Постанова

від 28.11.2018 по справі 904/9011/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/9011/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року, постановлену суддею Воронько В.Д. у справі № 904/9011/16

За скаргою Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" на дії державного виконавця у справі

за позовом Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств", м.Запоріжжя

до відповідача Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м.Жовті води Дніпропетровської області

про стягнення 420 000, 00 грн. орган примусового виконання рішень - Жовтоводський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018 року Державне підприємство Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології (далі - боржник) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії начальника Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при примусовому виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9011/16 від 19.12.2016 року в частині накладення арешту на два рахунки боржника, відкриті у АТ КБ Приватбанк . Просив визнати протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України дії начальника Жовтоводського ВДВС щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, та про визнання цієї постанови недійсною.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року задоволено скаргу Державного підприємства Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології на дії державного виконавця. Дії начальника Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунках в АТ КБ Приватбанк визнано протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України. Зазначена постанова визнана недійсною.

В обгрунтування прийнятого рішення, суд вказав, що один поточний рахунок боржник використовує для здійснення розрахунку з працівниками по заробітній платі, перерахунку аліментів та сплати єдиного соціального внеску на виплату лікарняних. На інший поточний рахунок Фонд соціального страхування перераховує цільові кошти на виплату лікарняних та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, утриманих з цих лікарняних. Суд зазначив, що відповідно до діючого законодавства України, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Господарський суд прийняв до уваги, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Не погодившись з ухвалою суду, Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств", м.Запоріжжя звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви боржника на дії начальника Жовтоводського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про арешт коштів Державного підприємства Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології . Одночасно скаржником у змісті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- чинним законодавством України не передбачено відкриття окремих рахунків для виплати заробітної плати працівникам;

- чинне законодавство не містить заборони щодо накладення арешту на рахунки, які використовуються для виплати заробітної плати;

- боржником не надано доказів на підтвердження напрямку використання рахунку у відповідності до абз.1 част.2 ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ;

- боржником було порушено строк на оскарження постанови державного виконавця, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 31.10. 2018 року для розгляду справи № 904/9011/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач), суддів: Кузнецової І.Л.,Іванова О.Г..

Ухвалою колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 5 листопада 2018 року апелянту відновлено строк на подання апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2016 року задоволено позов Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню промислових підприємств" про стягнення з Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" 420 000,00 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 14.08.2014 року.

З метою примусового виконання судового рішення, 17.01.2017 року на користь стягувача судом видано відповідний наказ № 904/9011/16 від 19.12.2016 року. Постановою від 05.04.2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №56081109 .

Постановою начальника Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 31 серпня 2018 року при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9011/16 від 19.12.2016 року у виконавчому провадженні ВП №56081109 накладено арешт на рахунки відкриті в банках, в тому числі на рахунок №26001060370255 та рахунок №26046057000979, відкриті Державним підприємством Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології у АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Частиною 1 статті 72 Закону України "Про виконавче провадження" також встановлено, що на допомогу по державному соціальному страхуванню, яка виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суд, висловленій в постанові №910/18821/17 від 25.10.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, поточний рахунок №26001060370255, відкритий у АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, Державне підприємство "УкрНДПРІпромтехнології" використовує саме для здійснення розрахунку з працівниками по заробітній платі, перерахунку аліментів та ЄСВ, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень на АТ КБ "Приватбанк" щодо здійснення цільових зарахувань по заробітній платі (з відомістю розподілу виплат) та сплати єдиного соціального внеску на виплату лікарняних.

Для розрахунків по соціальним виплатам з працівниками боржник має рахунок №26046057000979, відкритий у АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, на який Фонд соціального страхування перераховує цільові кошти на виплату лікарняних та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, утриманих з цих лікарняних, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.

Вказане також підтверджується довідкою АТ КБ Приватбанк про відкриття рахунку (а.с.92).

Листом від 14.06.2018 за вих. №03-02/365 ДП "УкрНДПРІпромтехнології" повідомляло начальника Жовтоводського міського відділі ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, що у КБ "Приватбанк" відкритий рахунок, який використовується підприємством для виплати заробітної плати.

Згідно з пунктом 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакціїї, дійсній на момент винесення оскаржуваної постанови) забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Таким чином, арешт коштів, що містяться на рахунку із спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси ДП "УкрНДПРІпромтехнології" щодо цільового використання грошових коштів та суперечить приписам законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення скарги ДП "УкрНДПРІпромтехнології" на дії начальника Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством України не передбачено відкриття окремих рахунків для виплати заробітної плати працівникам та про те, що чинне законодавство не містить заборони щодо накладення арешту на рахунки, які використовуються для виплати заробітної плати.

Безпідставні також доводи апеляційної скарги про ненадання боржником доказів на підтвердження напрямку використання рахунку у відповідності до абз.1 част.2 ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , оскільки, як зазначалось вище, використання спірних рахунків для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску на виплату лікарняних, розрахунків по соціальним виплатам підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в яких вказано цільове призначення платежів.

Не приймаються до уваги апеляційним судом посилання скаржника на порушення боржником строку на оскарження постанови державного виконавця, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 339, ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права; скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Оскаржувана постанова №56081109 була винесена 31.08.2018р.

Звертаючись зі скаргою, ДП "УкрНДПРІпромтехнології" зазначив, що постанова про накладення арешту отримана ним 21.09.2018р.

Докази про те, що боржник дізнався про існування постанови раніше та пропустив строк на її оскарження, відсутні, що свідчить про дотримання строку на звернення зі скаргою, про що обгрунтовано вказав господарський суд в оскаржуваній ухвалі.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 04.10.2018р. у справі №904/9011/16 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123 , 129 , 269 , 270 , 275 , 276 , 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Державний інститут по проектуванню промислових підприємств , м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 4 жовтня 2018 року у справі № 904/9011/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29.11.2018р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г. Іванов