Постанова

від 28.11.2018 по справі 707/337/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1708/18Головуючий у 1-й інстанції Тептюк Є.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача Фетісової Т.Л.

суддів Бабенка В.М., Василенко Л.І.

секретар Анкудінов О.І.

учасники справи:

позивач - Черкаська місцева прокуратура,

відповідачі - Червонослобідська сільська рада Черкаського району (скаржник),

ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Червонослобідської сільської ради адвоката Бодашко Олександра Олександровича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2018 (ухвалене о 12 год. 28 хв. у залі судових засідань Черкаського районного суду, повний текст складено 31.08.2018, суддя в суді першої інстанції - Тептюк Є.П.) у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Червонослобідської сільської ради Черкаського району, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування в частині рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, :

в с т а н о в и в :

26.02.2018 прокурор звернувся з цим позовом до суду, яким просив визнати незаконним та скасувати рішення Червонослобідської сільської ради від 22.10.2015 №53-9 Про затвердження проектів відведення земельних ділянок громадянам в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтво на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, видане 17.12.2015 ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки №27185784 від 17.12.2015, якою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,07 га за кадастровим НОМЕР_1, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту, передану у власність ОСОБА_3; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 5286,00 грн.

В обґрунтування вказано на те, що ряд депутатів сільської ради брали участь у прийнятті оспореного рішення про затвердження проектів відведення земельних ділянок громадянам, яким вирішено передати у власність земельні ділянки цим депутатам або їх близьким родичам.

Постановами судів, які набрали законної сили, цих осіб визнано винними у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою керівника про конфлікт інтересів), та накладено на них стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки оспорене рішення сільської ради прийнято за наявного конфлікту інтересів у ряду депутатів сільської ради, воно є незаконним, та, відповідно, є незаконними свідоцтво на право власності на земельну ділянку та державна реєстрація відповідного права власності, які виникли на підставі оспореного рішення сільської ради.

Зазначені фактичні обставини стали підставами для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2018 позовні вимоги задоволено. При цьому суд виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного рішення сільської ради депутатами вказаної сільської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 було порушено вимоги ст.28 ЗУ Про запобігання корупції щодо врегулювання конфлікту інтересів, так як вони голосували за надання земельних ділянок собі та близьким родичам, тобто це рішення прийнято з порушенням вимог закону. Відповідно, похідні позовні вимоги про, фактично, скасування наслідків прийняття такого рішення сільською радою також є обґрунтованими.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник сільської ради подав 28.09.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням позовні вимоги залишити без задоволення. В цілому доводи скаржника зводяться до того, що неповідомлення депутатом колегіального органу про наявність у нього конфлікту інтересів не тягне безумовне скасування відповідного рішення такого органу, в прийнятті якого брав участь цей депутат, враховуючи, що голос депутата не є вирішальним, так як інших положень законодавство не містить.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що п.ХІІ рішення сесії Червонослобідської сільської ради від 22.10.2015 №53-9 Про затвердження проектів відведення земельних ділянок громадянам (спірне рішення) вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 4,0600 га громадянам (58 осіб) для індивідуального садівництва за рахунок земель не наданих у власність, або постійне користування в межах населеного пункту с. Червона Слобода Черкаського району, розроблений ФОП ОСОБА_11 Надано громадянам у власність земельні ділянки для індивідуального садівництва загальною площею,4,0600 га в межах населеного пункту с. Червона Слобода Черкаської області (Додаток №1). Земельні ділянки за основним цільовим призначенням віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення, за функціональним призначенням - для індивідуального садівництва. Зобов'язано громадян провести державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (а.с.54-58)

Відповідно до п. 49 Додатку №1 до спірного рішення сільської ради ОСОБА_3 надана земельна ділянка НОМЕР_3, площею 0,0700 га (а.с.59-60).

Постановами Черкаського районного суду Черкаської області (що набрали законної сили): від 17.05.2016 - ОСОБА_6; від 17.05.2016 - ОСОБА_10; від 01.06.2016 - ОСОБА_8; від 01.06.2016 - ОСОБА_5; від 16.06.2016 - ОСОБА_7 та від 24.06.2016 - ОСОБА_9, що обіймали посади депутатів Червонослобідської сільської ради на момент прийняття сільською радою спірного рішення, визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП з накладенням на них стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судами у вищевказаних постановах встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, будучи депутатами Червонослобідської сільської ради, 22.10.2015 прийняли участь у 53-й сесії сільської ради, на якій всупереч вимогам ч. 2 ст. 35 ЗУ Про запобігання корупції особисто проголосували за прийняття рішення №53-9 від 22.10.2015 щодо надання громадянам у постійне користування земельних ділянок для індивідуального садівництва в межах с. Червона Слобода Черкаського району. Сесію сільської ради про наявність конфлікту інтересів вони не повідомляли ні в усній, ні в письмовій формі.

16.12.2015 державним реєстратором Мацепою О.С. з Черкаського РУЮ Черкаської області внесено запис про право власності №12582359, щодо належності земельної ділянки, площею, 0,07 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що розташована в с. Червона Слобода Черкаського району, кадастровий НОМЕР_1 на праві приватної власності ОСОБА_3, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та НОМЕР_2, видане 17.12.2015 Черкаським управлінням юстиції у Черкаській області, що підтверджується інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.75-76).

17.12.2015 державний реєстратором прав на нерухоме майно Мацепою О.С. прийнято рішення №27185784 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на земельну ділянку, що розташована в с. Червона Слобода Черкаського району, кадастровий НОМЕР_1, за суб'єктом ОСОБА_3

З протоколу №53 53-ої сесії Червонослобідської сільської ради 6-го скликання від 22.10.2015 вбачається, що всього обрано 31 депутат сільської ради, прийняло участь в роботі сесії - 19 депутатів. Серед присутніх була депутат ОСОБА_5 - виборчий округ №22. В порядку денному ставилося на вирішення 18 питань. Дев'ятим та шістнадцятим питанням ставилось: затвердження проектів відведення земельних ділянок громадянам та передачу земельної ділянки у приватну власність згідно матеріалів технічної документації із землеустрою, розроблених ФОП ОСОБА_11 Доповідач - спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_13 Слухання відбулось з приводу затвердження проектів відведення земельних ділянок громадян. ОСОБА_13 ознайомила депутатів з проектом даного рішення. Прийнято рішення №53-9 Про затвердження проектів відведення земельних ділянок громадян . Голосували: за - 18, проти - 0, утримались - 2 (а.с.94-98).

Судом встановлено, що питання про надання у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки вирішувалось одним рішенням і одним голосуванням за його прийняття одразу по 58 особам (згідно додатку №1) та по 62 особам (згідно додатку №2), серед яких був і ОСОБА_3, а не окремим рішенням по кожному із них. Жоден з шістьох депутатів в умовах конфлікту інтересів, не міг приймати участі у голосуванні при прийнятті оскаржуваного рішення, а мали право на це з 19 присутніх депутатів лише 13, що не утворює більшість від загального складу даної сільської ради, яка становить - 31 депутат, а тому Червонослобідська сільська рада у тому складі, який був наявний 22.10.2015, відповідно до положень ч.2 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування була б неправомочна приймати вказане рішення.

Апеляційний суд враховує, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, мають таке правове регулювання.

Відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже є встановленим факт вчинення депутатом сільської ради ОСОБА_5 при прийнятті спірного рішення корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, що підтверджується постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 01.06.2016, яка набрала законної сили, а саме - особисте голосування за наявного конфлікту інтересів, оскільки рішення, що приймалося, стосувалося виділення земельної ділянки близькому родичу депутата.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Згідно із частинами першою та другою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Також ст.59-1 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Статтею 1 ЗУ Про запобігання корупції визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з ч.2 ст.35 ЗУ Про запобігання корупції у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.

Частина перша статті 67 ЗУ Про запобігання корупції встановлює, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

При цьому ч.2 ст.35 ЗУ Про запобігання корупції містить імперативну (обов'язкову до застосування) норму про заборону брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і депутат сільської ради ОСОБА_5 вказану норм порушила.

Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом, що спростовує апеляційні доводи в цій справі про те, що голос депутата, який проголосував за наявного конфлікту інтересів, не мав вирішального значення.

Зазначена права позиція відображена в постановах Верховного Суду від 21.09.2018 в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17 та від 31.10.2018 у справі №810/2500/16.

За умови задоволення основної позовної вимоги про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, до задоволення також підлягають похідні позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки вказане свідоцтво видано та державна реєстрація проведена на виконання незаконного рішення сільської ради.

Відповідно до ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип належного урядування , зокрема, передбачає те, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2018 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2018 у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Червонослобідської сільської ради Черкаського району, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування в частині рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 28.11. 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді