Рішення

від 29.11.2018 по справі 540/2232/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2232/18

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Тех Сервис" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Тех Сервис" (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ в сумі 164 769,87 грн.

Ухвалою від 02.11.2018р. відкрите спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 26.11.2018р.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача (згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) копію ухвали про відкриття провадження у справі, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позов обґрунтований тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Тех Сервис» обліковується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 164 769,87 грн., який виник починаючи з 30.12.2015 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань в результаті застосування податкового компромісу. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Товариство з          обмеженою відповідальністю Фірма «Тех Сервис» (код СДРПОУ 38458447) здійснює господарську діяльність на підставі державної реєстрації, здійсненої Миколаївською міською радою 20.12.2012 року за №15221020000023111, взято на облік до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області 01.01.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.10.2014р. по 22.10.2014р. податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Фірма «Тех Сервіс», в ході якої встановлені порушення вимог податкового законодавства, що зафіксовано в акті від 31.10.2014р. №5260/14-02-22-01/38458447.

На підставі вказаного акта прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0002882201 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 579 617,00 грн., в тому числі основний платіж - 463 694.00 гри., штрафні санкції - 115 923.00 грн. та №0002872201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 283845 грн., в тому числі основний платіж – 227076 грн., штрафні санкції – 56769 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене Товариством у судовому порядку. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. позов залишено без розгляду (справа №814/1051/15). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2016р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Також з матеріалів справи вбачається, що 10.04.2015р. ТОВ Фірма «Тех Сервіс» звернулось до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області із заявою про застосування податкового компромісу, по визначеним податковим зобов'язанням по вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.

17 квітня 2015р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийняте рішення №792/10/14-02-22-01-13 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу по ТОВ Фірма «Тех Сервіс».

Сума грошових зобов'язань, що підлягала сплаті платником податків для досягнення податкового компромісу (5 відсотків), становить 17 968,95 грн. по податку на додану вартість (359 379,00 грн * 5 відсотків), яка сплачена підприємством 20.04.2015 в повному обсязі.

За вирахуванням сум по погодженому податковому компромісу (463 694,00 грн. - 359 379,00 грн. = 104 315.00 грн.), в інтегрованій картці платника поновлені донарахування згідно повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0002882201 в сумі 130 393,00 грн. (104 315.00 грн. основного платежу, 26 078.00 грн. - штрафні санкції, які нараховані на основний платіж).

Таким чином, на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.11.2014р. №0002882201 за відповідачем рахується податковий борг в сумі 104315,00 грн.

Крім того, 26.01.2018р. податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати відповідачем податків до бюджету за серпень 2017р., за результатами якої складений акт №151/21-22-12-01/38458447. На підставі вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018р. №0023201201 на суму 0,80 грн.

Також, 26.04.2018р. податковим органом складений акт від 26.04.2018р. №1410/21-22-12-01 «Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ Фірма «Тех Сервіс» за жовтень 2015р.

На підставі вказаного акта прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018р. №0056131201 на суму 129,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 34251,07 грн.

Таким чином, у зв'язку з частковою сплатою грошового зобов'язання в сумі 4,00 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 164769,87 грн.

Слід відмітити, що акти перевірки від 26.01.2018р. №151/21-22-12-01/38458447, від 26.04.2018р. №1410/21-22-12-01 та податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018р. №0023201201 та від 11.06.2018р. №0056131201 направлялись на адресу відповідача, однак не були отримані останнім з причин незалежних від контролюючого органу.

Слід звернути увагу, що положеннями ст.42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Чинним законодавством передбачено обов'язок платника податків забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усі адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Отже, на підставі викладеного вищезазначені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення вважаються врученими.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018р. №0023201201 та від 11.06.2018р. №0056131201 відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 13.03.2018р. №0023201201 та від 11.06.2018р. №0056131201 набули статусу узгодженого. Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Щодо грошового зобов'язання в сумі 130393,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 (в редакції на момент виникнення правовідносин), процедура податкового компромісу, встановлена, цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати, платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до п.2 підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Відповідно до п.1 підрозділу 9-2 розділу XX ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Заява ТОВ Фірма «Тех Сервіс» від 10.04.2015р. до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про застосування податкового компромісу, по визначеним податковим зобов'язанням по податковим повідомленням-рішенням подана з урахуванням вимог п.1 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПК України. Зокрема по визначеним податковим зобов'язанням, які підлягають податковому компромісу, по наступним податковим повідомленням-рішенням на загальну суму 586455 грн., у тому числі:

-          податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0002872201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 227076 грн., в частині визначення податкових зобов'язань за 2013 рік у сумі 227076 грн.;

-          податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0002882201           про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 359379 грн., в частині визначення податкових зобов'язань за листопад 2013 року в сумі 75023 грн., грудень 2013 року у сумі 164005 грн., березень 2014 року у сумі 120351 грн.

На підставі викладеного, загальна сума податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 17.11.2014 №0002872201, №0002882201 щодо яких застосовується податковий компроміс складає - 586455 грн., у тому числі:

-          з податку на прибуток підприємств - 227076 грн. (податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0002872201);

-          з податку на додану вартість - 359379 грн. (податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 .№0002882201).

Загальна сума податкових зобов'язань, що підлягає сплаті платником податків для досягнення податкового компромісу (5 відсотків), становить 29322,75 грн. (586455 *5%), у тому числі: з податку на прибуток підприємств - 11353,8 грн. (227076*5%); з податку на додану вартість - 17968,95 грн. (359379*5%).

Слід звернути увагу, що день подання заяви 10.04.2015р., є днем узгодження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 11353,8 грн. та з податку на додану вартість в сумі 17968,95 грн., які підлягають сплаті не пізніше 10 календарних днів з дня, наступного за днем подання заяви про компроміс по податковим повідомленням-рішенням.

З наведеного вбачається, що вказана сума також є узгодженою.

Положеннями ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 12.03.2018 р. контролюючим органом виставлена вимога форми “Ю” №3408-17, яка направлена на адресу відповідача 20.03.2018р., однак не отримана останнім з причин незалежних від податкового органу.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст..89 ПК України).

12 березня 2018р. заступником начальника ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення №3408-17 про опис майна ТОВ Фірма «Тех Сервіс» у податкову заставу.

Судом не встановлено факту оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Тех Сервис» (код ОДРПОУ 38458447) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 164 769,87 гри. (отримувач УК у м. Херсоні /м. Херсон/ 14060100, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 31118029021002, код бюджету -14060100).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.3