Рішення

від 22.11.2018 по справі 910/11927/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2018Справа № 910/11927/18

За позовом Державного підприємства "Антонов"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіторг-К"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Ковдій М.С. (представник за довіреністю)

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 22.11.2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 29.11.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

07 вересня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Антонов" (позивач) надійшла позовна заява № 126/9915-18 від 04.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіторг-К" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 471-8/209 від 19.05.2017 року в сумі 116 677,88 грн. з них: сума основного боргу - 78 836,40 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість гривень 40 копійок), пені - 26 804,38 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот чотири гривні 38 копійок) та штрафу - 11 037,10 грн. (одинадцять тисяч тридцять сім гривень 10 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 471-8/209 від 19.05.2017 року щодо поставки попередньо оплачених позивачем черевиків робочих ТУ 12.4.137-2001, в кількості та за характеристиками, встановленими та визначеними в специфікації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 року у справі № 910/11927/18 позовну заяву № 126/9915-18 від 04.09.2018 року позовом Державного підприємства "Антонов" залишено без руху, надано Державному підприємству "Антонов" строк до 28.09.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

27 вересня 2018 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Антонов" надійшла заява № 126/10910-18 від 26.09.2018 року "Про усунення недоліків позовної заяви".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11927/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 23.10.2018 року.

В судовому засіданні 23.10.2018 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 22.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 22.11.2018 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103047903860.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2017 року між Державним підприємством "Антонов" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіторг-К" (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір поставки № 471-8/209 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язаний поставити товар замовнику в об'ємі та номенклатурі визначеному в специфікації (додаток №1) до цього договору, а замовник зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість згідно з рахунками-фактурами до цього договору.

Відповідно до 3.3. договору замовник перераховує авансовий платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 50 % від вартості партії товару протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати отримання рахунка на оплату. Остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості партії товару замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати отримання товару.

Згідно з п. 4.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання в строк не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання 50% передоплати по рахунку-фактурі грошових коштів на свій поточний рахунок від замовника передати останньому товар із документами, що підтверджують його якість.

На виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 471-8/209 від 19.05.2017 року, згідно рахунку № СФ-0000017 від 15.01.2018 року, позивач перерахував відповідачу 50% передоплати у розмірі 78 836,40 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №335 від 23.01.2018 року.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 08.05.2018 року направив відповідачу вимогу № 126/4991-18 від 08.05.2018 року про повернення суми попередньої оплати в розмірі 78 836,40 грн. та сплату штрафних санкцій.

Втім, вказана вимога не була отримана відповідачем, поштове відправлення з вказаною вимогою було повернуте на адресу позивача відповідно з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку на відповідному конверті за закінченням терміну зберігання .

Доказів повернення коштів сплачених за непоставлений товар та/або доказів поставки відповідачем позивачу товару матеріали справи не містять.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 663 Цивільного кодексу України внормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 78 836,40 грн. матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 78 836,40 грн. попередньої оплати за договором є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню - 26 804,38 грн. та штраф - 11 037,10 грн.

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку недотримання строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є вірним, позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 26 804,38 грн., за розрахунками позивача.

Положеннями ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При перевірці наданого позивачем розрахунку штрафу, суд встановив, що позивач здійснив нарахування штрафу у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 11 037,10 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіторг-К" (код ЄДРПОУ 39619863, адреса: 03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, буд. 14) на користь Державного підприємства "Антонов" (код ЄДРПОУ 14307529, адреса: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1) грошові кошти: основного боргу - 78 836,40 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість гривень 40 копійок), пені - 26 804,38 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот чотири гривні 38 копійок), штрафу - 11 037,10 грн. (одинадцять тисяч тридцять сім гривень 10 копійок) та судовий збір - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.11.2018р.

Суддя О.В. Котков