Рішення

від 07.11.2018 по справі 600/185/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/185/18

Справа № 2/600/385/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,0197 га, кадастровий номер: 6123055100:01:001:0300, яка знаходиться на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №191121 від 25.09.2007 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13.12.2017 року помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,0197 га, яка знаходиться на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №191121 від 25.09.2007 року. Даний Державний акт було втрачено, у зв'язку з чим дано оголошення в газету Вільне слово №5 від 26.01.2018 року. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2, тому що її рідна сестра ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки згідно з нормою ст.1274 ЦК України, про що свідчить її заява від 26.01.2018 року № 7. Також, зазначає, що звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак останній було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. На даний час, позивач бажає оформити право власності на земельну ділянку, тому просить визнати її власником земельної ділянки площею 1,0197 га., що на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач та представник позивача у підготовче засідання не з'явилися, однак представник позивача подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у їх відсутності без застосування технічних засобів (а.с.62).

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав відзив на позов, згідно якого позов визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить справу слухати у його відсутності (а.с.60-61).

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2017 року помер ОСОБА_2 у віці 75 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 234786 від 13.12.2017 року (а.с.41)

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.05.2018 року ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0197 га., кадастровий номер 6123055100:01:001:0300, яка розташована на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області згідно Державного акту серії ЯД №191121 від 25.09.2007 року (а.с.53).

Державний акт серії ЯД №191121 від 25.09.2007 року було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті Вільне слово №5 від 26.01.2018 року (а.с.49-53).

22.02.2018 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути видане у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджує належність майна спадкодавцеві на праві власності (а.с.45).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відтак, оскільки ОСОБА_2Д, помер, ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто прийняла спадщину, Козівська селищна рада Тернопільської області подала до суду належним чином завірений відзив на позов, у якому не заперечує проти задоволення позову на користь позивача, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,0197 га., яка розташована на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12,13, 77, 81, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,0197 га, кадастровий номер: 6123055100010010300, яка знаходиться на території Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЯД № 191121 від 25.09.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1.

Відповідач - Козівська селищна рада Козівського району Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ - 04525573.

Суддя О.Б.Гриновець