ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4247/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Цифрові радіосистеми", м. Київ
до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 164 340 грн. 00 коп. за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 23.04.2018 № НДВ-90/18-З
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 22.06.2016, адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. №09 від 11.07.2018, представник.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Цифрові радіосистеми" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради заборгованість за поставлений товар в сумі 164 340 грн. 00 коп. за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 23.04.2018 № НДВ-90/18-З.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за договором.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.10.2018.
12.10.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 12.10.2018 № НА-25/1432, в якому зазначив, що КП Дніпровський метрополітен Дніпровської міської ради є комунальним підприємством, яке фінансується за рахунок міського бюджету, про що зазначено в тендерній документації. Відповідно до п. 4.4 спірного договору, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на реєстраційний рахунок. На момент подання позивачем позовної заяви до суду бюджетне фінансування відповідача відсутнє. На свої звернення до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури щодо виділення коштів на оплату товару та щодо підтвердження відсутності фінансування, відповідач відповіді не отримав. Вважає, що строк оплати поставленого товару, з урахуванням умов п. 4.4 договору, не настав. Просив у задоволенні позову відмовити.
12.10.2018 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради. Клопотання обґрунтоване тим, що розпорядником міського бюджету є Департамент транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, відповідачем на адресу останнього направлено лист від 07.06.2018 №НА-25/812 про виділення коштів в сумі 164 340 грн. 00 коп. для погашення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 23.04.2018 № НДВ-90/18-З.
Ухвалою господарського суду від 23.10.2018 у задоволенні клопотання відповідача про залучення Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради в якості третьої особи відмовлено; в засіданні оголошено перерву до 20.11.2018.
06.11.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив від 29.10.2018 № 29/18/10, в якій із посиланням на сталу судову практику зауважив, що чинне законодавство не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб'єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, виконання договору повинно здійснюватися на загальних підставах; наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за поставлений товар за договором. Відтак, відсутність бюджетного фінансування та відсутність коштів у відповідача не є підставою для його звільнення від обов'язку оплатити вартість поставленого товару.
09.11.2018 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 08.11.2018 № НА-25/1527, в яких, зокрема, зазначив, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до Дніпровської міської ради, яка є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється оплата за спірним договором. Вважає, що позивач, при укладанні договору, погодився із його умовами, в тому числі щодо розрахунків за наявності бюджетного фінансування, тому не мав правових підстав для звернення із даним позовом до суду. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні 20.11.2018 у зв'язку з тим, що у сторін відсутні додаткові письмові пояснення, заперечення та докази, суд оголосив про закриття підготовчого засідання та розпочав розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Цифрові радіосистеми" (постачальник) та Комунальним підприємством "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради (замовник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № НДВ-90/18-З (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання у 2018 році поставити замовнику товар зазначений у специфікації (додаток 1) для упровадження абонентської УКХ радіостанцій 12,5 к Гц, а замовник - прийняти і оплатити вказаний товар (п. 1.1. договору).
Предметом поставки є радіостанції, за „Єдиним закупівельним словником" ДК 021:2015 код СРV 32340000-8 - Мікрофони та гучномовці (п. 1.3. договору).
Товар, за даним договором постачається однією партією, за рахунок постачальника, за адресою: м. Дніпро вул. Академіка Белелюбського, 28 або вул. Юрія Кондратюка, 143-а за попереднім узгодженням з замовником протягом 10 днів з дня підписання договору (п. 3.1. договору).
При передачі товару постачальник повинен передати Замовнику наступні документи: видаткову накладну; акт приймання - передачі товару від постачальника; сертифікат якості або паспорт виробника товару; рахунок на товар (п. 3.2. договору).
Передача - приймання товару здійснюється у присутності представників замовника та постачальника (п. 3.3. договору).
Датою поставки товарів є дата приймання замовником партії товару з обов'язковим підписом видаткової накладної та Акту приймання - передачі товару уповноваженими представниками замовника та постачальника (п. 3.4. договору).
Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім видаткової накладної та акту приймання - передачі товару (п. 3.5. договору).
Ризик випадкового знищення або псування товарів, що постачається переходить до замовника одночасно з виникненням у нього права власності (п. 3.6. договору).
Сума визначена у договорі складає 164 340 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 27 390 грн. 00 коп. Розрахунок суми наводиться у Специфікації (Додаток 1) (п. 4.1. договору).
Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у специфікації (Додаток 1) (п. 4.2. договору).
Ціни вказані в Специфікації (Додаток 1) включають вартість перевезення, відвантаження, пакування та маркування, є узгодженими між сторонами, встановлюються твердими і перегляду не підлягають (п. 4.3. договору).
Оплата проводиться після передачі постачальником рахунку на оплату товару, видаткової накладної на товар, відповідних документів, підтверджуючих якість товару та акту приймання-передачі товару, протягом тридцяти робочих днів з моменту підписання видаткової накладної на товар та акту приймання-передачі товару замовником. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.4. договору).
Фінансування здійснюється за кошти міського бюджету (п. 4.5. договору).
Оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 4.6. договору).
Постачальник зобов'язаний передати замовнику товар в асортименті, кількості, погодженими сторонами. Якщо постачальник передав товар в асортименті, що не відповідає умовам даного договору, замовник має право відмовитись від прийняття та оплати (п. 5.1. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору замовник зобов'язаний:
Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари відповідно до умов договору (п. 7.1.1. договору).
Приймати поставлені товари згідно з актом приймання - передачі та відповідно до умов договору (п. 7.1.2. договору).
Згідно з п. 7.3. договору постачальник зобов'язаний :
Забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п. 7.3.1. договору).
Забезпечити поставку товарів якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п. 7.3.2. договору).
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (п. 7.4.1. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 8.1. договору).
Сторони підписали Додаток № 1 до договору Специфікацію (а.с. 17), в якій визначили товар, що підлягає поставці на загальну суму 164 340 грн. 00 коп.
Позивач виставив відповідачу ОСОБА_3 на оплату № КЦР-2505/08 від 25.05.2018 (а.с. 18), на оплату товару на суму 164 340 грн. 00 коп.
На виконання умов договору позивач у період 25.05.2018 передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 164 340 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами:
- видатковою накладною № КЦР-2905/01 від 29.05.2018 про поставку відповідачу товару на суму 164 340 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 20);
- Актом приймання передачі товарів від 29.05.2018 про поставку відповідачу товару на суму 164 340 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 23).
Господарський суд зазначає, що видаткова накладна № КЦР-2905/01 від 29.05.2018 та Акт приймання передачі товарів від 29.05.2018 підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
Як зазначає позивач, відповідач в порушення приписів п. 4.4. договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 164 340 грн. 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з Претензією № 02/13/07 від 12.07.2018 (а.с. 24), в якій просив сплатити заборгованість за поставлений товар.
Відповідач у відповідь на претензію № 02/13/07 від 12.07.2018 направив позивачу лист № НА-25/1025 від 30.07.2018 (а.с. 25), в якому зазначив, що відповідно до п. 4.4. договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Нажаль КП Дніпровський метрополітен досі не отримало бюджетного призначення на фінансування закупівлі згідно договору, а отже відсутній факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, з огляду на умови п. 4.4. договору, відповідач повинен був сплатити за поставлений за видатковою накладною № КЦР-2905/01 від 29.05.2018 та Актом приймання передачі товарів від 29.05.2018 товар у строк до 10.07.2018 (29.05.2018 + 30 робочих днів).
Відповідач у відзиві зазначає, що за умовами спірного договору оплата відповідачем товару одночасно залежить від двох умов: від його конкретного терміну (протягом тридцяти робочих днів з моменту підписання видаткової накладної на товар і Акту приймання - передачі товару Замовнику), та за наявності бюджетних коштів на рахунку відповідача. При цьому сторони узгодили, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. З урахуванням викладеного, позивачем при підписанні договору була надана згода щодо строків розрахунків за отриманий товар у випадку затримки бюджетного фінансування. На момент подачі позову про вимогу сплати боргу відповідне бюджетне фінансування відсутнє.
Відповідач зазначає, що ним здійснені усі необхідні заходи щодо своєчасного погашення заборгованості, зокрема КП Дніпровський метрополітен направило Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Лист за № НА - 25/812 від 07.06.2018 щодо виділення коштів у сумі 164 340 грн. 00 коп. за договором № НДВ-90/18-З від 23.04.2018. Однак відповіді відповідач не отримав.
Як наголошує відповідач, на момент розгляду справи бюджетне фінансування передбачене договором не надійшло. Таким чином, термін оплати за договором, передбачений п.4.4. договору, не настав і не має підстав для стягнення виниклої заборгованості і застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення терміну оплати за договором.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та у справі Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Вищий господарський суд України в постанові по справі № 37/414-14/202 від 29.02.2012 зазначив наступне: сторони погодили строк виконання замовником зобов'язання з вказівкою на обставини наявності фінансування. Однак, зазначена подія не може бути визнана такою, що має неминуче настати, оскільки оспорюваним пунктом навіть не визначено обставини, за яких така подія як « затвердження річних кошторисних позначень» має настати. Враховуючи, що чинне законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб'єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, виконання договору повинно здійснюватись на загальних підставах. В силу статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за поставлений товар за договором. Таким чином, відповідач як бюджетна установа, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті. .
У справі № 913/1051/15 Вищий господарський суд України прийшов до наступного висновку: відсутність бюджетного фінансування видатків на придбання товару за цим договором не виправдовує бездіяльності боржника, не звільняє його від обов'язку виконати договірні зобов'язання та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, а отже посилання відповідача на ненастання строку оплати за договором у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування є необґрунтованим та безпідставними.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 164 340 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 90 коп. судового збору, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Цифрові радіосистеми" 164 340 грн. 00 коп. (сто шістдесят чотири тисячі триста сорок грн. 00 коп.) заборгованості за поставлений товар, 2 465 грн. 10 коп. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 10 коп. ) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 29.11.2018
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 29.11.2018 |
Номер документу | 78180926 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні