Постанова

від 27.11.2018 по справі 927/431/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Справа№ 927/431/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Вінницька Т.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Коропський сир завод Товариства з обмеженою відповідальністю СиЛ

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 30.08.2018 (повний текст рішення складено 30.08.2018)

у справі № 927/431/18 (суддя Белов С.В.)

за позовом Сільськогосподарського кооперативу Куковицький

до Дочірнього підприємства Коропський сирзавод Товариства з

обмеженою відповідальністю СиЛ

про стягнення заборгованості у сумі 1 034 751, 85 грн

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський кооператив Куковицький (далі - СК Куковицький , позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства Коропський сирзавод Товариства з обмеженою відповідальністю СиЛ (далі - ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ , відповідача) про стягнення заборгованості в сумі 1 162 813,71 грн за поставку сільськогосподарської продукції (молока коров'ячого незбираного), вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №01/06 від 01.06.2014 щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції.

До початку розгляду справи по суті, 20.08.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява позивача про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення коштів за поставку сільськогосподарської продукції - молока коров'ячого незбираного за період з 01.04.2018 по 30.04.2018, в якій останній просив позовні вимоги в іншій частині задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 1 034 751,85 грн заборгованості за поставлену за лютий, березень 2018 року сільськогосподарську продукцію (молоко коров'яче незбиране). Згадана заява прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2018 у справі № 927/431/18 залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення коштів за поставку сільськогосподарської продукції - молока коров'ячого незбираного за період з 01.04.2018 по 30.04.2018 в сумі 128 061, 86 грн. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ на користь СК Куковицький 1 034 751, 85 грн заборгованості за поставку сільськогосподарської продукції - молока коров'ячого незбираного. Стягнуто з ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ на користь СК Куковицький 15 521, 28 грн судового збору та 7 118, 95 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням вимог процесуального права. Посилаючись на приписи ст. 692 ЦК України, суд першої інстанції припустився неправильного їх трактування та не врахував, що п. 2.2 Договору сторони погодили інший строк оплати, ніж встановлено нормами ч. 1 згаданої статті ЦК України. В той же час, за твердженнями апелянта, сторонами в договорі не погоджено розмір такої оплати, зокрема, не зазначено в якій саме сумі та за якими саме жирами та/або білками у відповідача виникає обов'язок щодо їх оплати. Таким чином, на переконання апелянта, у нього немає жодної простроченої заборгованості перед позивачем, строк оплати якої вже б настав. Крім цього, на думку скаржника, встановлюючи суму боргу суд першої інстанції помилково виходив лише з приймальних квитанцій та товарно-транспортних накладних, без дослідження належних первісних документів тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав на неї відзив, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що угодою від 19.02.2018 про врегулювання господарських відносин сторони погодили, що починаючи з 20.02.2018 їх зобов'язання щодо поставки та оплати продукції повністю регулюються умовами укладеного між ними договору. За твердженнями позивача, з 20.02.2018 ним здійснювалась подальша поставка сільськогосподарської продукції, що підтверджується приймальними квитанціями та товарно-транспортними накладними, проте відповідач своїх зобов'язань з оплати цієї продукції належним чином не виконав.

В судове засідання апеляційної інстанції 27.11.2018 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме ухвали про призначення справи до розгляду на 27.11.2018.

26.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання директора ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити представника в судове засідання. Оскільки відповідачем на загальних підставах не доведено неможливості забезпечити явку представника або здійснення його заміни на іншого представника, як і неможливість направлення в судове засіданні іншого представника або прибуття директора товариства особисто, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Подане представником ТОВ Куковицький в судовому засіданні 27.11.2018 клопотання про заміну позивача шляхом процесуального правонаступництва з Сільськогосподарського кооперативу Куковицький на Товариство з обмеженою відповідальністю Куковицький в зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення, задоволено судом апеляційної інстанції в порядку ст. 52 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 01.06.2014 між СК Куковицький , правонаступником якого є ТОВ Куковицький (позивачем, товаровиробником за договором) та ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ (відповідачем, заготівельником за договором) укладено Договір №01/06 (далі - Договір), за умовами якого товаровиробник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених Договором передати у власність заготівельника сільськогосподарську продукцію- молоко коров'яче незбиране, що відповідає ДСТУ 3662-97 Молоко коров'яче незбиране вимоги при закупівлі, а заготівельник зобов'язався прийняти та оплатити сировину в передбаченому Договором порядку.

Ціна на сировину є договірною і формується в залежності від сезонності ринку цін на молоко, кількості та якості молока, за спільною згодою сторін і засвідчується підписанням протоколу погодження цін, який є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Положеннями п. 2.2 Договору сторони погодили, що оплату за сировину заготівельник проводить 2 рази в місяць по жиру та білку.

Цей Договір згідно п. 7.1 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014.

01.01.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою змінено п. 7.1 Договору та викладено його в наступній редакції: п.7.1 Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. По закінченні терміну дії Договору, у разі відсутності письмової заяви сторони про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця до моменту закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені Договором .

19.02.2018 між СК Куковицький , правонаступником якого є ТОВ Куковицький , та ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ укладено Угоду про врегулювання господарських відносин, які виникли за Договором, відповідно до п. 1 якої сторони, діючи на засадах взаємовигідних партнерських відносин, за взаємною згодою домовились в позасудовому (мировому) порядку врегулювати господарські правовідносини між ними в ході виконання Договору, за яким товаровиробник (СК Куковицький ) здійснює поставку на користь заготівельника (ДП Коропський сирзавод ТОВ СиЛ ) сільськогосподарської продукції (молока коров'ячого незбираного), а заготівельник - оплачує товаровиробнику вартість такої продукції.

