Рішення

від 27.11.2018 по справі 2240/3391/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/3391/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника відповідача: ОСОБА_4 розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0128351308 від 20.08.2018 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 №Ю-0128311308,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт" (далі - ТОВ "Екопласт", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 року (розрахунок штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 № Ю-0128311308.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Екопласт" відповідачем складено акт від 31.07.2018р. № 1272/22-01-13- 08/31521894 на підставі висновків якого, податковим органом винесено Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 (розрахунок штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 № Ю-0128311308.

Із висновками податкового органу визначеними в акті перевірки, а також із самим рішенням № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій ТОВ "Екопласт" та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 № Ю-0128311308 позивач не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду 06.11.2018 від представника відповідача надійшов відзив в якому останній зазначає, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску, встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого ТОВ "Екопласт" занижено нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок у розмірі 31528,26 грн.

Оскільки обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачено перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування коефіцієнта.

А тому, оскаржуване рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 року та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 є правомірними та відповідають чинному законодавству, а обґрунтування позовної заяви та надані докази не доводять зворотного, тому позов ТОВ "Екопласт" не підлягає задоволенню.

Від представника позивача 12.11.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач звертає увагу на Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 набула чинності 29.05.2015 та зазначає, що вона не діяла коли ТОВ "Екопласт" подавало звітність про єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень та квітень 2015 року, відповідно посилання Головного управління ДФС у Хмельницькій області на Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, яка набула чинності 29.05.2015 не може братися судом до уваги, тому що закон не має зворотної дії в часі.

Також вказує, що ТОВ "Екопласт" відобразив застосування понижуючого коефіцієнту в первинній бухгалтерській документації, що підтверджується оборотами рахунку 651 за березень та квітень 2015 року, при цьому, про намір застосування понижуючого коефіцієнта щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за березень 2015 року ТОВ "Екопласт" завчасно повідомило Хмельницьку ОДПІ листом №120 від 16.04.2015.

В зв'язку із цим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На адресу суду 15.11.2018 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач зазначає, що оскільки обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачений безпідставний перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування коефіцієнта.

А тому, оскаржуване рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 року та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 р. № Ю-0128311308 є правомірними та відповідають чинному законодавству а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Екопласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та оформлення трудових відносин за період з 01.01.2014 по 31.03.2018.

За результатами перевірки складено акт №1272/22-01-1308/31521894 від 31.07.2018, відповідно до якого встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого ТОВ "Екопласт" занижено нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок у розмірі 31528,26 грн.

На підставі виявлених порушень у акті перевірки, податковим органом винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 № Ю-0128311308.

Не погодившись з такими висновками, щодо порушення ТОВ "Екопласт" податкового законодавства, які викладені у акті перевірки позивач подав заперечення від 08.08.2018 до ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Листом від 16.08.2018 №20396/22-01-13-08-10 ГУ ДФС у Хмельницькій області подані позивачем заперечення залишено без задоволення , а висновки до акту перевірки залишено без змін.

ТОВ "Екопласт" не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, відповідно до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України за результатами розгляду скарги позивача, залишила її без задоволення.

В зв'язку із цим, позивач не погоджуючись із прийнятими рішенням № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.08.2018 (розрахунок штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 № Ю-0128311308, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 4 Закону № 2464-VI (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому з 13.03.2015 набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року "Про внесення змін до розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" №219-VIII (далі - Закон № 219-VIII).

Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-5 наступного змісту:

"9-5. По 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою: коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:

СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування єдиного внеску для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

БН(зо) - база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;

СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році;

СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.

Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.

При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.

У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.

Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6".

Тобто, положеннями зазначеного Закону платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці, шляхом застосування роботодавцем коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску.

В даному випадку, позивач з метою застосування понижуючого коефіцієнту у березні, квітні 2015 року було виконано всі умови, встановлені Законом України "Про внесення змін до розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" №219-VIII від 02 березня 2015 року, у зв'язку з чим підприємство отримало право на застосування понижуючого коефіцієнта у березні - 0,754, у квітні 0,671.

ТОВ "Екопласт" повідомило Хмельницьку ОДПІ листом №120 від 16.04.2015 та №138 від 12.05.2015 про намір застосувати понижуючий коефіцієнт за березень 2015 року та за квітень 2015 року та здійснило всі нарахування та оформило первинні бухгалтерські документи з застосуванням понижуючого коефіцієнту.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який був чинний до 30.04.2015, в якому не було передбачено окремого рядку в таблиці для можливості зазначення (застосування) понижуючого коефіцієнту.

Суд встановив, що ТОВ "Екопласт" сплатило до бюджету ЄСВ при виплаті заробітної плати за березень 2015 року, однак не здійснило перерахунок з зазначенням про застосування понижуючого коефіцієнту в звіті за березень 2015 року, оскільки у формі звітності не було відповідної графи.

Однак, дослідивши подану звітність за квітень 2015 року, суд встановив, що позивач зазначив у графі 7 "Зменшено суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах" зміни в звіт за березень 2015 року на суму 31528,26 грн.

Згідно наказу №435 від 14.04.2015 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №435), який набрав чинності 30.04.2015, а саме з дня його опублікування.

Відповідно до вказаного Порядоку №435, затверджено форму звіту, яка передбачає можливість зазначення застосування понижуючого коефіцієнту.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу відповідача, що ТОВ Екопласт , при поданні звітності щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в квітні 2015 року за березень 2015 року за об'єктивних обставин було позбавлено можливості застосувати понижуючий коефіцієнт.

При цьому перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування понижуючого коефіцієнту було відображено ТОВ "Екопласт" при поданні бухгалтерської (фінансової) звітності щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) саме в травні 2015 року, згідно форми звітності передбаченої Порядком №435 із застосованням понижуючого коефіцієнту.

Відповідач зазначає, що понижуючий коефіцієнт в березні 2015 року позивачем застосований шляхом виправлення помилки в звіті за квітень 2015 року в графі 7 "Зменшено суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах", проте ніякої допущеної помилки при поданні звіту за попередній період, а саме березень 2015 року у позивача не було, так як уся сума єдиного внеску, без понижуючого коефіцієнту, яка задекларована у цьому ж звіті, була сплачено в повному обсязі, тобто позивач добровільно відмовився від застосування такого коефіцієнту.

Таке твердження відповідача, суд вважає безпідставним, оскільки позивач листом №120 від 16.04.2015 попередив Хмельницьку ОДПІ про застосування понижуючого коефіцієнту щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за березень 2015 року, а тому жодної добровільної відмови від застосування цього коефіцієнту суд не встановив.

При цьому, відповідачем не наведено жодної конкретної норми законодавства, яку було порушено позивачем при відображені понижуючого коефіцієнту по ЄСВ за березень 2015 року, оскільки відповідного рядка у звітності затвердженій відповідно до Порядку №454, який діяв до 30.04.2015 не міститься.

А тому ТОВ "Екопласт" відобразило застосування понижуючого коефіцієнту ЄСВ за березень 2015 року в Звіті за квітень 2015 року, без порушення норм чинного на той час законодавства, а тому твердження відповідача з цього приводу є безпідставними та судом не враховуються.

Таким чином, ТОВ "Екопласт", при поданні звітності щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в квітні 2015 року за березень 2015 року за об'єктивних обставин було позбавлено можливості застосувати понижуючий коефіцієнт.

Отже, суд вважає, що жодною нормою законодавства не встановлено заборони застосування понижуючого коефіцієнту за минулі періоди, у разі його помилкового незастосування в таких періодах, шляхом виправлення помилки при поданні наступної звітності.

Враховуючи вищевказане, позивачем не порушено пункт 1 частини 1 статті 4, пункт 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому відповідно Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 №Ю-0128311308 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_5 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ТОВ "Екопласт" є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №2168 від 12 жовтня 2018 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.08.2018 №0128351308 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2018 №Ю-0128311308.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" (ідентифікаційний код - 31521894) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн, 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 листопада 2018 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт" (Пашківці,Хмельницький район, Хмельницька область,31318 , ідентифікаційний код - 31521894) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_6