Ухвала

від 29.11.2018 по справі 328/3199/18

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/3199/18

29.11.2018

2 /328/1253/18

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2018 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та договором поруки,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та договором поруки.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2, у межах суми боргу у розмірі 59 983,20 грн.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В порушення цієї норми, в позовній заяві зазначено тільки одного відповідача, але позовні вимоги викладені як до відповідача ОСОБА_2 (позовна вимога №1), так і до невідомої особи, з якої пропонується стягти солідарно судовий збір (позовна вимога №2).

Крім того, як зазначено в позовній заяві, вона подана до відповідача ОСОБА_2 з метою стягнення боргу за договором позики та договором поруки, в обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на статті 533 та 534 ЦК України, які регулюють правовідносини в сфері боргових зобов'язань, забезпечених порукою, однак зміст позовних вимог в частині стягнення за договором поруки не розкритий взагалі.

Також, як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення суми заборгованості за договором позики.

Однак позивачем в позовній заяві не викладаються обставини щодо звернення до відповідача з вимогою про повернення цих коштів, також не зазначаються докази відмови відповідача сплатити зазначену грошову суму з тих чи інших підстав, що б вказувало про порушення прав позивача і наявність спору.

Тому позивачу пропонується уточнити зміст позовних вимог в цій частині.

На переконання судді, також потребує уточнення зміст позовних вимог в частині зазначення в позові дати укладення позики, - 15.06.2015, в той час, як в доданій до позовної заяви копії розписки датою її написання зазначено - 15.06.2016.

Також, в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено: відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти позивача та відповідача ( в тому числі не вказано про відсутність електронної пошти, якщо така ним не використовується), а також не зазначений індекс відповідача.

Отже, позивачу необхідно виконати всі вимоги п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України належним чином, шляхом внесення відповідних уточнень до позовної заяви.

Звертаю увагу на те, що позивачем до позовної заяви додана копія паспорту громадянина України серії СВ № 181148 ОСОБА_2 та зазначено в позові, що оригінали доказів знаходяться у позивача .

Відповідно до п.21 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України № 2503-XII від 26.06.1992 (зі змінами), паспорт громадянина України є основним документом, що посвідчує особу громадянина України.

Згідно з пунктом 23 вказаного Положення, забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.

Тому позивачу пропонується уточнити місцезнаходження оригіналу письмового доказу, - паспорту громадянина України серії СВ № 181148 ОСОБА_2

За вимогами п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, потрібно також зазначати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Крім того, на виконання вимог п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем зазначено, що ним подавалися інші позови з тих самих підстав та з того самого предмету, однак не вказано, коли та куди саме (в які саме суди) ним були подані зазначені позови, які прийняті рішення за результатами їх розгляду, з огляду на зобов'язання сторін до або під час підготовчого засідання повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Як вбачається з додатних до позовної заяви матеріалів, позивачем також подано заяву про забезпечення позову.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про забезпечення позову за формою та змістом повинна відповідати статті 151 ЦПК України. У відповідності до частини 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 151 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Так, згідно з нормами частини 1 статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. За приписами частин 5 статті 151 ЦПК України, позивач повинен додати до заяви про забезпечення позову додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Тому позивачу, на виконання вимог ст.151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову необхідно зазначити номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти заявника.

Крім того, в порушення п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з п.7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою повивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Так із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2, у межах суми боргу у розмірі 59983,20 грн.

До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.11.2018 року, відповідно до якої, за параметрами пошуку Третяк Олександр Павлович , серія та номер паспорта громадянина України СВ 181148 , за частковим співпадінням, за реєстраційним номером 747034223252 на праві приватної власності зареєстрований об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер 2325282000:07:001:0047 площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с/рада Коханівська.

До іншого екземпляру заяви про забезпечення позову позивачем додана довідка Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна (стор 2 з 6), відповідно до якої, за параметрами пошуку Третяк Олександр Павлович , наявна інформація про об'єкт нерухомого майна, що знаходиться у приватній власності: земельну ділянку кадастровий номер 7420388500:07:000:0204 площею 3,3838 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, с/рада Тиницька. Зазначена земельна ділянка передана в оренду Товариству з обмеженню відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Агродом за договором оренди землі від 11.07.2016 року.

Однак, з інформації, що міститься у вищевказаних довідках, неможливо зробити однозначний висновок про перебування земельних ділянок кадастровий номер 2325282000:07:001:0047 площею 2 га та кадастровий номер 7420388500:07:000:0204 площею 3,3838 га саме у приватній власності відповідача ОСОБА_2, з урахуванням вказаних параметрів пошуку.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2, у межах суми боргу у розмірі 59983,20 грн. , проте не зазначає достатніх відомостей про конкретне належне відповідачу майно, а також не надає достатніх доказів того, що земельні ділянки кадастровий номер 2325282000:07:001:0047 площею 2 га та кадастровий номер 7420388500:07:000:0204 площею 3,3838 га, перебувають у власності саме відповідача ОСОБА_2, та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно з ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Також, звертаю увагу на те, що позивач має право висловити свою позицію (заперечити або ні) щодо проведення заочного розгляду справи у відповідності до п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 та Круз проти Польщі від 19.06.2001 року.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка справи до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та має на меті забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого є економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви ОСОБА_1, у відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява залишається без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

Керуючись статями 151-153, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та договором поруки - залишити без руху.

Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог; зазначити відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти як позивача, так і відповідача, зазначити індекс відповідача; уточнити місцезнаходження оригіналу письмового доказу, - паспорту громадянина України серії СВ № 181148 ОСОБА_2; зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору (якщо такі проводились); надати інформацію про всі відомі позивачу рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі йому незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору .

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Заяву про забезпечення позову повернути заявнику ОСОБА_1 .

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: