Ухвала

від 28.11.2018 по справі 924/602/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" листопада 2018 р.Справа № 924/602/15 м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали скарги на постанову органу державної виконавчої служби у справі

за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави та державного органу, який її уособлює, - Кабінету Міністрів України, державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Збруча", смт. Сатанів

про стягнення 665381,50 грн., з яких 628722,81 грн. основного боргу, 19013,11 грн. пені, 2037,12 грн. 3% річних, 15608,46 грн. інфляційних втрат

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.06.2018 р. задоволено позов першого заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави та державного органу, який її уособлює, - Кабінету Міністрів України, державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Збруча", смт. Сатанів про стягнення 665381,50 грн. Стягнуто, зокрема з товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Збруча" на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 628722,81 грн. боргу, 19013,11 грн. пені, 2037,12 грн. 3% річних, 15608,46 грн. інфляційних втрат.

На виконання рішення 06.07.2018 р. видано відповідний наказ.

27.11.2018 р. на адресу суду надійшла скарга (від 19.11.2018 р.) державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017 р., в якій просить поновити строк для оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017; зобов'язати заступника начальника відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 вчинити усі вичерпні дій щодо передачі майна Боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, шляхом складання акту-прийому передачі та фактично передати таке майно стягувачу.

В обґрунтування скарги повідомив, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 19.10.2015 р. відкрито виконавче провадження за №49065729 з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 06.07.2018 р. у справі №924/602/15. Виконавче провадження №49065729 входить до складу зведеного виконавчого провадження №43450078. На адресу стягувача 04.01.2016 р. надійшов акт про проведення електронних торгів від 03.12.2015 р. та постанова від 03.12.2015 р. про передачу заявнику нереалізованого майна боржника в рахунок погашення боргу, зокрема по наказу від 06.07.2015 р. №924/602/15. У подальшому у зв'язку з відсутністю іншого майна у боржника 27.12.2017 р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , яка надійшла стягувачу 16.01.2018 р.

При цьому зазначив, що з метою ознайомлення з архівними матеріалами виконавчого провадження №49065729 до відділу подано заяву представника стягувача від 11.09.2018, про що є відмітка відділу від 12.09.2018 р. З матеріалів зведеного виконавчого провадження стало відомо, що акт про передачу майна в рахунок погашення заборгованості за наказом відсутній. Стягувачем на адресу відділу направлено заяву від 18.09.2018 з проханням направити на адресу стягувача належним чином завірений акт прийому-передачі майна боржника в рахунок погашення боргу за виконавчим провадженням №49065729, проте акт чи відповідь стягувач не отримав, хоча 14.11.2018 р. заявнику стало відомо про вручення відділу відповідної заяви.

Оскільки у матеріалах зведеного виконавчого провадження №43450078 акт прийому-передачі майна відсутній та акт не надано відділом протягом тривалого часу, заявник вважає, що заступником начальника відділу ОСОБА_1 не вчинено усіх дій щодо передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: не складено акт прийому передачі майна, що, в свою чергу, не дає право стягувачу оформити право власності на нього та володіти, користуватись ним. Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу №49065729 від 27.12.2017 р. є протиправною та порушує права стягувача у виконавчому провадженні та підлягає скасуванню.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом враховується, що відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначені положення кореспондують із положеннями ст. 341 ГПК України, відповідно до яких скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Редакція ст. 121-2 ГПК України, чинна на час винесення постанови від 03.12.2015 р. про передачу заявнику нереалізованого майна боржника в рахунок погашення боргу, також передбачала, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається за матеріалів скарги, заявник посилається на те, що у матеріалах зведеного виконавчого провадження, з яким він ознайомився 12.09.2018 р., відсутній акт приймання-передачі майна в рахунок погашення заборгованості за наказом від 06.07.2018 р. у справі №924/602/15. Оскільки такий акт не складено, вважає, що державним виконавцем не вчинено всіх дій щодо передачі майна стягувачу.

Разом з тим, як зазначає заявник у скарзі та відповідно до доданих до скарги документів, постанова про передачу стягувачу нереалізованого майна боржника від 03.12.2015 р. надійшла заявнику 04.01.2016 р.; постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2018 р. надійшла заявнику 16.01.2018 р. З метою ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження заявник звернувся до органу ДВС 11.09.2018 р., ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження 12.09.2018 р. На лист заявника від 18.09.2018 р. з проханням направити стягувачу відповідний акт, який отриманий відділом 22.09.2018 р., відповіді не надійшло. При цьому заявник зазначає, що йому стало відомо про дану обставину саме 14.11.2018 р. (з електронної бази Укрпошти Пошук поштових відправлень ).

Розглядаючи клопотання заявника про поновлення строку для оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. №49065729, судом враховується, що заявником не додано жодних доказів, які би засвідчували наявність поважних причин пропуску визначеного статтею 341 ГПК України строку звернення до суду із зазначеною скаргою, та не вказано обставин, які об'єктивно перешкоджали вчиненню відповідних дій.

Посилання заявника на ознайомлення з інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень щодо надіслання заяви від 18.09.2018 р. (з проханням направити стягувачу акт приймання-передачі нереалізованого майна боржника) лише 14.11.2018 р. судом оцінюється критично, оскільки предметом вимоги скарги, щодо якої заявник просить поновити строк на оскарження, є скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. №49065729. Враховуючи положення ст. 341 ГПК України, десятиденний строк для подання скарги до суду повинен обчислюватися з дня, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. При цьому оскаржена постанова отримана заявником 16.01.2018 р.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, у задоволенні клопотання заявника про поновлення строку для оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017 р., слід відмовити з огляду на відсутність доказів пропуску вказаного строку з поважних причин.

Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону, викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Однак заявником не обґрунтовано підстав, в тому числі не зазначено, яку норму закону порушено при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. №49065729, враховуючи, що остання винесена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, заявником не заявлено вимогу про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу ДВС, що є підставою для зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 вчинити усі вичерпні дій щодо передачі майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, шляхом складання акту-прийому передачі та фактично передати таке майно стягувачу.

Судом враховується, що постанова про передачу стягувачу нереалізованого майна боржника від 03.12.2015 р. та яка разом із відповідним актом про передання майна є підставою для оформлення права власності на майно стягувачем, надійшла заявнику ще 04.01.2016 р., однак останній не просить поновити строк для подання скарги в частині вимоги про зобов'язання вчинити усі вичерпні дії щодо передачі майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, шляхом складання акту-прийому передачі та фактично передати таке майно стягувачу.

Заявником не подано доказів щодо наявності будь-яких поважних причин неможливості звернення до суду зі скаргою, починаючи з часу після отримання 04.01.2016 р. постанови про передачу стягувачу нереалізованого майна боржника від 03.12.2015 р. При цьому відповідна скарга не була подана і після отримання 16.01.2018 р. постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. №49065729, після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження 12.09.2018 р.

Відповідно до ст. ст. 74, 76, 77, 78, 86 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, суд вважає за необхідне скаргу (від 19.11.2018 р.) державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017 р. залишити без розгляду.

Судом звертається увага на те, що заявник не позбавлений можливості звернутись до суду з скаргою та клопотанням про поновлення строку для подання скарги (з наданням доказів, засвідчених належним чином, які би підтверджували наявність поважних причин пропуску визначеного статтею 341 ГПК України строку звернення до суду з відповідною скаргою).

Керуючись ст. ст. 118, 119, 234, 235, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" від 19.11.2018 р. про поновлення строку на оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017 р. відмовити.

Скаргу державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" від 19.11.2018 р. на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області №49065729 від 27.12.2017 р. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 28.11.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 6 прим.: 1 - до справи, 2 - Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2); 3 - Державне ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова 16а); 4 - відповідачу (32034, Хмельницька обл., Городоцький р-н, смт. Сатанів, вул. Гагаріна 24); 5 - прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 6 - відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2). Всім рек. з пов. про вруч.