Умовами п. 2 цієї Угоди сторони підтверджують, що станом на дату ії підписання, товаровиробник поставив на користь заготівельника сільськогосподарську продукцію, вартість якої не сплачена заготівельником: за період до 01.01.2018 на загальну суму 366 508,59 грн, за період з 01.01.2018 до 19.02.2018 на загальну суму 766 631,03 грн. Загальна вартість сільськогосподарської продукції, поставленої товаровиробником за Договором, яка підлягає сплаті заготівельником, станом на дату підписання цієї угоди становила 1 133 139,62 грн.

Положеннями п. 5 Угоди сторони погодили, що цією угодою вони врегулювали (внесли зміни до Договору) виключно в частині порядку та строків оплати вартості продукції, поставленої за Договором за період до 19.02.2018.

Відповідно до п. 6 Угоди сторони підтвердили, що їх зобов'язання за Договором щодо порядку поставки та оплати сільськогосподарської продукції починаючи з 20.02.2018 в повній мірі регулюються умовами Договору.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки в силу приписів ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, після підписання сторонами 19.02.2018 Угоди про врегулювання господарських відносин, що виникли за Договором, а саме починаючи з 20.02.2018 позивачем здійснювалась подальша поставка відповідачу сільськогосподарської продукції.

Так, в лютому 2018 відповідач отримав від позивача сільськогосподарську продукцію (молоко в кількості 19358,00 кг) на загальну суму 184 138,91 грн, що підтверджується приймальною квитанцією №КСЗ00001541 та товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини №1 від 23.02.2018, №2 від 26.02.2018 та № 3 від 28.02.2018.

В березні 2018 відповідачем було отримано від позивача сільськогосподарську продукцію (молоко в кількості 90457,00 кг) на загальну суму 850 612,95 грн, що підтверджується приймальною квитанцією №КСЗ00002357 та товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини №5 від 05.03.2018, №6 від 07.03.2018, №4 від 09.03.2018, №7 від 09.03.2018, №8 від 12.03.2018, №9 від 14.03.2018, №10 від 16.03.2018, №11 від 19.03.2018, №12 від 21.03.2018, №13 від 23.03.2018, №14 від 26.03.2018, № 15 від 28.03.2018, №16 від 28.03.2018, №17 від 30.03.2018, №18 від 30.03.2018.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (надалі - Правила), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, який призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основним документом на перевезення вантажів згідно п.11.1 вищевказаних Правил є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. ТТН може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За приписами п. 11.4 Правил ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (п.п. 11.5-11.6 Правил).

Як вбачається зі змісту долучених до матеріалів справи ТТН за спірний період, їх оформлено відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема, вони містять відмітки про отримання товару особами відповідача, відповідно підтверджують факт передачі позивачем відповідачу сільськогосподарської продукції, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань по поставці товару.

Крім цього, долучені позивачем до матеріалів справи приймальні квитанції №КСЗ00001541 за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 та №КСЗ00002357 за період з 01.03.2018 по 31.03.2018, в яких, зокрема, зазначена кількість та вартість спірної продукції, містять підписи керівника та головного бухгалтера, а також печатку відповідача.

Виходячи з того, що факт здійснення спірної поставки товару підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи документів, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, про що свідчить й відсутність претензій та повідомлень відповідача щодо порушення позивачем його умов.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вище згадувалось, п. 2.2 Договору сторони погодили, що оплату за сировину заготівельник проводить 2 рази в місяць по жиру та білку.

Доводи апелянта з приводу неправильного трактування місцевим судом приписів ст. 692 ЦК України з огляду на погодження сторонами п. 2.2 Договору іншого строку оплати ніж встановлено положеннями ч. 1 згаданої статті ЦК України, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані, адже цей пункт Договору не містить конкретного строку виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманої продукції, що, в свою чергу, порушує права позивача як сторони Договору. Крім цього, відповідачем (апелянтом) не надано суду жодних належних та допустимих доказів проведення ним після отримання в лютому-березні 2018 оплати продукції 2 рази в місяць.

Оскільки продукція за Договором повністю та належним чином поставлена позивачем й прийнята відповідачем, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи документів, строк виконання зобов'язання відповідача щодо здійснення розрахунку на момент звернення позивача до суду настав, тому відповідач в силу ст. 692 ЦК України зобов'язаний оплатити поставлену позивачем продукцію. Відповідно доводи відповідача в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає правомірними висновки місцевого суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 034 751,85 грн, які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно вимоги про стягнення 128 061,86 грн (з урахуванням поданої позивачем заяви) слід залишити без розгляду.

Доводи відповідача (апелянта) з приводу неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом вимог матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, під час розгляду справи апеляційним судом позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.

За приписами ч. 1, п.1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено матеріалами справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Дубовик Наталією Миколаївною на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 24.05.2018, який наявний в матеріалах справи.

До матеріалах справи також долучено належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 07.09.2012, згідно якого Дубовик Наталія Миколаївна має право на заняття адвокатською діяльністю.

На виконання умов вищезгаданого договору позивачем на підставі платіжного доручення №716 від 24.05.2018 сплачено 8 000, 00 грн.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку щодо кваліфікації зазначених позивачем 8 000, 00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи, як витрат на професійну правничу допомогу, які з урахуванням поданої позивачем заяви про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення 128 061,86 грн за поставку сільськогосподарської продукції за період з 01.04.2018 по 30.04.2018, підлягають обмеженню сумою 7 118,95 грн, яку на підставі ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст. ст. 52, 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Куковицький про заміну позивача шляхом процесуального правонаступництва задовольнити.

Здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 927/431/18 та замінити позивача - Сільськогосподарський кооператив Куковицький на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Куковицький .

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Коропський сир завод Товариства з обмеженою відповідальністю СиЛ залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2018 у справі № 927/431/18 - без змін.

Матеріали справи № 927/431/18 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.11.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко