користування цією власністю позивач звернувся до реєстраційної служби щодо реєстрації права власності на це майно, однак йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації прав.

Посилаючись на викладене та на неможливість проведення державної реєстрації права власності на нежиле приміщення в с. Панасівка по вул. Молодіжна, 58 без визнання за ним цього права судом, просить визнати за ним таке право в судовому порядку.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, ставиться питання про скасування цього рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Зазначає, що судом застосовано Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року, який втратив чинність у 2013 році.

Також посилається на те, що позивачем був придбаний пай, відчуження якого можливе на підставі договору, укладеного у простій письмовій формі, який є підставою для набуття права власності на спірне майно.

Колегія суддів уважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII Про судоустрій і статус суддів , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Як установлено судом і убачається з матеріалів справи, 14 листопада 2006 року загальними зборами співвласників ТОВ Зоря прийнято рішення про затвердження комісії від співвласників в с. Панасівка і с. Столяреве для вирішення питань по розподіленню майнових паїв співвласників (а. с. 41-42).

Згідно з актом приймання-передачі майна від 24 березня 2017 року, комісія по видачі майна передала майно у вигляді телятника на МТФ № 2, інвентарний номер 10 на загальну суму 47800 грн. Дане майно продане жителю с. Панасівка ОСОБА_1, сума майна розподілена між співвласниками (а. с. 5).

24 березня 2017 року ОСОБА_1 в рахунок майнового паю співвласників с. Панасівка внесені грошові кошти в розмірі 47 800 грн (а. с. 7).

За актом приймання-передачі майна від 29 серпня 2017 року, комісія по видачі майна позивачу було видано майно у вигляді доїльного блоку, інвентарний номер 14 на загальну суму 46 300 грн. Дане майно продане жителю с. Панасівка ОСОБА_1, сума майна розподілена між співвласниками (а. с. 5).

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 у рахунок майнового паю співвласників с. Панасівка внесені грошові кошти в розмірі 46300 грн (а. с. 7).

17 квітня 2017 року приватним підприємцем ОСОБА_3 на ім'я позивача виготовлено технічний паспорт на телятник, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10-14).

Із копії звіту про експертну грошову оцінку майна: телятника загальною площею 979,9 кв.м., та доїльного блоку в с. Панасівка Липоводолинського району Сумської області вбачається, що вартість нежилих приміщень становить 47885 грн. та 46330 грн. відповідно (а. с. 8-9).

Отже фактично передача позивачу об'єктів нерухомого майна відбулось без укладення договору купівлі-продажу у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ст. 328, ч. 4 ст. 344 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ч. 1 ст. 657 ЦК України)

Частиною 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На виконання Указу Президента України від 29 січня 2001 року № 62 Про заходи щодо збереження майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року року було затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 253 від 11 квітня 2013 року).

Пунктами 8, 9, 16 цього Порядку передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:

об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду;

отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд;

відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників:

за структурою пайового фонду;

конкретним майном за взаємною згодою співвласників;

на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

У пункті 15 Порядку закріплено, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі.

Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

У той же час після 14 листопада 2006 року - дня прийняття рішення про ліквідацію ТОВ Зоря та затвердження відповідної комісії для вирішення питання по розподіленню майнових паїв співвласників, в період дії цього Порядку, дане питання вирішено не було.

Пізніше, співвласники ТОВ Зоря , які у 2017 році об'єднали свої паї та отримали телятник та доїльний блок у натурі, не оформивши права власності на це майно, за актами приймання-передачі від 24 березня 2017 та 29 серпня 2017 року передали це нерухоме майно позивачу.

Звідси, ураховуючи, що співвласники ТОВ Зоря , не будучи власниками спірного телятника та доїльного блоку, передали це майно позивачу з порушенням зазначеної вище передбаченої чинним законодавством процедури переходу права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 право власності на це майно відповідно до ст. 328 ЦК України не набув, а тому відсутні підстави для визнання за ним такого права на підставі ст. 392 цього Кодексу..

До того ж положення ст. 393 ЦК України, на які посилається ОСОБА_1, як на підставу своїх вимог, у даному випадку застосуванню не підлягають, так як вони стосуються випадків захисту свої прав виключно власником майна, яким позивач не є.

Поряд із цим колегія суддів ураховує і той факт, що Панасівська сільська рада Липоводолинського району Сумської області, до якої заявлено позовні вимоги у дані справі, не є належним відповідачем, оскільки остання жодних прав на спірне майно не набула та прав позивача щодо спірного майна не оспорює.

Доводи апеляційної скарги проте, що судом застосовано нормативно-правовий акт, а саме, наказ Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001р., який втратив чинність з прийняттям 11.04.2013р. іншого наказу №253 цього міністерства, апеляційний суд відхиляє, оскільки місцевий суд правильно визначивши характер спірних правовідносин, які виникли ще у період дії наказу № 62 від 14.03.2001р і яким було врегульовано оформлення права власності на майно, придбане в порядку розпаювання у процесі реформування аграрного сектору економіки.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять обставин, які були б підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Тому оскаржене рішення суду на підставі ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, залишити без задоволення, а рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року у даній справі залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2018 року.

Головуючий -

Судді :