Рішення

від 28.11.2018 по справі 826/11105/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 листопада 2018 року                                        № 826/11105/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом   Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна Фірма                      «Модус Драйв» про               стягнення заборгованості у сумі 1000024,10 грн., ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна Фірма «Модус Драйв» (далі по тексту - відповідач), в якому просить стягнути з відкритих рахунків відповідача заборгованість у розмірі 1000024,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість на суму 1000024,10 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно самостійно поданих податкових декларацій,  винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, а також нарахованої пені. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Зобов'язано позивача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення з приводу чи оскаржувалась податкова вимога від 01 березня 2018 року №40945-17. Запропоновано відповідачу подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду: відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України; письмові пояснення з приводу чи оскаржувалась податкова вимога від 01 березня 2018 року №40945-17. Попереджено відповідача, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. У разі подання до суду відзиву на позов, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив у десятиденний строк з моменту отримання відзиву відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України. 14 серпня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки сума податкового боргу, зазначена у податковій вимозі від 01 березня 2018 року №40945-17 не співпадає із заявленою до стягнення сумою боргу. Крім того, відповідачем частково сплачено податковий борг. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна Фірма «Модус Драйв» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з 24 жовтня 2010 року. Як вбачається з інформації про податковий борг, станом на 30 травня 2018 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1000024,10 грн., у тому числі сума недоїмки 791660,31 грн. та пеня – 208363,79 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем заборгованості згідно податкового повідомлення-рішення №0024181404 від 06 грудня 2016 року, самостійно нарахованих сум згідно податкових декларацій з ПДВ від 17 лютого 2018 року №9024117739 у сумі 10704,00 грн., від 17 березня 2018 року №9046964323 у сумі 16467,00 грн., від 17 квітня 2018 року №9070664400 на суму 10226,00 грн., від 17 травня 2018 року №9095829273 на суму 9949,00 грн. Крім того, відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пню за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0024181404 від 06 грудня 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 662684,35 грн. за податковим зобов'язанням та у розмірі 165671,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), ТОВ «ВКФ «Модус Драйв» звернулося до суду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року у справі №826/3096/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 грудня 2016 року №0024181404. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва      від 08 вересня 2017 року повністю та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна Фірма «Модус Драйв» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Оскільки рішення у справі №826/3096/17 набрало законної сили 07 лютого 2018 року грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 662684,35 грн. та у розмірі 165671,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), нараховані податковим повідомленням-рішенням №0024181404 від 06 грудня 2016 року, набули статусу узгодженого податкового боргу. Позивач, вважаючи, що відповідачем не виконано податкові зобов'язання з ПДВ внаслідок чого утворився відповідний податковий борг, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   Відповідно до пп.14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з п.п.16.1.4. пунктом 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4   п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктами 14.1.39,   14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України). У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. В сили приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вище вказаних податкових деклараціях та визначених сум податковим органом у податкових повідомленнях - рішеннях є узгодженою. Відповідно п.59.1, п.59.4, п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 01 березня 2018 року №40945-17 про сплату податкового боргу у сумі 988251,95 грн., отриману відповідачем 13 березня 2018 року. Оскільки у відповідача безперервно була наявна податкова заборгованість, контролюючим органом повторно вимога не надсилалась. При цьому, відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень з відмітками про проведення банком та з призначенням платежу «;140;34685905; надходження до бюджету коштів в рахунок погашення податкового боргу;» а саме: платіжне доручення №8263 від 21 червня 2018 року на суму 166000,00 грн., №8288 від 20 липня 2018 року на суму 104000,00 грн., №8295 від 27 липня 2018 року на суму 10000,00 грн., №8300 від 02 серпня 2018 року на суму 10000,00 грн., №8303 від 10 серпня 2018 року на суму 10000,00 грн. загальна сума сплаченого податкового боргу складає 300000,00 грн. Тобто, станом на час розгляду справи відповідачем надано докази про часткову сплату податкового боргу у розмірі 300000,00 грн., що не спростовується позивачем. Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги сторонами не надано. Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Системний аналіз викладених законодавчих приписів дозволяє стверджувати, що стягненню в судовому порядку з платника підлягає узгоджена податкова заборгованість, яка обліковується за ним станом на день прийняття відповідного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 700024,10 грн. та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню. Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідачем не спростовано твердження позивача, доказів повного погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині несплаченого податкового боргу у розмірі 700024,10 грн. та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню. Підстави для розподілу судових витрат в силу положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні. Керуючись статтями 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) – задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна Фірма «Модус Драйв» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 34685905) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 700024,10 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу. Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15   розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                           В.В. Аверкова