Постанова

від 28.11.2018 по справі 822/1140/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа №822/1140/16

адміністративне провадження №К/9901/28796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., за участю: представник позивача - Романюк В.М., представник відповідача - Морозова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Подільський рай на постановуВінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (колегія у складі суддів: О.А. Боровицький, Д.Б. Матохнюк, Т.В. Сапальова) у справі № 822/1140/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Подільський рай доДержавної податкової інспекції у м. Хмельницьку Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проскасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський рай (далі - ТОВ Подільський рай ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницьку Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 17 червня 2016 року №383 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Подільський рай .

Позов мотивований відсутністю підстав для проведення перевірки та прийняття наказу, оскільки в поданих запереченнях на акт камеральної перевірки не містилось посилання на обставини, що не були досліджені під час перевірки, а лише зазначалось про неправомірні дії службових осіб контролюючого органу та наявності достатньої інформації в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; також зазначено, що в спірному наказі відсутні посилання на фактичні підстави для проведення перевірки, визначені п.п.78.1.5 ст. 78 ПК України.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницьку Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 17 червня 2016 року №383 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Подільський рай .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ оформлений з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки в ньому відсутні (не зазначені) фактичні підстави для проведення позапланової перевірки, визначені пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України; окрім того, предметом оскарження було з'ясування обставин наявності у податкового органу, а не у платника доказів (відомостей), які б підтвердили висновок перевіряючого щодо відсутності або наявності оплати. Суд прийшов до висновку, що у даному випадку додаткова перевірка документів чи обставин (крім самої звітності) не потребується, а достовірність заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за березень 2016 не була предметом оскарження в поданих запереченнях і не може бути предметом камеральної перевірки.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Рішення обґрунтовано хибністю висновків суду першої інстанції про можливість задоволення позову, оскільки позивач в поданому запереченні на акт камеральної перевірки вимагав перевірити ті обставини, що не були дослідженні під час перевірки, а тому об'єктивний її розгляд не можливий без проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням адміністративного позову.

В додаткових поясненнях, які надійшли до суду 23.10.2018, 21.11.2018, позивач зазначає, що приймаючи спірний наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, податковий орган зобов'язаний був дотримуватись вимог Конституції та законів України, і призначати таку перевірку виключно з питань, що стали предметом оскарження, тобто виключно з питань фактичної сплати заявленої за березень 2016 суми 324917 грн., а не здійснення перевірки достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ з березень 2016 в повному обсязі.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковою інспекцією 20 травня 2016 року проведено камеральну перевірку ТОВ Подільський рай податкової звітності з податку на додану вартість з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2016 року, за результатами якої складено акт №1201/12-02/39617940 від 20 травня 2016 року.

Згідно висновків даного акту встановлено порушення п.200.1, абз. б п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, внаслідок чого позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд.20.2.1, ряд.20.2) задекларованого у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року в сумі 324917, грн., та в порушення абз. в п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки платником за березень 2016 занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 304389,00 грн.

Позивачем на вказаний акт камеральної перевірки подано заперечення, за результатом розгляду яких прийнято спірний наказ № 383 від 17 червня 2016 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Подільський рай .

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно вимог ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 78.1 статті 78 ПК України передбачено перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки, який є вичерпним, зокрема відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

З аналізу зазначеної правової норми слідує, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є виключно подання платником податку заперечення до акта перевірки з вимогою перегляду результатів перевірки і підстави викладені в них потребують додаткового дослідження з встановленням певних обставин. При цьому, перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

За змістом позовних вимог вбачається, що позивачем зазначалось про відсутність обставин, передбачених п.п.78.1.5 ст. 78 ПК України для проведення перевірки та всупереч вимог цієї норми питання, що підлягали перевірці не пов'язані з предметом оскарження та явно виходять за межі предмету оскарження.

Таким чином, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою такі важливі питання, які свідчать про наявність або відсутність підстав для прийняття спірного наказу, а саме: чи вимагав позивач (направляючи заперечення) повного або часткового перегляду результатів відповідної перевірки; чи зазначав позивач обставини, що не були досліджені під час перевірки; чи можливий їх об'єктивний розгляд без проведення перевірки; які питання стали предметом оскарження. Законодавчо встановлено чіткий логічно-послідовний алгоритм дій, дотримання якого дає право на призначення та проведення перевірки. Заключним етапом таких дій є встановлення обсягу перевірки, оскільки можливість її проведення передбачена виключно з питань, які оскаржуються.

Встановлення даних обставин важливо для правильного вирішення справи, оскільки необхідно встановити чи були підстави для прийняття спірного наказу, і лише після цього досліджувати відповідність наказу за формою та змістом вимогам податкового законодавства. Разом з тим, висновки судів є суперечливими.

Так, позивач доводив суду та суд першої інстанції погодився з цими доводами, що відсутні взагалі підстави для проведення перевірки. В такому разі спірний наказ підлягав би скасування за відсутністю підстав його видання.

Разом з тим, суд зробив також висновок про незазначення в спірному наказі фактичних підстав для проведення перевірки. Такий висновок суперечить попередньому висновку, оскільки якщо у податкового органу були відсутні підстави для проведення перевірки, то незалежно від зазначення або не зазначення фактичної підстави для проведення перевірки, такий наказ є незаконним.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди неповно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 353 цього Кодексу, - підставою для скасування рішень судів і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив заяву учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Подільський рай задовольнити частково, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2016 скасувати а справу направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду .

2.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду