Ухвала

від 27.11.2018 по справі 826/8912/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8912/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   27 листопада 2018 року                                                                м. Київ           Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мюллер Оил ГМБХ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, -                                                 ВСТАНОВИЛА: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 адмністративний позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, 15.11.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу, отримавши копію рішення суду першої інстанції - 27.09.2018, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України строку. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України. За правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №820/4420/18). Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Креуз проти Польщі”). Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім того, з 16.03.2018 набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників. Вказана норма права визначає перелік платежів, які проводяться незалежно від зупинення операцій по рахунках. До таких платежів належить сплата судового збору. При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №814/1646/16). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матерали справи не містять. Відтак, апелянту слід надати інші докази поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України “Про судовий збір” №3674-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону № 3674-VІ). Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у червні 2018 року. Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1762*150% = 2643,00 грн. Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. Також суд звертає увагу на те, що Законом № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 298 КАС України, - УХВАЛИЛА : Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мюллер Оил ГМБХ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.                                            Суддя                                                                           А.Ю. Кучма