ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.11.2018Справа № 910/11929/18
За позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАР-МА
про стягнення 1 360 000,00 грн. штрафу та пені
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники
від позивача: Тацишина О.П. за довіреністю № 32 від 12.12.2017
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАР-МА (відповідач) про стягнення 680 000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2017 № 37-ріш (далі - Рішення АМК) та 680 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за прострочення сплати штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням АМК Товариство з обмеженою відповідальністю ФАР-МА притягнуто до відповідальності за вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді сплати штрафу у загальному розмірі 680 000,00 грн. Проте, відповідачем у встановлений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції строк штраф сплачено не було, що відповідно до частини 5 цієї статті є підставою для стягнення пені за кожен день прострочення сплати штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11929/18, призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 01.10.2018 об 11:00 год., явку учасників справи у підготовче засідання визнано не обов'язковою.
28.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2018 у справі № 910/11929/18.
У підготовче засідання, призначене на 01.10.2018, з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 01.10.2018 не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
У підготовчому засіданні, призначеному на 01.10.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 7 ст. 183 ГПК України у разі відкладення підготовчого засідання підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 відкладено підготовчого засідання у справі на 23.10.2018 об 11:20 год.
У підготовче засідання, призначене на 23.10.2018, з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 23.10.2018 не з'явився.
У підготовчому засіданні, призначеному на 23.10.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 23.10.2018 представник позивача зазначив, що повідомив всі обставини справи, які йому відомі, та надав всі докази, на які він посилається у позові.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 о 14:20 год., повідомлено учасників справи про дату, час і місце судового засідання, визнано їх явку не обов'язковою.
05.11.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про його участь у судовому засіданні, яке призначено на 26.11.2018 о 14:20 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Миколаївської області.
Розглянувши вказане клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що клопотання Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 відмовлено Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання, призначене на 26.11.2018, представник позивача з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 26.11.2018 не з'явивсь, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Так, ухвали суду від 12.09.2018, від 01.10.2018 та від 23.10.2018 були надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 26.11.2018 за відсутності відповідача (його представника).
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів 26.11.10.2018 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України та для ухвалення рішення вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими позивач обґрунтував відповідні обставини, суд
ВСТАНОВИВ:
19.12.2017 Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 37-ріш у справі № 2-26.206/27-2017 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення), яким постановила визнати дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю ФАР-МА , які полягали в узгодженні своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі за предметом ДК 021:2015 код 33600000-6 Фармацевтична продукція , ідентифікатори процедур закупівлі UA-2017-03-01-001369-а, UA-2017-02-20-000515-а , UA-2017-04-25-000598-а, UA-2017-05-10-000046-а, UA-2017-03-21-002936-b, UA-2017-03-14-000658-а, UA-2017-03-16-000855-а, UA-2017-03-14-000693-а, UA-2017-03-02-000055-а, проведених Миколаївською міською лікарнею № 4, Миколаївською міською лікарнею № 3, Центром первинної медико-санітарної допомоги Баштанського району, Миколаївською обласною дитячою інфекційною лікарнею, Вітовською центральною районною лікарнею, Миколаївською обласною психіатричною лікарнею № 1Миколаївської обласної ради, Доманівською центральною районною лікарнею, Миколаївським обласним наркологічним диспансером Миколаївської обласної ради, Міським пологовим будинком № 2, Миколаївським обласним клінічним госпіталем ветеранів війни Миколаївської обласної ради, внаслідок чого конкуренцію між ними під час участі у зазначених торгах було усунуто, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (п. 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 Рішення № 37-ріш).
Відповідно до абзацу 2 частини 1, абзацу 2 частини 2 чтатті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, зазначені в пунктах 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю ФАР-МА штраф у загальному розмірі 680 000,00 грн. (п. 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 Рішення № 37-ріш).
В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що, відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання.
Також в Рішенні було зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
Супровідним листом № 2-292/80-1811 від 28.12.2017 Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направило копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю ФАР-МА (відповідачу). Отримання Рішення АМК відповідачем 04.01.2018 підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 54001 3205022 4, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 05.03.2018 , оскільки 04.03.2018 припадає на вихідний день.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем сума штрафу в загальному розмірі 680000,00 грн., накладеного рішенням АМК, сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафу в загальному розмірі 680 000,00 грн.
Крім суми штрафу, позивач нарахував відповідачу за період з 06.03.2018 по 04.09.2018 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , складає 680 000,00 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач в судові засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав та не надіслав.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.
Пунктом 7 частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами статті 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).
Згідно статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
накладення штрафу.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання .
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу .
Згідно частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2017 № 37-ріш у справі № 2-26.206/27-2017 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 680 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Зазначене рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримане відповідачем 04.01.2018, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 54001 3205022 4, наявною в матеріалах справи.
Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 05.03.2018, оскільки 04.03.2018 припадає на вихідний день (04.01.2018 + 2 місяці).
По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду справи по суті, штраф в загальному розмірі 680 000,00 грн. відповідачем не сплачений. При цьому, рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке було отримане відповідачем 04.01.2018 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.
Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищенаведеним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету України, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .
Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 680 000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 680 000,00 грн. за період з 06.03.2018 по 04.09.2018 за прострочення сплати штрафу.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 680 000,00 грн. штрафу до 05.03.2018, таким чином, початком періоду прострочення сплати штрафу є 06.03.2018.
Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції складає 10 200,00 грн. (680 000,00 грн. : 100 х 1,5 = 10 200,00 грн.).
За період з 06.03.2018 по 04.09.2018 відповідачем прострочено 183 дні сплати штрафу.
Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 1 866 600,00 грн. (10200,00 грн. х 183 = 1 866 600,00 грн.).
В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 680 000,00 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 680000,00 грн. за період з 06.03.2018 по 04.09.2018 за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.
Отже, позовні вимоги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем разом із позовною заявою подано попередній розрахунок суми судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 20 400,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАР-МА (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 37585120) 680 000,00 грн. (шістсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2017 № 37-ріш у справі № 2-26.206/27-2017, та 680 000,00 грн. (шістсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми до загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за ККДБ 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, р/р 31119106026004, отримувач - УК у Деснянському районі/Деснянський р-н/ЄДРПОУ 37984978.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАР-МА (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 37585120) на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27, корпус 1; ідентифікаційний код 22440366) 20 400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) судового збору, зарахувавши вказану суму за реквізитами: р/р 35212019004742, банк платника - Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку - 820172; ЄДРПОУ 22440366.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 28.11.2018.
Суддя Гумега О.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2018 |
Оприлюднено | 29.11.2018 |
Номер документу | 78181281 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні