Ухвала

від 27.11.2018 по справі 826/4073/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2018 року

Київ

справа №826/4073/16

адміністративне провадження №К/9901/63550/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/4073/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018.

19.10.2018 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 19.10.2018 Офіс великих платників податків ДФС подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 826/4073/16.

Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Посилання, якими обґрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.

Ухвалою 19.10.2018 скаржнику запропоновано звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші поважні причини пропуску строку та надати докази на їх підтвердження. Клопотання мотивовано, тим що скаржник вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №826/4073/16, ухвалою від 20.08.2018 касаційну скаргу було повернуто, з причин не усунення недоліків касаційної скарги, а саме у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення у справі №826/4073/16.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Окрім того, з огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зазначені ж у клопотанні відповідача підстави про поновлення строку касаційного оскарження не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/4073/16 у справі №826/4073/16.

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на касаційне оскарження постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/4073/16.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/4073/16.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І.Я.Олендер

Р. Ф. Ханова