Постанова

від 28.11.2018 по справі 759/9756/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 759/9756/17

Номер провадження № 22-ц/824/1040/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іваницької О. В.,

вивчивши апеляційну скаргу Приватного підприємства Приватна фірма Силует на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Миколаєць І. Ю., у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Приватна фірма Силует про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Приватна фірма Силует про стягнення 14 342 грн. 18 коп., з яких: 14 000 грн. - розмір сплаченого авансу по Договору №6/04 від 06 квітня 2017 року та 342 грн. 18 коп. - розмір пені за період з 28 квітня 2017 року по 14 травня 2017 року, а також судового збору.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 06 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Приватна фірма було укладено Договір №6/04, у відповідності до вимог якого виконавець зобов'язався виконати роботи, викладені в п.1.1 Договору, а саме: складення індивідуального ескізного проекту, виготовлення виробів ДМК-130, доставка за вказаною замовником адресою, установка та монтаж.

Згідно п.2.1. Договору, ціна Договору становить 20 128 грн. 00 коп.

В день укладення вищезазначеного Договору, позивач сплатила аванс у розмірі 14 000 грн., про що зазначено у самому Договорі, а решта в розмірі 6 128 грн. підлягали сплаті після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Так, сторонами було погоджено, що датою закінчення робіт є 27 квітня 2017 року. Тобто, саме 27 квітня 2017 року у позивача за адресою: АДРЕСА_1 (ЖК Львівський ) повинні були встановити двері, характеристики яких зазначені в бланку замірі по замовленню №7835.

27 квітня 2017 року виконавець не виконав своїх зобов'язань, причини невиконання не повідомив. Лише 28 квітня 2017 року після особистого дзвінка позивача представнику виконавця, відповідального за хід замовлення, позивач дізналась про те, що виріб (двері) не готовий через неполадки на виробництві. Також, представник відповідача в телефонному режимі надав гарантії того, що після вихідних та травневих свят замовлення буде виконане.

03 травня 2017 року позивач повторно телефонувала виконавцю для отримання інформації щодо її замовлення, однак їй вдруге було повідомлено про те, що вибір не готовий. 05 травня 2017 року замовник особисто прибула до офісу виконавця, де в черговий раз отримала повідомлення про неготовність замовлення.

На підставі наведеного, позивач просила припинити виконання замовлення у зв 'язку з відмовою від Договору по причині порушення строків виконання, крім того, просила повернути аванс, на що отримала відмову відповідача. Так, у відповідності ч.1 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів позивач 14 травня 2017 року направила на адресу відповідача цінний лист з описом вкладення про припинення дії Договору №6/04 від 06 квітня 2017 року, повернення сплаченого авансу в розмірі 14 000 грн. та сплату пені за порушення строків установки виробу в розмірі 342 грн. 18 коп. (за період з 28 квітня 2017 року по 14 травня 2017 року). Вказаний лист відповідач отримав 17 травня 2017 року.

Разом з тим, листами відповідача від 22 травня та 14 червня 2017 року, позивачу відмовлено у поверненні авансу. Враховуючи, що 27 квітня 2017 року відповідач не виконав своїх зобов 'язань за Договором щодо строку закінчення робіт, а також у зв' язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо мирного вирішення питання про повернення сплаченого авансу та сплати пені за порушення строків виконання робіт, позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав згідно ч.1 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року (а.с.88-90) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства Приватна фірма Силует на користь ОСОБА_2 14 000 грн. за Договором №6/04 від 06 червня 2017 року. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, Приватне підприємство Приватна фірма Силует 15 серпня 2018 року надіслало апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Апеляційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що позивача в усній формі було повідомлено про неможливість виконати роботи в обумовлений у Договорі строк. Листом від 14 травня 2017 року приватним підприємством повідомлено позивача письмово про те, що на момент отримання відмови від Договору, замовлений нею виріб був виготовлений у повному обсязі та готовий до встановлення, крім того, відповідач визнав порушення з його боку строків виконання робіт та погодився із вимогою про сплату пені за прострочення виконання Договору відповідно до положень п.3.1 його положень.

15 травня 2017 року у телефонному режимі повідомлено позивача про завершення робіт із виготовлення двері та запропоновано узгодити дату та час монтажу двері. Однак, позивач категорично відмовилась від встановлення двері, а 17 травня 2017 року відповідач отримав лист про відмову від Договору та вимогу про повернення сплаченого авансу.

Так, замовлення позивача (двері), виготовлення яких здійснювалось за Договором, виготовлялося за індивідуальним ескізом та є штучним товаром, який в подальшому не може бути реалізований будь-якому споживачу. Таким чином, покриття витрат відповідача не може бути здійснено за рахунок коштів, отриманих від реалізації товару. Відповідач надав суду першої інстанції розрахунок вартості виконаних робіт, виходячи із кількості матеріалів, необхідних для виготовлення однієї одиниці товару, а також використаних матеріалів відповідно до закупівельних цін.

Отже, судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було надано оцінки доводам відповідача щодо застосування положень Договору про отримання від позивача відшкодування у разі дострокового розірвання Договору, не надано оцінки наданих відповідачем доказів щодо обсягу виконаних робіт, вартості фактично виготовленої двері. Внаслідок цього, обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом з'ясовано не повно, висновками суду не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року поновлено Приватному підприємству Приватна фірма Силует процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року №452/2017 постановлено, зокрема, ліквідувати Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області. На виконання вимог Закону, Апеляційним судом міста Києва передано дану справу до новоутвореного Київського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2018 року, справу призначено судді-доповідачу Вербовій І.М. Судді, які входять до складу колегії: ВербоваІ.М. - головуючий суддя, судді: Саліхов В.В., Шахова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою та надано строк для подачі відзиву. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судове засідання на 28 листопада 2018 року о 09 год. 45 хв.

У судовому засіданні представник Приватного підприємства Приватна фірма Силует - адвокат ОСОБА_3, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній. Крім того пояснив, що постачальник затримав поставку матеріалів, про що в телефонному режимі повідомляли позивача.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти доводів скаржника та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, 05 листопада 2018 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2, з відповідним підтвердженням направлення його копії відповідачу (скаржнику), з якого вбачається, зокрема, що в апеляційній скарзі не зазначено, які саме обставини не враховано судом, у чому полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні судового рішення. Так, судом вірно встановлено, що станом на 27 квітня 2017 року відповідачем не було виконано зобов 'язань по Договору щодо строку закінчення робіт, а тому позивач має право вимагати припинення виконання замовлення у зв'язку із відмовою від Договору по причині порушення строків виконання та повернути аванс. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а, відтак, не може бути скасоване правильне по суті та законне рішення лише з формальних міркувань скаржника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів даної справи, 06 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Приватна фірма Силует було укладено договір № 6/04 (а.с. 6), згідно п. 1.1 якого підприємство зобов'язувалось виконати певні роботи, а саме: складення індивідуального ескізного проекту; виготовлення робіт ДМК-130; доставка за вказаною Замовником адресою; установка та монтаж. Згідно п. 2.1. даного договору ціна договору становить 20 128 грн. 00 коп., та зазначено, що позивачем було сплачено аванс у розмірі 14 000 грн. 00 коп.

14 травня 2017 року ОСОБА_2 направила лист на адресу відповідача щодо неналежного виконання умов договору в якому зазначено, що станом на 14 травня 2017 року роботи, що передбачені в п. 1.1. Договору № 6/04 не виконано, та просила припинити дію договору, повернути сплачений аванс в розмірі 14 000 грн. 00 коп. та сплатити пеню за порушення строків виконання договору (а.с. 8).

У відповіді на вищевказаний лист вих. №04 від 22 травня 2017 року відповідач зазначив, що 15 травня 2017 року позивачу було повідомлено про готовність виробу, але позивачем було відмовлено у наданні можливості встановити виріб. А тому відповідач вимагає від позивача, у разі дострокового припинення дії договору, відшкодування фактично понесених витрат за проведені роботи (а.с. 11).

Як вбачається з листа відповідача вих. № 05 від 14 червня 2017 року, адресованого позивачу, повернення сплачених коштів можливе виключно із вирахуванням фактичних витрат виконавця, понесених при виконанні договору (а.с. 12).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача авансу в розмірі 14 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 27 квітня 2017 року відповідачем не було виконано зобов'язань по Договору №6/04 від 06 квітня 2017 року щодо строку закінчення робіт, така вимога є обґрунтованою.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, суд відмовив у її задоволенні, оскільки позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються та не доведено їх розміру.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині задоволення позовних вимог, дана справа переглядається колегією суддів лише в оскаржуваній частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 5.3. Договору датою закінчення робіт є 27 квітня 2017 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 27 квітня 2017 року відповідачем не було виконано своїх зобов'язань по Договору № 6/04 від 06 квітня 2017 року щодо строку закінчення робіт, а тому позивач має право вимагати припинення виконання замовлення у зв'язку із відмовою від Договору з підстав порушення строків виконання та повернути аванс.

Крім того, в суді апеляційної інстанції відповідач також не заперечував, що зобов'язання по Договору не були виконані в строк, обумовлений з позивачем, з підстав не поставки вчасно матеріалів.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України ).

Виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 570 ЦК Українизавдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом, тобто підлягає поверненню особам, які їх сплатили.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов 'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 865 ЦК України встановлено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 865 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що станом на 27 квітня 2017 року відповідачем не було виконано своїх зобов'язань по Договору № 6/04 від 06 квітня 2017 року щодо строку закінчення робіт, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині повернення авансу в розмірі 14 000 грн. 00 коп.

Доводи скаржника в частині того, що замовлення позивача виготовлялося за індивідуальним ескізом та є штучним товаром, який в подальшому не може бути реалізований будь-якому споживачу, не дають підстав вважати, що судом невірно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, оскільки позивач як замовник (споживач), яка не отримала в обумовлений умовами договору строк товар, мала право вимагати припинення виконання замовлення у зв'язку із відмовою від Договору з підстав порушення строків виконання та повернути сплачений нею аванс.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на їх правильність, а тому такі доводи відхиляються колегією суддів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року - залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Приватна фірма Силует - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач: І.М.Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О.В.Шахова